Лабораторна робота №14
Тема: Складання програм із використанням підпрограм
Мета: Формування умінь створення підпрограм та їх використання в програмах алгоритмічною мовою високого рівня GW-Basiс
1 Теоретичні відомості
При рішенні задач за допомогою ЕОМ часто виникає необхідність в багаторазовому обчисленні за одними і тими ж формулами в різних місцях програми, при цьому, як правило, з різними значеннями змінних. У таких випадках дані обчислення доцільно оформити підпрограмою, тобто, записати один раз і використовувати за потребою.
Відокремлену групу операторів, яку можна використовувати багаторазово, називають підпрограмою. При використанні підпрограми завжди мають справу з формальними і фактичними параметрами.
Формальні параметри – це змінні, які використовуються в середині тіла підпрограми, а фактичні – змінні, які використовуються в тілі основної програми, і ці параметри передаються у підпрограму під час звернення до неї.
Звертання до внутрішньої підпрограми і повернення з підпрограми до основної програми здійснюється операторами GOSUB i RETURN.
Формат оператора звертання до підпрограми:
GOSUB <N>,
де N – номер рядка, з якого починається підпрограма.
2 Хід роботи
2.1 Постановка задачі
Дано два вектори А і В розміром від 1 до 10. Скласти програму обчислення максимального елемента векторів. Знаходження максимального елемента виконати у вигляді підпрограми.
2.2 Графічний алгоритм показано на рис.14.1 - головна програма, рис.14.2 - підпрограма.
Ідентифікація змінних
Змінна |
А |
В |
D |
NA |
NB |
ND |
Ідентифікатор |
A(i) |
B(i) |
D(i) |
NA |
NB |
ND |
ні
так
Рисунок 14.2 – Графічний
алгоритм підпрограми
Рисунок 14.1 – Графічний алгоритм
головної програми
2.4 Програма мовою GW-Basic та результати обчислень
10 REM Використання підпрограми для
20 REM Пошуку найбільшого значення
30 DIM A(20),B(20),D(20)
40 INPUT “Введіть кількість елементів вектора А і В”;NA,NB
50 FOR I=1 TO NA: PRINT “A(”;I;”)=”;
60 INPUT A(I): NEXT I
70 FOR I=1 TO NB : PRINT “B(”;I;”)=”
80 INPUT B(I):NEXT I
90 REM Підготовка до звертання до підпрограми
100 ND=NA:FOR I=1 TO ND : D(I)=A(I):NEXT I
110 REM Звертання до підпрогтами
120 GOSUB 200: MAX =MAXD
130 ND=NB: FOR I=1 TO ND: D(I)=B(I):NEXT I
140 GOSUB 200:MAXB = MAXD
150 PRINT “Макс. елемент вектора А=”;MAXA
160 PRINT “Макс. елемент вектора В=”;MAXB
170 END
200 REM Підпрогарма обчислення максимального значення
210 MAXD=D(1)
220 FOR I=2 TO ND : IF D(I)>MAXD THEN MAXD=D(I):
230 NEXT I
240 RETURN
Макс. елемент вектора А=895
Макс. елемент вектора В=189