ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ……………………… 5
1 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
Архітектура та система програмного забезпечення
персонального комп’ютера 7
2 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
Windows. Вікна та дії з ними. Каскадне меню.
Запуск програм. Папки, текстові файли та ярлики 9
3 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Windows. Програми Провідник та Total Commander 12
4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4
Текстовий редактор WORD. Створення,
форматування і редагування документів 14
5 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
WORD. Робота з редактором формул та автофігурами.
Вставка в документ формул та рисунків 17
6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6
Лінійні і розгалужені алгоритми і програми на
алгоритмічній мові GW-Basic 19
7 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7
Циклічні програми з регулярною зміною аргумента 26
8 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8
Ітераційні циклічні програми.
Наближене обчислення рядів …………………………….. 33
9 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9
Алгоритми і програми для обробки одновимірних
массивів .37
10 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10
Алгоритми і програми для обробки двовимірних
массивів …………………………………………………… 41
11 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11
Програмування складних циклів (накопичення
сум, добутків) .45
12 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12
Комбіновані вкладені цикли 51
13 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13
Програмування із використанням оператора
типу функція 58
14 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14
Складання програм із використанням підпрограм .66
15 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 15
Складання програм з використанням
символьних змінних 73
16 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 16
Файли послідовного і прямого доступу 78
17 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 17
Mathcad. Запис виразів, використання влаштованих і
створених функцій користувача в пакеті MathCAD……. 90
18 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 18
Mathcad. Ранжовані змінні, ітеративні обчислення,
накопичення сум, добутків, похідні і інтеграли в
середовищі пакету 99
19 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 19
Mathcad. Матрична алгебра в середовищі пакету 108
20 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 20
Mathcad. Розв’язок рівнянь, систем рівнянь,
нерівностей в пакеті 118
21 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 21
Mathcad. Побудова графіків і рисунків 124
22 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 22
Mathcad. Алгоритми і програми 129
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 137
Загальні методичні вказівки
Комплекс лабораторних робіт призначений для оволодіння і засвоєння знань студентами з дисципліни “ Інформатика та програмування ”. Дисципліну читають у двох семестрах. В першому семестрі в лабораторних роботах у студентів формуються тверді знання про загальні принципи побудови і закони функціонування обчислювальної техніки, структури програмного забезпечення сучасних комп’ютерів, операційної системи Windows, основні прийоми і принципи роботи з офісними програмами MS Word; розглядаються алгоритми розв’язку математичних та інженерних задач та їх реалізація засобами алгоритмічної мови GW-Basic. Студенти повинні отримати тверді практичні навички побудови основних алгоритмів - лінійних, циклічних та розгалужених типів, застосовуючи записи операторів, що реалізують ці алгоритмічні схеми, інші елементи і конструкції алгоритмічної мови GW-Basic для обробки масивів даних, формування і опрацювання файлів даних. В другому семестрі розглядається застосування системи MathСad для розв’язування математичних та інженерних задач.
Мова GW-Basic є мовою програмування високого рівня. Вона дає змогу описувати алгоритми розв’язування задачі у стислій формі.
Мова GW-Basic є зручною для вивчення основ програмування та початкового освоєння сучасної обчислювальної техніки. З її допомогою можна розробляти програми для розв’язування задач обчислювального характеру, інформаційно-пошукових, а також задач для опрацювання інформації. Мова GW Basic є діалоговою і програми написані з її допомогою є зрозумілі і наочні.
Мову GW-Basic розробили співробітники Дартмудського коледжу(США) у 1964 р. з метою навчання студентів. Широке визнання вона отримала наприкінці 60-х на прочатку 70-х років завдяки застосуванню в малих комп’ютерах фірм General Elektric, Hewlett-Packard, Digital Equipment Corporation та ін.
Більшість задач мають по 25 індивідуальних завдань. Номер завдання, яке має розв’язати студент у конкретній задачі визначається числом і –номером варіанту. Номер варіанту – це номер студента в журналі або число, утворене з останніх двох цифр номера залікової книжки. Оскільки варіантів завдань є лише 25 і якщо і>25 , то від числа і – потрібно відняти 25 або 50, або 75. Якщо в умові задачі немає конкретних даних, то їх потрібно задати на свій розсуд, керуючись її змістом. Скрізь вимагається скласти програму для розв’язування задачі. В кінці програми слід зазначити своє прізвище.
В умовах кількох задач є посилання на функції. Потрібні функції слід вибрати з наведеної нижче таблиці відповідно до значення числа n , яке залежить від номера конкретного варіанту і та умови задачі. Наприклад, розглянемо варіант і =21. Якщо в умові деякої задачі зазначена функція y=fi+19 (x), то і+19=21+19=40. Оскільки це число більше, ніж 25 , то від нього віднімаємо 25 і отримуємо номер індивідуального завдання n=40-25=15. Отже, вибираємо з таблиці 1.1 функцію з номером n=15.
Таблиця варіантів функцій
Варіант |
Функція |
1 |
2 |
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
Продовження таблиці
1 |
2 |
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
