- •Особливості інфекційних хвороб
- •Місце інфекційних хвороб в сучасній медицині , їх поширення та проблеми
- •Зростання інфекційної захворюваності
- •Проблеми інфекційної служби
- •Заслуга вітчизняних і закордонних вчених у боротьбі з інфекційними хворобами
- •Гамалея н.Ф. (1859-1949) - імунолог. Застосував хімічні вакцини. Вивчав сказ, туберкульоз, холеру. Вперше спостерігав бактеріофагію.
- •Місце інфекційних хвороб у патології людини
- •Класифікація інфекційних хвороб за Громашевським л.В.
- •Реактивність організму. Імунітет. Сучасний погляд на значення імунітету в запобіганні інфекційних хвороб
- •Значення чинників патогенності мікроорганізмів. Значення імунітету та вікової реактивності організму в інфекційному процесі. Роль чинників патогенності мікроорганізмів
- •Значення чинників навколишнього середовища, попередніх і супутніх захворювань, умов харчування, професійних чинників, вітамінної недостатності у виникненні та клінічному перебігу інфекційних хвороб
- •Види алергічного стану
- •Гіперчутливість негайного типу
- •Заходи щодо джерела інфекції (перша ланка епідемічного процесу)
- •Вплив на сприйнятливість організму (третя епідеміологічна ланка)
- •Медичний нагляд за вогнищем інфекції. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції
- •Вакцинопрофілактика і серопрофілактика. Живі, ослаблені та вбиті вакцини. Хімічні вакцини. Комбіновані (асоційовані вакцини). Анатоксини, сироватки та імуноглобуліни
- •Положення про організацію та проведення профілактичних щеплень Витяг з наказу моз України № 595 від 16.09.2011 року
- •Організація щеплень
- •Ускладнення
- •Зберігання вакцин і сироваток
- •Поняття про особливо небезпечні хвороби (онх)
- •Під час приймання хворого ведеться така документація
- •Інфекційне відділення поліклініки (кіз-кабінет інфекційних захворювань). Структура і функції.
- •КіЗи здійснюють
- •Обладнання кіЗу
- •Основні завдання кіЗу
- •Симптоми бувають:
- •Мета диспансеризації
- •Структура і режим інфекційного відділення (лікарні)
- •Режим роботи інфекційної лікарні. Протиепідемічний режим
- •Правила роботи медперсоналу інфекційної лікарні
- •Медична етика і деонтологія
- •8 Принципів ранньої діагностики інфекційних хвороб
- •Інструментальні методи діагностики інфекційних хвороб
- •Методика обстеження інфекційного хворого. Значення анамнезу, епіданамнезу у діагностиці. Огляд хворого за системами. Визначення окремих провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби
- •Епідеміологічний анамнез
- •Обов’язки фельдшера щодо взяття матеріалу від хворого для лабораторного дослідження
- •Значення догляду за хворими, як лікувального чинника, роль середнього медперсоналу при цьому. Особливості догляду за інфекційними хворими
- •Розробка і здійснення заходів щодо підвищення якості та ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційних хвороб
- •Класифікація симптомів при інфекційних хворобах Показання до лікування інфекційного хворого вдома і в стаціонарі
- •Класифікація симптомів, симптоми вирішальні, специфічні або патогномічні
- •Симптоми факультативні, опорні
- •Показання до лікування інфекційного хворого в стаціонарі і вдома
- •Основні вимоги до лікування інфекційних хворих в домашніх умовах
- •Клінічні форми інфекційної хвороби. Гострий, підгострий, затяжний і хронічний перебіг інфекційних хвороб. Загострення, рецидиви, ускладнення. Повторні захворювання., носійство. Змішані інфекції
- •Лікування комплексне та індивідуальне, специфічне і неспецифічне
- •Основні принципи лікування інфекційних хворих
- •Основні лікарські засоби етіотропної дії. Хіміотерапія. Основні їх групи. Характеристика кожної групи
- •Антибіотики
- •Сульфаніламідні препарати
- •Побічна дія сульфаніламідів
- •Противірусні засоби:
- •Протигрибкові препарати:
- •Симптоматичне лікування (патогенетичне). Основні групи лікарських засобів, показання щодо їх призначення
- •Лікувальне харчування
- •Вимога на харчо-блок для інфекційного відділення, 50 хворих, 10.12.2003 року
- •Медсестра відділення ___________________ Зав. Відділенням ______________________ Вимога в кладову для інфекційного відділення, 50 хворих, 10.12.2003 року
- •Зав. Відділенням _______________________
- •Порційник
- •Інтенсивна терапія складається із двох основних і нерозривних розділів.
- •Фізіотерапевтичні методи в лікуванні інфекційних хвороб
- •Тактика фельдшера за підозри на наявність у пацієнта віл-інфекції
- •Використана література
Вакцинопрофілактика і серопрофілактика. Живі, ослаблені та вбиті вакцини. Хімічні вакцини. Комбіновані (асоційовані вакцини). Анатоксини, сироватки та імуноглобуліни
Імунізація – введення препаратів для створення штучного активного імунітету – проводиться у визначений вік на протязі всього життя людини. В перші дні після народження дитина отримує вакцину БЦЖ - щеплення проти туберкульозу. На першому році життя дитина отримує щеплення, щоб попередити захворювання на дифтерію, кашлюк, правець, прищеплюють проти поліомієліту, кору. Таким чином проводять специфічну профілактику інфекційних захворювань, для чого використовують вакцини.
Вакцини - препарати для активної, які можуть бути:
Корпускулярні (із мікробних клітин) – живі та вбиті.
Хімічні (антигени та антигенні фракції).
Анатоксини.
Живі атенуйовані вакцини виготовляють із живих мікробних мікроорганізмів, вірулентність яких послаблена, а імуногенні властивості (здатність викликати несприйнятливість) збережені.
Вбиті вакцини – культури мікроорганізмі, інактивовані дією високої температури, дією хімічних речовин (фенол, формалін, спирт, ацетон), дією УФ - променів та ін. При цьому підбирають такі фактори дії, які повністю зберігають імуногенні властивості мікробних клітин.
Хімічні вакцини – окремі компоненти мікробної клітини (антигени) отримані шляхом спеціальної обробки мікробної звісі.
Анатоксини - це екзотоксини бактерій, знезаражені дією формаліну і витримані при температурі 370С на протязі 3-4 тижнів. При цьому відбувається втрата токсичних властивостей, але зберігаються імуногенні властивості.
В даний час отримані і застосовуються анатоксини із токсинів дифтерії, правця та ін.
По кількості антигенів, які входять в склад вакцини, розрізняють: моновакцини ( із одного типу антигенів), дивакцини (із двох типів антигенів), тривакцини ( із трьох типів антигенів).
Адсорбовані вакцини виготовляють із антигенів різноманітних бактерій та анатоксинів, наприклад, адсорбована кашлюково-дифтерійно-працева вакцина (АКДП) містить в своєму складі вбиті кашлюкові мікроби та анатоксини: дифтерійний та правцевий.
Вакцини вводять внутрішньом’язово, підшкірно, нашкірно, внутрішньошкірно, через рот. Вакцинують або одноразово, або дворазово і триразово з інтервалами в 1-2 тижні і більше.
Сироваткові препарати застосовують для створення штучного пасивного імунітету. До них відносяться специфічні імунні сироватки і імуноглобуліни. Ці препарати містять готові антитіла. Їх отримують із крові донорів – спеціально щеплених людей або тварин (проти кору, проти грипу. Проти правця). Крім того, використовують сироватку перехворілих і навіть здорових людей, якщо в ній міститься достатня кількість антитіл. В якості сировини для виготовлення імунних препаратів використовують також плацентарну кров і кров після абортів.
Є антибактеріальні і антитоксичні сироватки. Перші мають більш обмежене застосування. Антитоксичні сироватки застосовуються для лікування дифтерії, правця, ботулізму та інших. Ці сироватки випускають з певним вмістом антитоксину, який вимірюється в міжнародних одиницях (МЕ).
Імунні сироваткові препарати отримують із крові тварин, головним чином коней, багаторазово імунізованих.
Препарати, отримані із крові коней, містять чужорідні для людини білки, які при повторному введенні можуть викликати алергічні реакції: сироваткову хворобу та анафілактичний шок. Для попередження ускладнень сироваткові препарати необхідно вводити за методом Безредка.
