III. Заключна частина.

1. Домашнє завдання.

Скласти загадки про тварин та намалювати відповіді на них. 2.Підведення підсумків уроку.

Пригадуємо, що робили на уроці. Наприкінці уроку демонстру­ється фрагмент будь-якого документального фільму про тварин.

Вимоги до уроку з іноземної мови в початковій школі

1. Урок з іноземної мови (ІМ) будується відповідно до програмних вимог.

2. Сучасний урок повинен відповідати поставленій чотириєдині меті (практична, освітня, розвивальна, виховна). Кожен етап уроку повинен стояти у певній послідовності.

3. Мовленнєва спрямованість уроку з іноземної мови. Визначення мовленнєвої діяльності як основного об’єкта навчання передбачає формування чотирьох видів цієї діяльності - слухання, говоріння, читання, письма на уроці ІМ.

4. Комплексність уроку ІМ. Ця особливість уроку зумовлена природою мовлення: у мовленні всі види діяльності взаємодіють, сприяють формуванню один одного.

5. Мовлення вчителя виконує дві важливі функції. По-перше, воно використовується для організації вчителем навчання та виховання на уроці. Отже воно повинно бути виразним, грамотним, економним. По-друге, мовлення вчителя ІМ на відміну від вчителів інших предметів є засобом навчання, тобто зразком для наслідування, стимулом, що спонукає до мовлення.

6. Створення іншомовної атмосфери на уроці має стати одним із завдань учителя ІМ.

7. Висока активність розумово-мовленнєвої діяльності учнів. Ефективність уроку визначається ступенем розумово-мовленнєвої активності учнів, і завдання вчителя полягає у залученні їх до активної внутрішньої розумової та зовнішньої мовленнєвої діяльності і підтриманні її протягом уроку.

8. На уроці діти повинні отримувати знання послідовно, у доступній формі.

9. На уроці вчитель повинен слідкувати за тим, щоб усі учні брали активну участь у роботі класу, щоб жодна дитина не була «загубленою».

10. Урок повинен бути непередбачуваним для учнів, учням повинно бути цікаво. На уроці повинні бути присутні елементи новизни (елементи розвивального навчання, диференціації та ін.).

Цілі навчання іноземних мов в початковій школі

Традиційно у шкільних програмах із навчання іноземних мов визначають практичну (комунікативну), освітню, розвивальну та виховну цілі.

Практична (комунікативна) мета навчання іноземних мов.

У методиці навчання іноземних мов постало питання про запровадження при формулюванні практичної мети ширшого поняття, ніж мовленнєві вміння, — «комунікативна компетенція» — коло питань, у яких дана особа має певні знання, досвід, повноваження і які здатна вирішити. Отже, практичне оволодіння учнями іншомовним спілкуванням у середній школі означає формування у них певного рівня комунікативної компетенції, достатнього для здійснення міжкультурного спілкування у чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні і письмі у типових ситуаціях, визна­чених програмою.

Освітня мета навчання іноземної мови. Освіта учнів на уроках іноземної мови відбувається за такими напрямами: філологічний, соціокультурний та загально навчальний.

Філологічний напрям передбачає певні навчальні процеси:

— отримання та засвоєння знань про будову (систему) іноземної мови, її особливості, відмінності від рідної мови;

• створення відповідної системи нових лінгвістичних понять, за допомогою яких сприймають дійсність;

• формування вмінь спостереження за іншомовними явищами, аналізу та порівняння іншомовних явищ із явищами рідної мови;

• усвідомлення ролі і функцій іноземної мови у навчальному процесі та суспільстві.

Порівнюючи іншомовні явища з відповідними явищами рідної мови, учні усвідомлюють, що є інші, ніж у рідній мові, способи вираження думки, інші зв'язки між формою та значенням. Перекладаючи іншомовний текст, вони змушені знаходити різноманітні засоби вираження думки у рідній мові.

Основу соціокультурного напряму освітньої мети навчання іноземної мови формують такі процеси:

• засвоєння учнями країнознавчих знань про культуру країни, мову якої вивчають (історія, географія, економіка, державний устрій, державна символіка, література, мистецтво, звичаї та традиції);

• засвоєння учнями лінгвокраїнознавчих знань про особливості мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови (сучасні кліше, вирази, які є найуживанішими у типових ситуаціях, та норми поведінки);

• ознайомлення учнів із дитячою та молодіжною субкультурами країни, мову якої вивчають (життєві ідеали іншомовних ровесників, їхні інтереси та проблеми, улюблені заняття та ігри, теми спілкування, уподобання в музиці, одязі, літературі, особливості шкільного життя);

• усвідомлення національної культури власного народу, її ролі та вкладу у світову культуру;

• зіставлення та порівняння національних культур (рідної та іншомовної) і залучення учнів до діалогу культур;

• формування вміння представляти культуру своєї країни засобами іноземної мови, поводити себе адекватно до соціокультурних особливостей чужої країни;

У загальнонавчальному напрямі іноземна мова дає змогу формувати і розвивати вміння самостійно працювати з різноманітними засобами навчання (підручником, робочим зошитом, книжкою для читання, мультимедійними засобами, словниками і довідковою

літературою); працювати з текстом (опанувати стратегії читання та прийоми розуміння тексту, його членування, перероблення змісту); вести записи у словнику, складати таблиці, схеми.

Освітня мета навчання іноземної мови полягає у збагаченні духовного світу особистості, розширенні кругозору, підвищенні загальної культури учнів, усвідомленні функцій іноземної мови у навчальному процесі та суспільстві, у формуванні автономії учня у навчальній діяльності.

Розвивальна мета навчання іноземної мови. Вона передбачає розвиток та удосконалення таких психічних процесів і здібностей учнів:

а) мовленнєвих здібностей учнів (гнучкість артикуляційного апарату, фонематичний (інтонаційний) слух, здатність до імітації, мовний здогад, логічне викладення думок, відчуття мови та стилю тощо);

б) психічних процесів, пов'язаних із мовленнєвою діяльністю (обсяг довготривалої та оперативної пам'яті, увага, уява, операції мислення);

в) інтелектуальних здібностей учня;

г) соціальних здібностей учнів, тобто здатності й готовності учнів до спілкування на міжкультурному рівні (вміння долати почуття страху та невпевненості при зустрічі з чужим, незвичним; толерантно ставитись до культурних цінностей інших країн);

ґ) навчальної мотивації школярів через усвідомлення актуальності й престижу вивчення іноземної мови, важливості навчальної діяльності, через позитивні емоції, різноманітні активні методи і прийоми навчання.

Виховна мета навчання іноземної мови. На уроках іноземної мови вчитель має виховувати в учнів толерантність, відкритість, готовність до спілкування, повагу до народу, мову якого вивчають, та його культури, позитивне ставлення до іноземної мови як елементу культури народу і засобу передавання її іншим, почуття патріотизму — любові до своєї Батьківщини, що пов'язано з усвідомленням власної національної ідентичності й готовністю представляти українську національну культуру у діалозі культур, доброзичливість, привітність, ввічливість, увагу та повагу до співрозмовника як складові культури спілкування. У процесі навчання іноземної мови учням прищеплюють естетичні та художні смаки, виховують загальнолюдські моральні цінності: доброту, гуманність, чуйність, порядність, старанність, волю, дисциплінованість у праці.

Додаток 1

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземної мови

(Затверджені наказом МОН України №371 від 5.05.2008 року)

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються. Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).