22. Гра "Лялька Оля йде на прогулянку"

Мета : Закріпити вміння описувати зимовий одяг і взуття, складати описові

розповіді.

Хід гри : Створення ігрової ситуації на столі : лялька і її зимовий одяг. її потрібно одягти на прогулянку. Вихователь запрошує по черзі дітей до столу, вони беруть одяг (чи взуття), розповідають про нього (як називається, якого кольору, з чого зроблений, для чого потрібний) і з допомогою вихователя одягають ляльку.

23. Гра "На гостині"

Мета : Збагачувати активний словник дітей іменниками назвами, стежити щоб говорили виразно, голосно, не поспішаючи, пов'язуючи слова у речення.

Хід гри : У гості до дітей прийшла лялька Катруся. Вона запросила до себе на гостину ведмедика Пуха і почала накривати на стіл, а тут ось скільки багато посуду і вона не знає що і як поставити. Діти допомагають Катрусі за вказівками вихователя :

18

• Що це ? (тарілка)

• Яка вона ? (велика, глибока)

• Що в неї наливають ? (суп, борщ)

• Яка тут ще є тарілочка ?

• Як вона називається ?

• Що кладуть і мілку тарілку ? і т.д. весь посуд.

Потім накривають на стіл : глибока і мілка тарілка, ложка, хлібниця, чашка, серветка, сільничка. Вихователь запитує, як все це називають одним словом ? Діти саджають на стіл ведмедика і Катрусю. Вихователь узагальнює: Всім прибори є готові Катруся серветки роздала У глибокую тарілку Суп ведмедику налила Ніж, виделку, як годиться Хай тримає у руці. Вже ведмедик наш наївся, Всі сьогодні - молодці !

24. Гра "Магазин"

Мета : Закріпити засвоєння назв посуду, розуміння узагальнюючого слова

посуд. Вправляння у побудові діалогів.

Хід гри : Ігровий магазин на столі: різноманітний посуд - скляний (банка, пляшка, стакан), металевий (ложка, виделка, ніж, каструлька, чайник), пластмасовий (тарілки, чашки, блюдця).

Вихователь пропонує зайти до магазину (підійти до столу), звернутися до продавця (вихователя) і попросити купити посуд. Куплений посуд описувати за напрямами : назва, з чого зроблений, якої форми, для чого призначений.

Виконання вправи "Я запитую, а ти відповідай". Вихователь вводить дітей в уявну казкову ситуацію, коли посуд може відповідати на запитання ніби жива істота. Він ставить запитання до предметів посуду, а діти допомагають вести з посудом діалог. Наприклад :

Чашка

• Що в тебе наливають ? (чай, компот)

• Який компот ти любиш ? (з вишеньок, з яблук)

• Коли тебе миють ? (коли я брудна)

• А чому у тебе одна ручка ? (щоб брати однією рукою)

• З чого ти зроблена ? (з пластмаси)

• Що буде, як тебе кинути на підлогу ? (я не розіб'юся)

• Хто тебе п'є ? (діти і дорослі) і т.д.

19

Ефективність створеної системи визначали за допомогою контрольного зрізу діагностичного комплексу, який застосовувався на першому етапі експерименту (констатуючому) в обох підгрупах з використанням тієї ж самої шкали оцінювання.

Зведена таблиця оцінних рівнів по розвитку у дітей мовленнєвого спілкування підтверджує гіпотезу дослідження про її ефективність та дає право на застосування розробленої системи в практику роботи навчально-виховного комплексу :

Групи	Рівні
	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	33,3%	46,7%	19,9%
Контрольна	16.6%	26,6%	56,5%

Таким чином, результати контрольного зрізу показали підвищення високого рівня розвитку мовленнєвого спілкування в дітей експериментальної підгрупи з 0 до 33,3% у зв’язку з використанням розробленої педагогічної системи, тоді ж в дітей контрольної підгрупи він зріс лише до рівня 16,6%, оскільки тут застосовувалась традиційна система роботи з розвитку мовленнєвого спілкування.

20

Шляхи формування у дітей середнього дошкільного віку діамонологічної компетенції

Найважливішим на етапі дошкільного дитинства є формування діамонологічної компетенції. Якщо у попередні роки головна увага приділялась формуванню окремих мовленнєвих умінь, то метою сучасної методики навчання дітей рідної мови (лінгводидактики) є виховання мовної особистості, тобто такої особистості, яка доречно, вільно і творчо застосовує мову в різних ситуаціях своєї життєдіяльності. Мовленнєва діамонологічна компетенція виявляє готовність та спроможність особистості зв'язно висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання, відтворювати прочитане використовуючи для цього мовні, позамовні засоби інтонаційної виразності. Це фактично цілеспрямований процес формування в дітей зв'язного мовлення у його двох формах - діалозі і монолозі.

Саме при розвиткові зв'язного мовлення й реалізується його головна функція - комунікативна. Тому розвиток зв'язного мовлення як вияв діамонологічної компетенції дітей дошкільного віку в системі дошкільної освіти завжди посідав чільне місце. Навчання дітей середнього дошкільного віку зв'язному мовленню одночасно є і метою, і засобом практичного опанування мовою. У цьому процесі діти йдуть від частини до цілого; від слова до значення двох-трьох слів, далі до простої фрази, а пізніше до складних речень. Наслідком стає зв'язне мовлення, що складається з низки розгорнутих речень. Зв'язним називається таке мовлення, яке може бути зрозумілим на основі його власного предметного змісту [ 14, 22 ].

Сучасна лінгвістика розглядає поняття зв'язного мовлення як діамонологічної компетенції у двох аспектах :

• як процес створення зв'язного висловлювання;

• як продукт мовлення (усний текст).

Зв'язне мовлення визначається як єдине смислове та структурне ціле, що складається з логічно пов'язаних між собою відрізків і відбиває всі суттєві сторони свого предметного змісту (А.Богуш, Н.Орлова, Н.Зеленко, В.Лихолетова) [ 6 ] .

Наслідком зв'язного мовлення є усний текст - словесно виражений продукт мовленнєво-розумової діяльності особистості, якому властива завершеність та змістова структура цілісність (Н.Гавриш, Б.Головань, Н.Зарубіна, М.Пентилюк) [ 22 ] .

Отже, звернення до проблеми початкового формування у дітей середнього дошкільного віку навичок зв'язного мовлення є актуальним. Тому метою нашого дослідження була розробка змісту навчальної моделі по формуванню у дітей середньої групи діамонологічної компетенції вираженої у навичках до використання ними зв'язного мовлення як головної функції спілкування.

21

За гіпотезу ми взяли твердження про те, що розвиток зв'язного мовлення буде ефективним і якісним лише за умови цілеспрямованої роботи з дітьми протягом навчального року за спеціальною системою .

Практичне значення дослідження полягало у :

• доведення дієвості пропонованої навчальної моделі;

• впровадження розробленої і апробованої методики протягом трьох етапів експерименту у педагогічний процес навчально-виховного комплексу.

Цільові спостереження показали, що діти середнього дошкільного віку прагнуть до словесної передачі своїх вражень, поясненні своїх дій, довільних розповідей про побачене, почуте, до розгорнутих висловлювань. Але таке мовлення в більшості є недосконалим. Діти відчувають труднощі в доборі слів, виборі теми спілкування, сюжету власного висловлювання. Спостерігається порушення структури і логіки усного тексту, переважає формальний зв'язок між реченнями у ньому. У цьому віці діти починають оволодівати усним розповідним мовленням проте потребують активної допомоги дорослих.

Дослідження розпочали із діагностики рівня сформованості діамонологічної компетенції дітей середньої групи (експериментальна підгрупа №1, контрольна підгрупа №2) з метою встановлення оцінних рівнів. Використовувався такий діагностичний комплекс :

1. Створення власного варіанту словесної розповіді по аналогії до відомої казки "Лисичка і Журавель".

1. Складання творчої розповіді за віршем П.Чубая "Хмарка йшла на

іменини".

3. Складання казкової історії Пригоди зайчика Буханчика".

4. Ігрова вправа "Як сказати краще ?"

Результати діагностичних завдань показали відносно однаковий рівень розвитку зв'язного мовлення в обох підгрупах. Вони були надто низькими відповідно до вимог Державного стандарту дошкільної освіти. Шкала оцінювання включала в себе такі критерії;

2 бали - зв'язне висловлювання повне, з елементами домислюваня, цікаве, на

основі самостійного мислення, з правильною структурною

побудовою;

1 бал - допущення помилок у структурній побудові висловлювання,

розповідь коротка, з допомогою вихователя ;

0 балів - не виконання завдання.

22

Результати констатуючого етапу експерименту такі:

Групи	Рівні
	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	0	29,7	70,3
Контрольна	7,1	23,1	69,8

Виходячи із цих даних можна стверджувати про необхідність удосконалення діючої традиційної системи з метою дослідження якісно нових результатів із досліджуваної проблеми.

Для цього була розроблена якісно нова система планування і проведення роботи по навчанню дітей зв'язного мовлення, яка стала змістовим аспектом наступного етапу експерименту (формуючого).

Метою його було:

• здійснення розвитку зв'язного мовлення на основі комплексного підходу в об'єднанні фонетичного, лексичного і граматичного аспектів;

• створення навчально-мовленнєвого середовища та розробка методичного забезпечення навчального процесу.

У своїй роботі ми керувалися принципами :

• розвиток зв'язного мовлення будували паралельно з формуванням дитячого мовленнєвого досвіду та удосконалення різних форм спілкування ;

• використовували ситуативно-ділову форму спілкування передбачаючи розвиток обох форм зв'язного мовлення - діалогічного і монологічного ;

• враховували вплив на розвиток зв'язного мовлення активізації словника, стимулювали до використання дітьми розгорнутих висловлювань ;

• вчили дітей вступати у невимушену розмову і будувати діалог за допомогою запитань і відповідей, вести колективний діалог у бесіді.

Використовували такі методи і прийоми :

• складання дітьми висловлювань, які супроводжувались предметними діями (інсценівки з іграшками : розглядання, опис, придумування і показ сюжетної історії з ними) ;

• колективне малювання (створення ситуації колективної мовленнєвої діяльності за спеціально придуманим сюжетом);

• використання структурно-синтаксичної схеми для описової та сюжетної розповіді (подання за допомогою коротких реплік плану схеми опису чи

23

розповіді. "Це ...", він такий ..., у нього є ... і т.д. "Був собі..., одного разу ..., раптом ... тощо);

- примінення методу моделювання (фіксація уваги дітей на побудові сюжетної лінії, послідовності основних епізоді розповіді).

Цілісна модель системи полягала у проведенні спеціально організованих занять, дидактичних ігор, вправ, ігрових сюжетно-мовленнєвих ситуацій. Подаємо тематику і зразки навчальних занять.

Вересень

1. Складання розповіді за малюнковим сюжетом "Щедрий урожай мишки-гризунишки".

2. Лист від Чомусика (сюжетно-ігрова ситуація).

3. Розкажи про тварину "Наші друзі" (дидактична гра).

4. Розповідь-опис овочів "Зустріч з осінню-чарівницею" (мовно-словесна гра).

5. Розповідь в особах за казкою "Колобок".

6. Складання сюжетної розповіді за ілюстрацією "Граємось з качечкою".

Жовтень

1. Гра-драматизація за казкою "Ріпка".

2. Загадалочка-розповідалочка (дидактична гра).

3. Переказ казки "Казенята і вовк" К.Ушинського.

4. Розповідь за ілюстрацією "Зайчикова пригода".

5. Пізнавалка "Що у пакунку є ?" (дидактична гра).

6. Складання сюжетної розповіді "Що сталося?" (картинка "Ведмедик у лісі" ).

Листопад

1. Складання описової розповіді за картиною "їдемо в автобусі".

2. Дидактична гра "Купуємо ляльці одяг в крамниці".

1. Складання розповіді за змістом картини і з власного досвіду "Поділися іграшкою".

2. Розповідь за сюжетною ігровою ситуацією "Пригоди кошенята Нявчика".

3. Спи-засни дитинко мила (дидактична гра).

3. Складання колективної розповіді за малюнковим сюжетом "В гостях у дідуся Панаса і бабусі Параски".

Грудень

1. Мандрівка в казку з чарівною книгою казок.

2. Пташина родина (ігрова мовна ситуація).

3. Гра-інсценівка "Рукавичка".

24

4. Ігрова мовна ситуація "Лялька захворіла".

5. Складання розповідей за початком речень і малюнковими епізодами.

6. Настільний театр за казкою "Котик, півник і хитра лисичка" (складання ігрової розповіді).

Січень

1. Складання розповіді з власного досвіду за малюнковим текстом "Як ми святкували Новий рік".

2. Складання сюжетної розповіді по картині "Допоміг".

3. Складання розповіді за малюнковим текстом "Пташина гостина".

4. Переказ казки К.Ушинського "Умій почекати".

5. Гра-бесіда "Зустріч друзів".

6. Розповідь за сюжетною ігровою ситуацією "Розмова дерев у лісі".

Лютий

1. Сюжетна розповідь за ігровою ситуацією "Хто прийшов" (свійські тврини).

2. Мандрівка в Країну іграшок (мовно-ігрова ситуація)

3. Переказ казки В.Сухомлинського "Як місяць зігрів зайчика".

4. Чарівна торбинка запитань і розповідей (дидактична гра).

5. Мовна-ігрова ситуація "У зимовому лісі" (складання діамонологічних висловлювань за малюнковим змістом).

6. День народження ляльки Каті (дидактична гра).

Березень

1. Крамниця іграшок (дидактична гра).

2. Складання розповіді за малюнковим віршованим текстом "Полювання" А.Костецького.

3. Скарбничка несподіванок "Ой вже ясне сонечко припекло" (мовно- ігрова ситуація).

4. З торбинки-веселинки (сюжетно-мовленнєва гра).

5. Розгляд картини "Рятуємо м'яч" (складання сюжетної розповіді).

6. Подорож у пори року (складання сюжетних розповідей за серією картин).

Квітень

1. Сюжетно-мовленнєва ситуація "Розповіді квітів".

2. Розповідь за ігровою ситуацією "У весняному лужку".

3. Описові розповіді про диких тварин.

4. Складання розповіді за початком "Білочка і гості".

5. Впізнай, що в торбинці є ? (дидактична гра).

6. Незнайкова пропозиція (мовно-ігрова ситуація).

25

Травень — виконання діагностичних завдань контрольного зрізу.