Міністерство охорони здоров’я України

Лебединське медичне училище імені проф. М.І.Сітенка

П.Д.Рева

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ПИТАНЬ

ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

(ПОСІБНИК НА ДОПОМОГУ СТУДЕНТАМ

спеціальність Лікувальна справа)

2011р.

Друкується на підставі рішення циклової комісії клінічних дисциплін від «____» ___________ 20____р. протокол № _____

Рецензенти: Н.Г. Брага – завідувач практичним навчанням

Лебединського медичного училища

Н.В. Забуга – викладач інфекційних хвороб та

епідеміології вищої кваліфікаційної категорії

Рева П.Д Методичні рекомендації для вивчення загальних

питань інфекційних хвороб, Посібник на допомогу

студентам, спеціальність Лікувальна справа, Лебедин,

2011 – 58с.

Загальні питання інфекційних хвороб, як єдиного цілого недостатньо висвітлені в сучасній інфектології. Різні видання трактують ці питання під різним кутом зору. Вони розгалужені у відповідних розділах підручників з мікробіології, інфекційних хвороб, епідеміології.

Тому вивчення цих проблем складає певну важкість, особливо у пошуку відповідних тем. Часто студенти не проявляють належної уваги і зацікавленості до загальних питань інфектології, вважаючи їх другорядними. Але, знання їх не менш важливе, ніж знання патогенезу, клініки, лікування інфекційних хвороб. Навпаки, озброївшись цими знаннями, можна краще розібратися в механізмі розвитку хвороби, логічному мисленні щодо клінічної картини захворювання, принципами лікувальних втручань.

3-е видання посібника доповнене і перероблене:

• Введені принципи і методи діагностики інфекційних хвороб

• Включений новий наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року «Календар профілактичних щеплень», положення про профілактичні щеплення, протипоказання щодо щеплень

Вважаю, що даний посібник буде дуже корисним для студентів у підготовці до підсумкових занять (атестації, диф. заліків, екзаменів).

Рецензія

на посібник

“Методичні рекомендації для вивчення

загальних питань інфекційних хвороб”

В 3-му виданні посібника коротко зібрані матеріали по загальним аспектам інфекційних хвороб. Дані короткі влучні визначення інфекційного процесу, інфекції, інфекційної хвороби, особливості інфекційних хвороб.

Доступно втілені поняття алергії, анафілаксії та їх роль в інфекційному процесі і діагностиці інфекційних хвороб.

Значне місце посіла специфічна профілактика інфекційних хвороб шляхом проведення планової вакцинації за новим наказом МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року «Календар профілактичних щеплень»

Знайшли своє важливе місце сучасна будова та функціонування інфекційної лікарні, КІЗу. Нарешті стисло і конкретно розглянуті питання принципів діагностики інфекційних хвороб, методів спеціальної діагностики, етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування.

Посібник не завантажений різними теоретичними тлумаченнями. В ньому надаються лише сучасні фактичні наукові досягнення.

Посібник може бути використаний для вивчення загальний питань інфекційних хвороб студентами спеціальності Лікуіальна справа.

зміст

1.	Основні питання загальної патології інфекційних хвороб. Проблеми інфекційної служби.	стор. 6
2.	Історія розвитку вчення про інфекційні хвороби. Внесок вчених І.І.Мечнікова, С.П.Боткіна, Д.І.Івановського, М.А.Безредки, Н.Ф.Гамалеї, Л.В.Громашевського, Е.П.Павловського, Г.П.Руднєва у розвиток вчення про інфекційні хвороби.	стор. 8
3.	Заслуга вітчизняних і закордонних вчених у боротьбі з інфекційними хворобами.	стор. 9
4.	Місце інфекційних хвороб у патології людини	стор. 10
5.	Класифікація інфекційних хвороб за Громашевським Л.В.	стор. 11
6.	Реактивність організму. Імунітет. Сучасний погляд та значення імунітету в запобіганні інфекційним хворобам.	стор. 11
7.	Значення чинників патогенності мікроорганізмів. Значення імунітету та вікової реактивності організму в інфекційному процесі.	стор. 12
8.	Значення чинників навколишнього середовища, попередніх і супутніх захворювань, умов харчування, професійних чинників, вітамінної недостатності у виникненні та клінічному перебігу інфекційних хвороб.	стор. 13
9.	Поняття про алергію та анафілаксію. Використання реакцій імунітету для діагностики інфекційних хвороб.	стор. 14
10.	Загальні принципи профілактики інфекційних хвороб. Заходи щодо джерела інфекції, знешкодження шляхів передачі інфекції, робота з колективом, сприйнятливим до захворювань.	стор. 15
11.	Медичний нагляд за вогнищем інфекційної хвороби. Протиепідемічні заходи у вогнищі.	стор. 17
12.	Вакцинопрофілактика і серопрофілактика. Живі, ослаблені та вбиті вакцини. Хімічні вакцини. Комбіновані вакцини.	стор. 19
13.	Положення про проведення щеплень. Планові щеплення та щеплення за епідеміологічними показаннями. Вакцинація і ревакцинація.	стор. 20
14.	Протипоказання щодо щеплень, ускладнення вакцинації. Правила зберігання вакцин і сироваток. Поняття про особливо небезпечні, карантинні, конвенційні хвороби.	стор. 22
15.	Приймальне відділення. Обладнання. Функції.	стор. 23
16.	КІЗ. Структура і функції.Структура і режим інфекційного відділення (лікарні).	стор. 25
17.	Структура і режим інфекційного відділення (лікарні)..	стор. 27
18.	Принципи діагностики інфекційних хвороб.	стор. 29
19.	Лабораторні методи діагностики інфекційних хвороб. Лабораторні методи: специфічні і неспецифічні. Специфічні: бактеріоскопічний, бактеріологічний, серологічний, шкірно-алергічний, вірусологічний.	стор. 30
20.	Інструментальні методи діагностики інфекційних хвороб.	стор. 31
21.	Методи експрес-діагностики.	стор. 34
22.	Методика обстеження інфекційного хворого. Значення анамнезу та епід. анамнезу у діагностиці. Огляд хворого за системами. Визначення окремих провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби.	стор. 34
23.	Значення догляду за хворими як лікувального чинника, роль середнього медичного персоналу при цьому. Особливості догляду за інфекційними хворими.	стор. 37
24.	Розробка і здійснення заходів щодо підвищення якості та ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційних хвороб.	стор. 38
25.	Класифікація симптомів при інфекційних хворобах. Показання до лікування хворого.	стор. 39
26.	Періоди гострої інфекційної хвороби. Їх значення у діагностиці лікуванні та епідеміології. Приклади циклічного та ациклічного перебігу інфекційних хвороб (черевний тиф, менінгококцемія та інші).	стор. 41
27.	Клінічні форми інфекційної хвороби. Гострий, підгострий, затяжний і хронічний перебіг інфекційних хвороб. Загострення, рецидиви, ускладнення. Повторні захворювання, носійство. Змішані інфекції.	стор. 42
28.	Лікування комплексне та індивідуальне, специфічне і неспецифічне.	стор. 43
29.	Основні лікарські засоби етіотропної дії. Хіміотерапія. Основні їх групи, характеристика кожної групи.	стор. 44
30.	Лікувальне харчування. Режим харчування інфекційних хворих. Порційна вимога, її складання. Значення харчування згідно з дієтою при лікуванні інфекційних хворих.	стор. 47
31.	Принципи інтенсивної терапії в лікуванні хворих на інфекційні хвороби.	стор. 51
32.	Лікувально-охоронний режим, його вплив на перебіг інфекційної хвороби та його наслідки.	стор. 53
33.	Фізіотерапевтичні методи лікування при інфекційних хворобах.	стор. 54
34.	Тактика фельдшера за підозри на інфекційну патологію.	стор. 55
35.	Тактика фельдшера за підозри на наявність у пацієнта ВІЛ – інфекції.	стор. 55

Основні питання загальної патології інфекційних хвороб.

Сучасне вчення про інфекційні хвороби.

Поширення інфекційних хвороб.

І Н Ф Е К Ц ІЯ - це проникнення мікроорганізму в інший організм і наступні їх взаємовідношення, які визначаються властивостями як мікроорганізму, так і макроорганізму.

ІНФЕКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС - це сукупність захисних фізіологічних та патофізіологічних явищ (реакцій), які виникають і розвиваються в макроорганізмі які відповідь на втілення і розмноження в ньому патогенних мікроорганізмів в певних умовах зовнішнього середовища.

ІНФЕКЦІЙНА ХВОРОБА - це найвищий ступінь розвитку інфекційного процесу, що проявляється різними клінічними симптомами і змінами біологічного, фізіологічного, біохімічного, анатомічного, мікробіологічного і епідеміологічного характеру.

Особливості інфекційних хвороб

1. Специфічність збудника (його морфолого-фізіологічні дані).

2. Здатність передаватися від хворого до здорового (заразливість).

3. Здатність до масового розповсюдження при певних умовах (епідемії, пандемії).

4. Циклічність клінічного перебігу з симптомами, характерними для даної хвороби

(періоди).

5. Поява (утворення) імунітету після перенесеного захворювання.

6. Розвиток алергії до даного збудника.

7. Носійство після клінічного видужання (при деяких хворобах).

Місце інфекційних хвороб в сучасній медицині , їх поширення та проблеми

У країнах світу, незалежно від економічного розвитку, відмічено ріст захворювання на інфекційні хвороби. Реєструються епідемії, розшифровується етіологічна роль інфекційних чинників в низці широко відомих захворювань, які відносилися до групи пухлин, колагенозів, гемотологічних та інших хвороб.

Зростання інфекційної захворюваності

• На тлі десенсибілізації соціально-економічних умов населення ускладнилася епідеміологічна ситуація і намітилася тенденція до повернення “класичних” інфекцій (ріст захворюваності на дифтерію, кір, епідемічний паротит, туберкульоз, венеричні захворювання).

• Пройшла перетрансформація збудників, які стали нечутливі до традиційних антимікробних препаратів.

• Збільшилася міграція населення та розширились міждержавні неконтрольовані зв’язки.

• Знизився імунний захист населення.

• З’явився ряд нових, невідомих раніше, інфекцій з повільним та хронічним перебігом (за останні 20 років зареєстровано та описано понад 20 нових інфекційних захворювань).

• Зросла роль імунно - патогенної флори.

• Низка раніше лише гострих інфекційних захворювань набувають характеру первинно - хронічного та латентного перебігу і носійства.

В Україні реєструється 50 нозоологічних форм інфекційних захворювань. Показник поширеності та захворюваності на інфекційні та паразитарні захворювання зріс з 4028,0 (1992 р.) до 4342,8 (2001 р.) та з 2644,7 (1992 р.) до 2995,0 (2001 р.) на 100 000 населення відповідно.

Питома частка інфекційних захворювань становить до 4,5% серед усіх захворювань.

Зростає показник смертності від інфекційних хвороб 9інтенсивний показник у 2001 році – 27,6 проти 11,49 у 1990 р.) як серед жителів міської, так і сільської місцевості.

У країнах світу інфекційні хвороби посідають перше місце в структурі смертності, що становить 33% (17 млн померлих щорічно).

Зростання в Україні рівня захворюваності деякими керованими інфекціями останніми роками пов’язано з недостатнім фінансуванням на закупівлю необхідної кількості вакцин, з недостатнім рівнем організації проведення щеплень.

Оцінка якості надання медичної допомоги інфекційним хворим та аналіз летальності від інфекційних хвороб свідчать про ще недостатню підготовку спеціалістів як первинного, так і вторинного рівнів надання медичної допомоги з питань ранньої діагностики інфекційних захворювань.

Існують проблеми матеріально-технічного забезпечення інфекційних стаціонарів, потребує оновлення і поповнення лабораторно – діагностична база.

МОЗ України здійснюється комплекс заходів щодо запобігання виникненню інфекційних захворювань. Впроваджується новий Національний календар профілактичних щеплень, розроблений в рамках проекту ЮНІСЕФ “Здоров’я та розвиток дітей молодшого віку”. Розроблено “Програму імунопрофілактики населення на 2002-2003 роки” (постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.02. № 1566). Впроваджено систему централізованих державних закупівель імунобіологічних препаратів на тендерній основі.

Значна увага приділяється проблемі вірусних гепатитів, про що свідчить організація в ряді областей гепатологічних центрів.

Протягом останніх років в Україні не спостерігається епідемії небезпечних та особливо небезпечних інфекцій, зменшилась захворюваність на вірусні гепатити, дифтерію, кір. Вдалося зупинити хвилю зростання захворюваності дітей на інфекційні хвороби. Досягнуто передумов для сертифікації України як території, вільної від поліомієліту.

Разом з тим ще потребують удосконалення методи боротьби з вірусними інфекціями (герпесвірусними, гострими кишковими інфекціями та ін.).