Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСИБНИК заг. питання инф.хв..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
474.62 Кб
Скачать

Заслуга вітчизняних і закордонних вчених у боротьбі з інфекційними хворобами

АНТОНІ ВАН ЛЕВЕНГУК (голландець) - 1632-1723 рр. Виготовив двояковипуклу лінзу, яка збільшувала у 160 разів. Він побачив, замалював і описав живих звірків (кульки, палички, спірохети, пліснява, дріжджі).

ДАНИЛА САМОЙЛОВИЧ (1744-1805рр) вперше провів дезинфекцію речей хворого на чуму. Прищепив заразний ослаблений матеріал чуми здоровим людям.

ЛУЇ ПАСТЕР (1822-1895 рр). Хімік, описав процеси бродіння і гниття. Виявив анаеробів. Вів стерилізацію і пастеризацію. Створив вакцину проти сибірки і сказу.

РОБЕРТ КОХ (1843-1910рр). Ввів щільні живильні середовища. Запропонував анілінові фарбники. Застосував імерсійну систему і мікрофотографування. Відкрив збудників туберкульозу і холери.

ЕДУАРД ДЖЕННЕР (1749-1823 рр.) прищепив хлопчикові матеріал від коров'ячої віспи, внаслідок чого цей хлопчик не захворів натуральною віспою людини.

В 1874 р. МІНХ Г.Н. (1836-1896рр) в Казані заразив себе кров'ю хворого поворотним тифом і захворів. Тим самим доказав, що збудник знаходиться у крові.

В 1876 р. МОЧУТКОВСЬКИЙ ОТТО (1845-1903 рр.) заразив себе кров'ю від хворих на висипний ў поворотний тифи ў тим самим доказав, що збудник передається через кров (трансмісивно) кровососучими комахами.

ІВАНОВСЬКИЙ Д. І. (1864-1920 рр) в Одесі і Молдові доказав існування найдрібніших живих істот (в подальшому їх назвали вірусами), вивчаючи мозаїчну хворобу тютюну.

МЕЧНИКОВ І.І. (1845-1916 рр.) відкрив роль клітинного захисту в розвитку несприйнятливості інфекційних захворювань. Відкрив явище фагоцитозу, запропонував заселити кишечник молочнокислими бактеріями, антагоністами гнильних. В 1886 р. в Одесі організував бак. станцію і школу мікробіологів. Одержав Нобелівську премію.

ГАБРИЧЕВСЬКИЙ Г.Н. (1860-1907 рр.) вивчав і створював вакцини і сироватки в Росії. Ввів в практику лікування дифтерії сироватку.

БОТКІН С.П. (1832-1889 рр.) класик вітчизняної медицини. Виділив інфекційний гепатит (А) - хвороба Боткіна. Вивчав висипний, черевний і зворотній тифи.

ТАРАСЕВИЧ Л.А. (1868-1927 рр.) - учень Мечникова. Вивчав механізм імунітету і анафілаксію. Організатор боротьби з епідеміями в Росії. Проводив вакцинацію проти туберкульозу і кишкових інфекцій. В 1918 р. організував інститут контролю вакцин і сироваток.

ЗАБОЛОТНИЙ Д.К. (1866-1929 рр.) - видатний мікробіолог і епідеміолог. Вивчав чуму, холеру, сифіліс. Заразив себе холерою, щоб зробити вакцину.

Теж саме зробив і САВЧЕНКО І.Г. - основоположник вітчизняної епідеміології..

ГРОМАШЕВСЬКИЙ Л.В. (1887-1980 рр.) створив класифікацію інфекційних хвороб, вчення про епід. процес і природну осередковість інфекційних хвороб.

БЕЗРЕДКА А.М. (1868-1940) вирішував проблеми імунітету і анафілаксії. Ввів методику введення гетерогенних сироваток методом роздрібнення.

Гамалея н.Ф. (1859-1949) - імунолог. Застосував хімічні вакцини. Вивчав сказ, туберкульоз, холеру. Вперше спостерігав бактеріофагію.

ЄРМОЛ'ЄВА З.В. (1898-1974) вивчала холеру і заходи по боротьбі з нею. Вперше в СРСР одержала пеніцилін, який в роки Великої Вітчизняної війни врятував сотні тисяч поранених.