Міністерство охорони здоров`я України

Лебединське медичне училище

Ім. проф.. М.І.Сітенка.

На допомогу студентам

Зі спеціальності

«Лікувальна справа».

Підготували:

Рева П.Д.

Івахнова Н.В.

НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ

В КЛІНІЦІ ІНФЕКЦІЙНИХ

ХВОРОБ.

Лебедин

2012.

Резиденти:

Брага Н.Г- завідуюча

практикою Лебединського

медичного училища,

викладач гігієни вищої категорії.

Забуга Н.В.- викладач мікробіології,

епідеміології та інфекційних хвороб

вищої категорії.

«Затверджено»

Комісією клінічних дисциплін

Протокол № ___ від____

Голова комісії Сінепол Г.Г. –

Викладач терапії вищої категорії,

Викладач-методист.

Передмова.

До невідкладної допомоги та інтенсивної терапії інфекційних хворих входить комплекс заходів,що застосовуються при тяжких та невідкладних станах,які спрямовані на попередження чи усунення погрожуючих життю критичних станів,які супроводжуються розладом функцій організму.

Особливостями невідкладної допомоги інфекційним хворим на ФАПі, «Швидкій допомозі», є мала діагностична інформація, а у зв’язку в край тяжким станом – термінові лікувальні заходи в умовах гострого дефіциту часу при суворому дотриманні протиепідемічного режиму.

Невідкладна допомога інфекційним хворим повинна бути на нейтралізацію збудника і його токсинів (дезінтоксикація) та відновлення порушених функцій організму і подальшому їх підтримку у необхідному для транспортування стані (ФАП, «Швидка допомога»).

Для уточнення нозологічного діагнозу необхідно одночасно з наданням невідкладної допомоги зібрати матеріал для мікробіологічного дослідження у відповідності з підозрюваним діагнозом (блювотні маси,промивні води,випорожнення,сечу,кров,слиз із зіву,тощо). Це особливо важливо у тих випадках, коли невідкладні терапевтичні заходи можуть у майбутньому негативно позначатись на результатах бактеріологічного дослідження (введення пеніциліну при менінгококовій інфекції, антитоксичних сироваток при ботулізмі та дифтерії, делагілу при малярії та Ін). у той же час ці дослідження не повинні затримувати невідкладні лікувальні втручання.

Збірник включає 18 основних станів, які зустрічаються у клініці інфекційних хвороб і потребують кваліфікованого підходу до надання невідкладної допомоги не тільки лікарями,але й середніми медичними працівниками (фельдшер, медична сестра).

Кожна нозологічна форма включає: визначення, причини виникнення (при яких хворобах зустрічається), ознаки,домедикаментозну допомогу,яку може надати медична сестра, та перелік медикаментозних заходів для надання невідкладної допомоги.

Посібник розрахований на вивчення матеріалу під час самостійної роботи студентами спеціальності «Лікувальна справа» (фельдшер) та опанування і закріплення його на практичних заняттях.

Також посібник може бути використаний і студентами відділення «Сестринська справа»(медична сестра).

ЗМІСТ:

1.Анафілактичний шок.

2.Інфекційно-токсичний шок.

3.Гіповолемічний шок.

4.Гостра печінкова недостатність.

5.Гостра ниркова недостатність.

6.Гостра недостатність дихання.

9.Гостра надниркова недостатність.

10.Гіпертермічний шок.

11.Судорожний синдром.

12.Кишкова кровотеча.

13.Малярійна кома.

14.Малярійний авгіт.

15.Гемоглобінурійна гарячка.

16. Синдром дисемінованого внутрішньо судинного звертання крові(ДВЗ- синдром).

17.Серозно- геморагічний набряк легень.

18.Колапс.

1.Анафілактичний шок.

Це комплекс різних алергічних реакцій негайного типу,які сягають крайнього ступені важкості.

Залежно від часу,який минув із моменту потрапляння речовини в організм і розвитку шоку,виділяють три його клінічні форми.

1.Блискавична- триває близько 10хв і закінчується летально.

Варіант А-без передвісників,

Варіант Б-з передвісниками.

2.Негайна- до шоковий період триває 30-40хв, є передвісники.

3.Сповільнена- спостерігається більш тривалий доколаптоїдний період (декілька годин).

ПРИЧИНИ:

1.Потрапляння в організм лікарських засобів: пеніциліну,стрептоміцину,тетрацикліну, новокаїну.

2.Антитоксичні лікувальні сироватки проти дифтерії,скарлатини,правця,ботулізму.

Вакцини.

3.Укуси змій ,комах (бджіл) та ін..

ОЗНАКИ:

1.Початок раптовий.

2.Біль за грудиною,який не знімається валідолом,нітрогліцерином.

3.Біль у животі,здуття.

4.Нудота,блювання.

5.Утруднене стенозуюче дихання з послідуючим розвитком набряку легень.

6.Шкіра бліда або сірувато-ціанотичного кольору.

7.Падіння АТ з послідуючою непритомністю.

8.Пульс ниткоподібний.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА:

1.Припинити введення препарату при загрозі АШ або його проявах.

2.Викликати лікаря,заспокоїти хворого,застосувати оксигенотерапію.

3.Вище місця введення шокогенного препарату накласти джгут.

4.Місце введення обколюють 0,1% адреналіном гідро хлориду у 10 місцях.

5.Забезпечити прохідність дихальних шляхів (усунути западання язика, витягти зубні протези).

6.Ввести медикаменти:

1)0,1% р-н адреналіну гідро хлорид 0,5мл в/м.

2)преднізолон 75-150мг п/ш.

3)гідрокортизон 100-300мг в/в.

4)димедрол 1%-2мл в/м або супрастин 2%-2-4мл, або піпольфен 2,5% 2-4мл п/ш, ізадрин 0,5%-2мл.

5)еуфілін 2% -10мл в/в.

6)серцеві глікозиди: 0,05% строфантин або 0,06% корглікон 0,5-1мл в/в на 10мл ізотонічного р-ну натрію хлорид,повільно.

7)якщо АШ виник від введення пеніциліну –ввести пеніцилін азу.

При ознаках клінічної смерті здійснюється закритий масаж серця та вводять 0,5мл 0,1% р-ну адреналіну гідро хлориду у міокард. Хворого можна транспортувати тільки після виведення із шоку.госпіталізація обов’язкова. Середній медперсонал повинен контролювати основні показники життєдіяльності хворого (АТ,пульс, температура тіла)

2. ІНФЕКЦІЙНО-ТОКСИЧНИЙ ШОК:

(септичний,бактеріотоксичний,ендотоксичний) це неспецифічний клінічний синдром,який виникає при інфекційних хворобах як наслідок метаболічних,геморагічних порушень.

Причини: 1.масивна дія мікробних токсинів. 2 .поруш судинного тонусу та згортання крові. 3.розлад мікроциркуляції.

Супроводжується згущенням та погіршенням реологічних властивостей крові. Ураження легень,печінки,нирок.

Виникає при: 1.менінгококцемії. 2.черевному тифі. 3.туляремії. 4.лептоспірозі. 5.сибірці. 6.грипі.

ознаки: 1.озноб,ціаноз. 2.блідість шкіри. 3.геморагічна висипка. 4.зниж А\Т. 5.тахікардія,задишка. 6.олігурія,анурія.

7.блювота.

Існує три ступені важкості ІТШ:

1.компенсований.

2.субкомпенсований.

3.декомпенсований.

Невідкладна допомога: 1).в\в: 0,9%р-н натрію хлорид -400,0(швидко). а).Преднізолон 60-90мг.

Б)Гідрокортизон- 125-250мг.

В)Гепарин- 10,000 ОД. панангін 10,0. 2).в\в 10% р-н глюкози 400,0 мл з 10,0 ОД інсуліну. 3).Зволожений кисень ч\з носові катетори. 4).допамін 0,5% 5,0 20крапель за 1хв. На 400 мл 5% глюкозитдля підтримки систолічного АТ до 70-80 мм.рт.ст. 5).Реополіглюкін 400,0 в/в при різкому падінні АТ. Альбумін 100мл 10%.

Наряду з протишоковими заходами обов’язково включають етіотропні препарати,вибір дозування яких визначають відповідним збудником і найменшою небезпекою.

6)Контрікал 10,000 ОД/кг/добу+на фіз. р-н.

Критерії покращення: 1.повернення свідомості. 2.нормалізація А/Т, 3.відновлення діурезу. 4.зникнення задишки,тахікардії.