16. Менінгококова хвороба

Висип

Картина крові

Діагноз і лабораторне дослідження

Диферен-ціювати треба з :

Патологічна анатомія

Лікування

Заходи в осередку

(вогнищі).

Критерії виписки

реконвалесцентів

Екзантема

через 5-15 год., іноді на 2 день. Вона геморагічна, неправильної форми, щільна на дотик "зірчатий висип". Від цяткових петехій до значних

крововиливів. Відбувається некротизація

з утворенням дефектів, що довго не заго-

юються, а в подальшому рубцюються. Локалізація висипу - сідниці, задні поверхні стегон, повіки, склери, вушні раковини.

Нейтрофільний лейкоцитоз.

Збільшення ШОЕ.

На основі скарг, ана-мнезу хвороби, епіда-

намнезу, клінічної

картини. Спиномоз-

кова пункція і бак-

дослідження ліквору.

Мазок із носоглотки

на бакдослідження, РНГА. Бактеріоско-

пічний метод.

Сепсисом,

геморагіч-

ною гаряч-

кою, енце-

фалітом.

У мозкових обо-лонках розширя-ються судини, навколо судин утворюються інфільтрати і гнійне розплавлення.

Бензилпеніцилін кож-ні 3 год. 200-500 тис. ОД /кг ваги в/м на добу. При тяжкому перебігу - в/в. Ампіцилін 200-300 мг/кг на добу через 4 год. в/м. Оксацилін або метицилін по 300 мг/кг в/м кожні 3 год. Левоміцетину сукцинат (препарат вибору при блискавичній формі менінгококцемії кожні 6 год. по 50-100 мг/кг на добу. Патогенетич-

не лікування запобігає набряку мозку і інфек-

ційно-токсичному шоку. Дегідратація, дезінтоксикаційна терапія, преднізолон

90-180 мг.

Раннє і повне виявлення джерела інфекції, санацію носіїв, ізоляцію і лікування

хворих. Виписують хворих при клінічному виздоров-ленні та двох негативних результатах бакдослідження

слизу з носоглотки (не ра-

ніше, ніж через 3 дні антибіо

тикотерапії і з інтервалом 3 дні). В осередку інфекції протягом 10 днів нагляд за контактними та їх дворазове бакдослідження. Нові особи в колектив не приймаються протягом 10 днів після ізоляції останнього хворого.

Застосовують контактним імуноглобулін.

Збудник

Джерело, механізм і шляхи розповсюдження інфекції

Інкубаційний період

Початок

( скарги )

Гарячка

Найважливіші клінічні ознаки

Єрсинія або пас-

терела. Нерух-лива, грам (-)

паличка, 1,5х0,5

мкм, веретино-

подібна. Забарв-

люється біполяр

но. Має термо-

стабільниий

О-антиген і тер-

молабільний К-антиген. При низьких t°C живе у трупах 6 міс. У воді, грунті - 9 міс. при кімнатній t°C. Чутлива до нагрівання 60-70 °С - 10 хв. Дезрозчини діють на неї згубно.

Джерело інфекції - різні гризуни (200 видів). Верблюди і людина при легеневій формі також є джерелом інфекції. Найбільш заразні є тарбагани, ховрахи, хом'яки, в поселеннях щурі, миші. Шляхи передачі :

1. Трансмісивний - ведучий.

2. Контактний

3. Аліментарний

4. Повітряно-краплинний. Індекс контагіозності біля 100%.

1-6 днів

Гострий початок, незалежно від форми.

Головний біль наро стає, біль у м'язах, нудота, блювання неспокій.Хворі шукають зруч-ного положення в ліку.Слабість, відчуття страху. На місці проник нення збудника виникає пляма, потім папула,везикула,пустула,виразка з жовтим дном, чорним струпом

Температура 39-40°С і вище з ознобом, в подальшому t°C постійна.

Лице почервоніле, з ціанозом , одутле, кон'юнктиви гіперемовані. Хода хитка, мова невиразна (п'яна людина), слизові сухі. Язик білий, ніби натертий крейдою (крейдяний). Тахікардія, аритмія, АТ низький, настає колапс. Живіт болючий, збільшена печінка, селезінка. Безсоння, марення, збудження, галюцинації, порушення координації руху. Поряд з цими загальними симптомами виникають прояви, характерні для тієї чи іншої форми хвороби.

КЛІНІЧНІ ФОРМИ ЧУМИ:

1. Шкірна

2. Бубонна

3. Шкірно-бубонна

4. Первинно-легенева

5. Вторинно-легенева

6. Кишкова

7. Первинно-септична

8. Вторинно-септична