Вимога на харчо-блок для інфекційного відділення, 50 хворих, 10.12.2003 року

№ п/п	Дієта	Сніданок	Обід	Вечеря
1.	№ 2	6 порцій	6 порцій	6 порцій
2.	№ 4	14 порцій	14 порцій	14 порцій
3.	№ 5	10 порцій	10 порцій	10 порцій
4.	№ 7	5 порцій	5 порцій	5 порцій

Медсестра відділення ___________________ Зав. Відділенням ______________________ Вимога в кладову для інфекційного відділення, 50 хворих, 10.12.2003 року

№ п/п	Продукти	Норма	Кількість хворих	Всього замовлено
1.	Хліб білий	0,400	50	2000
2.	Хліб чорний	0,400	50	2000
3.	Цукор	0,040	50	0,200
4.	Масло	0,020	50	0,100
5.	Чай	0,0001	50	0,050

Медсестра відділення ___________________

Зав. Відділенням _______________________

Відпустив: ________________

Одержав: _________________

Порційник

Дієта № 2

1. Онопрієнко С.П. – палата № 1

2. Сергієнко Т.Ф. – палата № 3

3. Сидоренко С.Я. – палата № 4

Дієта № 4

1. Макаренко О.Д. – бокс № 3

2. Дудченко М. О. – бокс № 3

Дієта № 5

1. Остапенко О.П. – бокс № 1

2. Сагайдак О.І. – бокс № 2

Дієта № 7

1. Радченко П.Ф. – бокс № 4

2. Марченко О.В. – бокс № 4

Дієта № 13

1. Іщенко П.В. – бокс №

2. Кериченко П.П. – бокс № 5

Принципи інтенсивної терапії в лікуванні хворих на інфекційні хвороби

Інтенсивна терапія інфекційних хворих – комплекс заходів, які застосовують при критичних станах або загрозі їх розвитку і направлена на пригнічення життєдіяльності збудників хвороб, дезінтоксикацію, відновлення або підтримання життєва важливих органів і систем в оптимальному режимі функціонування.

Основними організаційними принципами інтенсивної терапії є:

• невідкладність,

• попереджувальний характер

• інтернозоологічний підхід до вибору засобів і методів

Ці принципи реалізуються спеціальною підготовкою інфекціоністів і лікарів суміжних спеціальностей, а також розвертання відповідних підрозділів – палат, блоків або відділень інтенсивної терапії, оснащених відповідним обладнанням, контрольно-діагностичною та лікувальною апаратурою.

Інтернозоологічний характер інтенсивної терапії полягає у виділенні клініко-патологічних станів, які можуть спостерігатися у хворих з різними нозоологічними формами інфекційних захворювань, але в той же час потребують стереотипних патогенетичних засобів і методів лікування.

Пригнічення життєдіяльності збудників хвороби – етіотропна терапія, проводиться з урахуванням нозоологічної форми захворювання, чутливості мікроорганізмів до антибіотиків і хіміотерапевтичних засобів. При цьому необхідно враховувати можливе посилення інтоксикації внаслідок масивного бактеріолізу, токсичної дії самих хіміотерапевтичних препаратів, анафілактогенний вплив гетерогенних біопрепаратів (антибіотики, антитоксичні сироватки).

Диференціація інтенсивної терапії по клініко-патогенетичним синдромам припускає застосування відповідних їх патогенезу і розладам в органах патогенетичних засобів і методів. В той же час інтенсивна терапія проводиться на фоні здійснення таких обов’язкових заходів як догляд, енергозабезпечення, корекція порушень гемостазу і т.д.

Догляд за хворими повинен забезпечити оптимальні умови для функціонування життєво важливих органів і систем, профілактику ускладнень, які зв’язані з важким перебігом хвороби або критичним станом. Повноцінне харчування і енергозабезпечення є важливою ланкою в системі інтенсивної терапії.

Виснаженим, або хворим з великою гарячкою призначають додатково парантеральне або ентеральне харчування (до 5000 к кал на добу).

Планування інфузійної терапії проводиться з розрахунком забезпечення достатньої кількості пластичного (білків) і енергетичного матеріалу, вітамінів, мікроелементів, корекцією водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану, необхідності введення лікувальних препаратів. Ці заходи є обов’язковими. На їх фоні здійснюється диференційна інтенсивна терапія в залежності від критичного стану.

Методи інтенсивної терапії:

• інфузійна терапія і фармакотерапія;

• штучна вентиляція легень;

• гіперборична оксигенація;

• штучна гіпотемія;

• ектрокорпоральний діаліз;

• замінне переливання крові;

• гемосорбція;

• періонеальний діаліз та інші.