Ускладнення

1. Сироваткова хвороба та анафілактичний шок.

2. Шкірні алергічні реакції – висипки, набряки, кропивниця.

3. Ураження ЦНС, ПНС – енцефаліт, менінгоенцефаліт, поліневрит, мононеврит.

Зберігання вакцин і сироваток

Вакцини і сироватки зберігають у спеціально відведеному тільки для цього холодильнику при постійній температурі + 6 - + 8⁰С. В скриньці дверей холодильника зберігаються журнал реєстрації температури в холодильнику. У нижніх відділах холодильника зберігаються дві 3-и літрові банки з водою ( для тривалої кумуляції холоду на випадок примусового виключення електричного струму. В морозильнику знаходяться герметичні ємності з замерзлою спеціальною рідиною, яка здатна зберігати температуру близько 0⁰С тривалий час, до 2-х годин (на випадок автономного виїзду для проведення щеплень за межами кабінету щеплень, або під час тривалого часу проведення щеплень в кабінеті.

КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

ВІК	ЩЕПЛЕННЯ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ
1 день		Гепатиту В
3-7 день	БЦЖ
1 міс.		Гепатиту В
3 міс.			АаКДП	ІПВ	Ніb
4 міс.			АаКДП	ІПВ	Ніb
5міс.			АаКДП	ОПВ
6 міс.		Гепатиту В
12 міс.						КПК
18 міс.			АаКДП	ОПВ	Ніb
6 років			АДП	ОПВ		КПК
7 років	БЦЖ
14 років			АДП-м	ОПВ
18 років			АДП-м
23 роки			АДП-м
28 років			АДП-м

Поняття про особливо небезпечні хвороби (онх)

До особливо небезпечних хвороб відносяться такі гострі інфекційні хвороби, які мають:

• високу заразливість;

• здатність до широкого розповсюдження (епідемії, пандемії);

• важкий перебіг;

• небезпечні ускладнення;

• дуже часто закінчуються летально;

Традиційно до них відносили: чуму, холеру, натуральну віспу, сибірку. Але зараз згідно Наказу МОЗ України № 133 від 19.07.1995 року їх нараховують 38. Це: черевний тиф, висипний тиф, лептоспіроз, бруцельоз, геморагічні гарячки, туляремія, сказ, СНІД та інші.

Приймальне відділення. Обладнання. Функції.

Хворі, які поступають до інфекційної лікарні проходять через приймальне відділення, яке обслуговує спеціальний медперсонал. Приймальне відділення складається із декількох приймальних боксів(санпропускників). Кожен бокс має окремий вхід і шлюз, який з’єднує бокс зі:

• службовим коридором;

• оглядовою;

• роздягальнею;

• душем і ванною;

• одягальнею;

Прийом хворих індивідуальний. Кожен бокс закріплюється за певною групою інфекцій (кишкова, повітряно – крапельна або дихальних шляхів, трансмісивні, інфекції шкірних покривів).

Приймальне відділення повинно бути побудоване так, щоб можна було забезпечити потоковий принцип роботи, коли хворі на всіх етапах приймання, обробки і транспортування не зустрічаються один з одним.

У кожному боксі повинен бути санітарний вузол, окремий умивальник для персоналу, стільці, канапа, медична шафа з набором інструментів, термостат, флакони і чашки Петрі з поживними середовищами, стерилізатор, носилки, одяг для новоприбулих, мішки для одягу хворих, дез. розчини, документація.

В приймальному відділенні повинна бути кімната для відпочинку чергових лікарів, душ для персоналу, склад чистої білизни, протичумний костюм, телефон.

По прибутті до приймального відділення, медпрацівник, що супроводить хворого передає направлення черговому лікареві, який вказує , в якому боксі можна прийняти хворого. До боксу заходить лікар, сестра і санітарка, одягають халати, косинки(шапочки), маски. Санітарка і медсестра роздягають хворого, лікар опитує і обстежує його, ставить попередній діагноз, призначає як досліджувати і лікувати хворого, визначає вид санобробки тіла, порядок транспортування, а також вказує в яке відділення, бокс, палату слід покласти хворого. При цьому лікар керується такими принципами сортування хворих:

• за нозоологічними формами;

• віком;

• статтю;

• тяжкістю і термінами захворювання;

• наявністю ускладнень.

Залежно від клінічних прояв у хворого за призначенням лікаря беруть матеріали для досліджень:

• кров із вени для посіву на жовчний або цукровий бульйон;

• мазок із зіва і носа (на дифтерійну паличку);

• мазок і краплю крові на малярію;

• кал при тифо – паразитарних захворюваннях, дизентерії, тощо.

В разі потреби хворим надають невідкладну допомогу:

• інтубація;

• виведення із шоку, колапсу;

• зупинка кровотечі;

• введення перших доз лікувальних сироваток.