Вакцинопрофілактика і серопрофілактика. Живі, ослаблені та вбиті вакцини. Хімічні вакцини. Комбіновані (асоційовані вакцини). Анатоксини, сироватки та імуноглобуліни

Імунізація – введення препаратів для створення штучного активного імунітету – проводиться у визначений вік на протязі всього життя людини. В перші дні після народження дитина отримує вакцину БЦЖ - щеплення проти туберкульозу. На першому році життя дитина отримує щеплення, щоб попередити захворювання на дифтерію, кашлюк, правець, прищеплюють проти поліомієліту, кору. Таким чином проводять специфічну профілактику інфекційних захворювань, для чого використовують вакцини.

Вакцини - препарати для активної, які можуть бути:

1. Корпускулярні (із мікробних клітин) – живі та вбиті.

2. Хімічні (антигени та антигенні фракції).

3. Анатоксини.

Живі атенуйовані вакцини виготовляють із живих мікробних мікроорганізмів, вірулентність яких послаблена, а імуногенні властивості (здатність викликати несприйнятливість) збережені.

Вбиті вакцини – культури мікроорганізмі, інактивовані дією високої температури, дією хімічних речовин (фенол, формалін, спирт, ацетон), дією УФ - променів та ін. При цьому підбирають такі фактори дії, які повністю зберігають імуногенні властивості мікробних клітин.

Хімічні вакцини – окремі компоненти мікробної клітини (антигени) отримані шляхом спеціальної обробки мікробної звісі.

Анатоксини - це екзотоксини бактерій, знезаражені дією формаліну і витримані при температурі 37⁰С на протязі 3-4 тижнів. При цьому відбувається втрата токсичних властивостей, але зберігаються імуногенні властивості.

В даний час отримані і застосовуються анатоксини із токсинів дифтерії, правця та ін.

По кількості антигенів, які входять в склад вакцини, розрізняють: моновакцини ( із одного типу антигенів), дивакцини (із двох типів антигенів), тривакцини ( із трьох типів антигенів).

Адсорбовані вакцини виготовляють із антигенів різноманітних бактерій та анатоксинів, наприклад, адсорбована кашлюково-дифтерійно-працева вакцина (АКДП) містить в своєму складі вбиті кашлюкові мікроби та анатоксини: дифтерійний та правцевий.

Вакцини вводять внутрішньом’язово, підшкірно, нашкірно, внутрішньошкірно, через рот. Вакцинують або одноразово, або дворазово і триразово з інтервалами в 1-2 тижні і більше.

Сироваткові препарати застосовують для створення штучного пасивного імунітету. До них відносяться специфічні імунні сироватки і імуноглобуліни. Ці препарати містять готові антитіла. Їх отримують із крові донорів – спеціально щеплених людей або тварин (проти кору, проти грипу. Проти правця). Крім того, використовують сироватку перехворілих і навіть здорових людей, якщо в ній міститься достатня кількість антитіл. В якості сировини для виготовлення імунних препаратів використовують також плацентарну кров і кров після абортів.

Є антибактеріальні і антитоксичні сироватки. Перші мають більш обмежене застосування. Антитоксичні сироватки застосовуються для лікування дифтерії, правця, ботулізму та інших. Ці сироватки випускають з певним вмістом антитоксину, який вимірюється в міжнародних одиницях (МЕ).

Імунні сироваткові препарати отримують із крові тварин, головним чином коней, багаторазово імунізованих.

Препарати, отримані із крові коней, містять чужорідні для людини білки, які при повторному введенні можуть викликати алергічні реакції: сироваткову хворобу та анафілактичний шок. Для попередження ускладнень сироваткові препарати необхідно вводити за методом Безредка.