- •Особливості інфекційних хвороб
- •Місце інфекційних хвороб в сучасній медицині , їх поширення та проблеми
- •Зростання інфекційної захворюваності
- •Проблеми інфекційної служби
- •Заслуга вітчизняних і закордонних вчених у боротьбі з інфекційними хворобами
- •Гамалея н.Ф. (1859-1949) - імунолог. Застосував хімічні вакцини. Вивчав сказ, туберкульоз, холеру. Вперше спостерігав бактеріофагію.
- •Місце інфекційних хвороб у патології людини
- •Класифікація інфекційних хвороб за Громашевським л.В.
- •Реактивність організму. Імунітет. Сучасний погляд на значення імунітету в запобіганні інфекційних хвороб
- •Значення чинників патогенності мікроорганізмів. Значення імунітету та вікової реактивності організму в інфекційному процесі. Роль чинників патогенності мікроорганізмів
- •Значення чинників навколишнього середовища, попередніх і супутніх захворювань, умов харчування, професійних чинників, вітамінної недостатності у виникненні та клінічному перебігу інфекційних хвороб
- •Види алергічного стану
- •Гіперчутливість негайного типу
- •Заходи щодо джерела інфекції (перша ланка епідемічного процесу)
- •Вплив на сприйнятливість організму (третя епідеміологічна ланка)
- •Медичний нагляд за вогнищем інфекції. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції
- •Вакцинопрофілактика і серопрофілактика. Живі, ослаблені та вбиті вакцини. Хімічні вакцини. Комбіновані (асоційовані вакцини). Анатоксини, сироватки та імуноглобуліни
- •Положення про організацію та проведення профілактичних щеплень Витяг з наказу моз України № 595 від 16.09.2011 року
- •Організація щеплень
- •Ускладнення
- •Зберігання вакцин і сироваток
- •Поняття про особливо небезпечні хвороби (онх)
- •Під час приймання хворого ведеться така документація
- •Інфекційне відділення поліклініки (кіз-кабінет інфекційних захворювань). Структура і функції.
- •КіЗи здійснюють
- •Обладнання кіЗу
- •Основні завдання кіЗу
- •Симптоми бувають:
- •Мета диспансеризації
- •Структура і режим інфекційного відділення (лікарні)
- •Режим роботи інфекційної лікарні. Протиепідемічний режим
- •Правила роботи медперсоналу інфекційної лікарні
- •Медична етика і деонтологія
- •8 Принципів ранньої діагностики інфекційних хвороб
- •Інструментальні методи діагностики інфекційних хвороб
- •Методика обстеження інфекційного хворого. Значення анамнезу, епіданамнезу у діагностиці. Огляд хворого за системами. Визначення окремих провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби
- •Епідеміологічний анамнез
- •Обов’язки фельдшера щодо взяття матеріалу від хворого для лабораторного дослідження
- •Значення догляду за хворими, як лікувального чинника, роль середнього медперсоналу при цьому. Особливості догляду за інфекційними хворими
- •Розробка і здійснення заходів щодо підвищення якості та ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційних хвороб
- •Класифікація симптомів при інфекційних хворобах Показання до лікування інфекційного хворого вдома і в стаціонарі
- •Класифікація симптомів, симптоми вирішальні, специфічні або патогномічні
- •Симптоми факультативні, опорні
- •Показання до лікування інфекційного хворого в стаціонарі і вдома
- •Основні вимоги до лікування інфекційних хворих в домашніх умовах
- •Клінічні форми інфекційної хвороби. Гострий, підгострий, затяжний і хронічний перебіг інфекційних хвороб. Загострення, рецидиви, ускладнення. Повторні захворювання., носійство. Змішані інфекції
- •Лікування комплексне та індивідуальне, специфічне і неспецифічне
- •Основні принципи лікування інфекційних хворих
- •Основні лікарські засоби етіотропної дії. Хіміотерапія. Основні їх групи. Характеристика кожної групи
- •Антибіотики
- •Сульфаніламідні препарати
- •Побічна дія сульфаніламідів
- •Противірусні засоби:
- •Протигрибкові препарати:
- •Симптоматичне лікування (патогенетичне). Основні групи лікарських засобів, показання щодо їх призначення
- •Лікувальне харчування
- •Вимога на харчо-блок для інфекційного відділення, 50 хворих, 10.12.2003 року
- •Медсестра відділення ___________________ Зав. Відділенням ______________________ Вимога в кладову для інфекційного відділення, 50 хворих, 10.12.2003 року
- •Зав. Відділенням _______________________
- •Порційник
- •Інтенсивна терапія складається із двох основних і нерозривних розділів.
- •Фізіотерапевтичні методи в лікуванні інфекційних хвороб
- •Тактика фельдшера за підозри на наявність у пацієнта віл-інфекції
- •Використана література
Заслуга вітчизняних і закордонних вчених у боротьбі з інфекційними хворобами
АНТОНІ ВАН ЛЕВЕНГУК (голландець) - 1632-1723 рр. Виготовив двояковипуклу лінзу, яка збільшувала у 160 разів. Він побачив, замалював і описав живих звірків (кульки, палички, спірохети, пліснява, дріжджі).
ДАНИЛА САМОЙЛОВИЧ (1744-1805рр) вперше провів дезинфекцію речей хворого на чуму. Прищепив заразний ослаблений матеріал чуми здоровим людям.
ЛУЇ ПАСТЕР (1822-1895 рр). Хімік, описав процеси бродіння і гниття. Виявив анаеробів. Вів стерилізацію і пастеризацію. Створив вакцину проти сибірки і сказу.
РОБЕРТ КОХ (1843-1910рр). Ввів щільні живильні середовища. Запропонував анілінові фарбники. Застосував імерсійну систему і мікрофотографування. Відкрив збудників туберкульозу і холери.
ЕДУАРД ДЖЕННЕР (1749-1823 рр.) прищепив хлопчикові матеріал від коров'ячої віспи, внаслідок чого цей хлопчик не захворів натуральною віспою людини.
В 1874 р. МІНХ Г.Н. (1836-1896рр) в Казані заразив себе кров'ю хворого поворотним тифом і захворів. Тим самим доказав, що збудник знаходиться у крові.
В 1876 р. МОЧУТКОВСЬКИЙ ОТТО (1845-1903 рр.) заразив себе кров'ю від хворих на висипний ў поворотний тифи ў тим самим доказав, що збудник передається через кров (трансмісивно) кровососучими комахами.
ІВАНОВСЬКИЙ Д. І. (1864-1920 рр) в Одесі і Молдові доказав існування найдрібніших живих істот (в подальшому їх назвали вірусами), вивчаючи мозаїчну хворобу тютюну.
МЕЧНИКОВ І.І. (1845-1916 рр.) відкрив роль клітинного захисту в розвитку несприйнятливості інфекційних захворювань. Відкрив явище фагоцитозу, запропонував заселити кишечник молочнокислими бактеріями, антагоністами гнильних. В 1886 р. в Одесі організував бак. станцію і школу мікробіологів. Одержав Нобелівську премію.
ГАБРИЧЕВСЬКИЙ Г.Н. (1860-1907 рр.) вивчав і створював вакцини і сироватки в Росії. Ввів в практику лікування дифтерії сироватку.
БОТКІН С.П. (1832-1889 рр.) класик вітчизняної медицини. Виділив інфекційний гепатит (А) - хвороба Боткіна. Вивчав висипний, черевний і зворотній тифи.
ТАРАСЕВИЧ Л.А. (1868-1927 рр.) - учень Мечникова. Вивчав механізм імунітету і анафілаксію. Організатор боротьби з епідеміями в Росії. Проводив вакцинацію проти туберкульозу і кишкових інфекцій. В 1918 р. організував інститут контролю вакцин і сироваток.
ЗАБОЛОТНИЙ Д.К. (1866-1929 рр.) - видатний мікробіолог і епідеміолог. Вивчав чуму, холеру, сифіліс. Заразив себе холерою, щоб зробити вакцину.
Теж саме зробив і САВЧЕНКО І.Г. - основоположник вітчизняної епідеміології..
ГРОМАШЕВСЬКИЙ Л.В. (1887-1980 рр.) створив класифікацію інфекційних хвороб, вчення про епід. процес і природну осередковість інфекційних хвороб.
БЕЗРЕДКА А.М. (1868-1940) вирішував проблеми імунітету і анафілаксії. Ввів методику введення гетерогенних сироваток методом роздрібнення.
Гамалея н.Ф. (1859-1949) - імунолог. Застосував хімічні вакцини. Вивчав сказ, туберкульоз, холеру. Вперше спостерігав бактеріофагію.
ЄРМОЛ'ЄВА З.В. (1898-1974) вивчала холеру і заходи по боротьбі з нею. Вперше в СРСР одержала пеніцилін, який в роки Великої Вітчизняної війни врятував сотні тисяч поранених.