Тактика фельдшера за підозри на наявність у пацієнта віл-інфекції

Виявлення за анамнестичними даними можливого ВІЛ-інфікування пацієнта вимагає високої настороженості, оскільки клінічні прояви на ранніх стадіях захворювання досить нечіткі. ВІЛ-інфекцію іноді важко віддиференціювати від інших захворювань (інфекційний мононуклеоз, алергоз, дерматит, захворювання дихальної системи та інші). Саме тому важливе значення надається епідеміологічним даним та результатам об’єктивного обстеження пацієнта.

З епідеміологічної точки зору необхідно звернути увагу, у першу чергу, на осіб з групи підвищеного ризику: гомосексуалісти; наркомани; особи, яким проводилася гемотрансфузія; хворі на гемофілію; гетеросексуальні партнери ВІЛ - інфікованих.

Необхідна також брати до уваги і соціальні характеристики пацієнтів: прибуття з місць позбавлення волі, інших закритих закладів; осіб, які від’їздили за кордон. Кожному фельдшерові необхідно чітко знати симптоми, які характерні для ВІЛ - інфекції.

• Безпричинний дефіцит маси тіла ( зменшення маси тіла на 10% протягом декількох місяців).

• Діарея протягом 3-4 тижнів.

• Збільшення лімфатичних вузлів, які зберігаються протягом 1-2 місяців.

• Пневмоцистна пневмонія.

• Десемінована саркома Капоші.

• Кандидозний езофагіт.

• Криптоспоридіоз кишок.

• Криптококовий менінгоенцефаліт.

• Токсоплазмоз мозку, цитомелагаловаірусна інфекція.

• Злоякісні лімфоми (Беркіта).

• Туберкульоз легенів.

Важливо розпитати пацієнтів (та з’ясувати за доступною медичною документацією) про хірургічні (у тому числі гінекологічні та стоматологічні) втручання, ін’єкції, гемотрансфузії, трансплантації, а також про різноманітні побутові моменти повсякденного життя: спільне користування лезами для гоління, зубними щітками, ножицями.

За підозри на ВІЛ – інфекцію необхідно негайно направити пацієнта на імунологічне обстеження.

У процесі збирання анамнезу та огляду пацієнта необхідно звернути увагу на виявлення ознак наркоманії: неадекватна поведінка, блиск в очах, тремор пальців рук, виснаженість, неохайний вигляд, мимовільне використання жарконної термінології, наявність слідів внутрішньосудинних ін’єкцій та деякі непрямі показники: перенесений сифіліс, вірусний гепатит В; прохання пацієнта про призначення наркотичних засобів (симуляція гострого болю), неблагополуччя в сім’ї, школі, на роботі. Слід пам’ятати, що наркомани, як правило, старанно приховують свою залежність від наркотичних засобів, а тому їх виявлення грунтується лише на зовнішніх ознаках або даних анамнестичного опитування пацієнта.

Використана література

1.	Титов М.А. “Инфекционные болезни” для мед. ВУЗов. 1995 г.
2.	Андрейчин М.А. “Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки”. 1996 р.
3.	Шувалова Е.П. “Инфекционные болезни” для медицинских ВУЗов Москва 1999г.
4.	Синяк К.М. “Епідеміологія” 2001 р.
5.	Чорновіл А.В. “Клінічне медсестринство в інфектології” 2002 р.
6.	Андрейчим М.А. “Медсестирнство при інфекційних хворобах” 2002 р.
7.	“Фельдшерсько-акушерський пункт”. 2003 р.
8.	Наказ МОЗ України № 48 від 03.02.2006 року “Календар профілактичних щеплень”.

60