22. Складання розповіді за початком речень і малюнковими епізодами.

Мета : Формувати вміння будувати зв'язну, логічно побудовану

розповідь за початком поданих речень.

Хід роботи : Розглядання панорамних малюнків про Лисичку-хитричку, Сніговика-чарівника, Кабанчика-хрюшу. Створення уявної ігрової ситуації про те, як дані персонажі влаштували зимові розваги. Пропозиція дітям продовжити речення для складання розповіді.

- Одного разу звірята .... Вони гуляли у .... Кругом було багато .... Вони весело .... Лисичка з Кабанчиком зліпили .... Потім каталися .... Всім було ... .

23. Настільний театр за казкою "Котик, півник і хитра лисичка".

Мета : Сприяти усвідомленню змісту казкового сюжету у поетич­ній формі. Розвивати зв'язне мовлення, вміння розповідати зміст казки частинами.

Хід роботи : Організація ігрової ситуації за якою до дітей в гості приїхав

театр :

За лісами, за морями

Відчиняє сонце брами

А за брамами отими

Золотистими, чарівними,

Диво-казка походжає

І до себе всіх скликає. Показ персонажів і дій з ними за змістом казки, розповідання дітьми

частинами у формі "казкового кола". Запитання :

• Хто головні герої вистави ?

• Як жили котик з півником ?

• Що з ними трапилось ?

• Хто його врятував ?

• Як мав поводитись півник, щоб не трапилось біди ?

• Яким він був ?

Аналіз результатів експериментального дослідження виконувався в обох

42

підгрупах через контрольний зріз по діагностуванню рівня розвитку у дітей зв'язного мовлення (діамонологічної компетенції) на основі критеріїв оцінювання і комплексу завдань застосованих на початку експерименту . Отримані результати наводимо у таблиці:

Групи	Рівні
	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	44,8%	28,2%	26,6%
Контрольна	18,3%	41,5%	39,8%

Результати дослідного навчання дітей зв'язного мовлення підтверджують ефективність та дієвість розробленої і апробованої методики і показують позитивну динаміку в процентному еквіваленті.

І етап - констатуючий

Експериментальна група Високий рівень 0

Середній рівень 29,7

Низький рівень 70,3

Контрольна група 7,1 23,1 69,8

П етап — контрольний

Експериментальна група Високий рівень 14,8

Середній рівень 28,2

Низький рівень 26,6

Контрольна група 18,3 41,5 39,8

Отже, в ході проведеного дослідження було підтверджено гіпотезу і доведено, що використання розробленої навчальної системи дозволяє удосконалити традиційну педагогічну модель. За допомогою створеної системи можна досягти кращих результатів в роботі з дітьми по реалізації даної проблеми і вона може бути впровадженою у навчально-виховний процес дошкільного закладу.

43

Розвиток словесної творчості в дітей старшого дошкільного віку під впливом художнього слова

Головну мету навчання дітей рідної мови протягом дошкільного дитинства науковці і практики традиційно вбачають у розвитку усного зв'язного мовлення як засобу спілкування. Корифеї вітчизняної науки К.Д.Ушинський та С.Ф.Русова пов’язували реалізацію цієї головної мети із обов'язковим навчанням у дітей "дару слова" на кращому літературно-художньому матеріалі, здатності зв^язно, логічно, творчо висловлюватися і досконало володіти рідною мовою [ 24, 29 ].

За вимогою Базового компонента дошкільної освіти у дітей старшого дошкільного віку, потрібно сформувати здатність до словесної творчості. За даними досліджень вона активно проявляється за певних умов у мовленнєтворчій діяльності дітей цього вікового періоду [ 2, 3, 12].

Могутній вплив на її формування має художнє слово. Якщо робота по ознайомленню дітей з художніми творами проводиться цілеспрямовано, то в старшому дошкільному віці діти досягають значних успіхів у словесно-літературному розвитку. Основою розвитку і вияву словесної творчості старших дошкільників є організація художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі. Науковці здавна прагнули виокремити мовленнєву діяльність, яка відбувається під впливом художньої літератури для того, щоб наголосити на її творчому аспекті [ 13, ЗО].

Тому, традиційно художньо-мовленнєву діяльність пов^лязують із сприйняттям художніх творів дітьми, створенням ними мовного художнього образу і розвитком на цій основі словесної творчості. Дослідженням проблем розвитку дитячої словесної творчості при сприйнятті літературних творів займалися відомі науковці - С.Ладивір, Н.Гавриш, А.Богуш, О.Ушакова та ін. [4,12].

Аналіз результатів їх досліджень, присвячених зазначеній проблематиці показує, що розвиток словесної дитячої творчості в навчально-виховному процесі дошкільного закладу в більшості випадків представленні сукупністю систематизованого навчального матеріалу програмного розділу "Художня література", який в певній мірі вирішує лише найпростіше завдання : передачу певної суми знань про художню літературу, ознайомлення із змістовим компонентом художніх творів та їх відтворенням. В практиці роботи майже не враховується цільовий розвиток словесної творчості при ознайомленні з художніми творами, не відбувається втілення художнього образу в мистецтво слова, тобто є відсутньою реалізація творчої функції мовлення.

Всі ці обставини в комплексі й обумовили актуальність окресленої теми, а проблема організації художньо-мовленнєвої діяльності з метою розвитку у дітей словесної творчості є предметом нашого дослідження. Для досягнення поставленої мети окреслено наступні мету і завдання дослідження:

44

• розробка інтерактивної методики ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з літературними і фольклорними творами та розвиток словесної творчості на їх основі;

• експериментальна перевірка розробленої системи (моделі) по розвитку в дітей словесної творчості на основі художнього слова ;

• обґрунтування структури навчального процесу як педагогічної технології;

• розробка структурованого розподілу навчального матеріалу на встановлений термін - навчальний рік ;

• розробка організованих форм художньо-мовленнєвої діяльності з передбаченням розвитку словесної творчості у дітей старшої групи ;

• створення тематики і розробка змісту навчальних занять по розвитку у дітей словесної творчості.

За нашими припущеннями (гіпотезою) розвиток словесної творчості у дітей буде результативним і якісним при умові планомірної, систематичної організації художньо-мовленнєвої діяльності протягом навчального року за спеціальною системою.

Пропонуємо опис досвіду проведення зазначеного педагогічного дослідження.

Воно розпочалося із діагностики рівня сформованості проявів словесної творчості через сприйняття художніх літературних творів старшій групі (експериментальна підгрупа №1 та контрольна підгрупа №2). В аспекті нашого дослідження важливими показникам були :

• рівень вмінь і навичок вияву словесної творчості у дітей обох підгруп під впливом художнього слова на початок експерименту ;

• аналіз організації традиційної системи реалізації програмного розділу "Художня література" через регламентоване проведення навчальних занять згідно чинних програм і режиму роботи навчально-виховного комплексу;

• аналіз нової системи організації художньо-мовленнєвої діяльності протягом формуючого етапу експерименту. Був застосований такий комплекс діагностичних завдань для проведення в обох підгрупах :

1. Створення власного мовленнєвого зразка (на основі словесної творчості) у формі зв'язної розповіді по опорних ілюстрованих схемах до відомого дітям прозового художнього твору.

2. Словесна творчість на основі віршованого тексту, видозміна пропонованого сюжету.

3. Складання казкової пригоди із відомим літературним персонажем.

4. Створення словесного образу персонажа по аналогії до відомої казки.

5. Придумування словесної фантазії по рятуванню героя відомої казки.

6. Знаходження пари казковому герою, придумування і розігрування діалогу обраних персонажів.

45

Запропонований комплекс завдань включав такі оцінки їх результатів :

1. Правильність - виконання правильно ;

• виконання з помилками ;

• не виконання завдання або виконання частково.

2. Розуміння і відтворення художніх творів :

• самостійний вияв словесної творчості при усвідомленні художнього твору ;

• вияви словесної творчості при допомозі вихователя ;

• частковість або відсутність вияву словесної творчості.

3. Ініціативна діяльність:

• довільне відтворення змісту художнього твору, дієве використання у словесній творчості;

• відтворення і застосування змісту художнього твору в словесній творчості з допомогою вихователя ;

• відсутність відтворення художнього твору та словесної творчості.

Щоби визначити результати діагностичних завдань, за показниками сформованості виявів словесної творчості, ми взяли : Діти з високим рівнем мають певні знання художньої літератури, усвідомлено їх сприймають, вміють фантазувати, поєднують нові образи із образами знайомими із літературних творів, тобто проявляють мовно-художню творчість.

У дітей із середнім рівнем немає чіткої системи знань творів художньої літератури, прояви словесної творчості епізодичні, потребують вказівок вихователя до виявлення мовно-творчих зусиль. Для дітей з низьким рівнем характерна відсутність творчої мовної діяльності, вона носить репродуктивний характер, відсутня логіка викладу думок, наявність спонтанного мовлення.

Згідно з отриманими даними можна зробити висновок про те, що в обох підгрупах майже однаково низький рівень сформованості словесної творчості через сприймання дітьми художніх творів.

Відповідно до кількісного аналізу виконання перевірочних завдань виявлено такі результати :

Групи	Рівні
	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	7,7%	39,8%	55%
Контрольна	6,8%	43%	50,2%

46

Отже, виникає необхідність удосконалення традиційної системи ознайомлення дітей з художньою літературою, розробка спеціальної системної моделі організації художньо-мовленнєвої діяльності з дітьми експериментальної підгрупи. Це і буде основою нашого наступного етапу формуючого експерименту.

Він проводився протягом навчального року у вигляді природно-педагогічної навчальної системи по виконанню чинної програми "Малятко", із розділу "Художня література". Цілісна модель такої системи полягала у проведенні спеціально організованих навчальних занять протягом цілого робочого дня з опорою на поетапну організацію навчання словесної творчості в загальній системі організації художньо-мовленнєвої діяльності. Ось зразок такої педагогічної моделі:

1. Спеціально організована регламентована художньо- мовленнєва діяльність	2. Ініціативна художньо-/ мовленнєва діяльність \ /
/ словесна творчість / / основний продукт / / мовно - художньої / р- діяльності /
комплексні, інтегровані заняття з художньої літератури	художньо-мовленнєва студія : організація роботи у книжковому куточку /
літературні ігри з продуктивною мовленнєвою діяльністю /	/ години дозвілля з викорис­танням художньо-мовленнєвої творчості
/ пізнавально - творчі ігри і вправи із словесного міркування	/ театралізована мовленнєва діяльність

У своїй роботі ми керувались такими принципами :

виховання у дітей інтересу до пізнання, сприймання художніх творів, стимулювання до мовно-творчих проявів за їх змістом ;

47

• організація цілеспрямованого навчання мовно-художній творчості через літературно—мовленнєву діяльність ;

• спрямування використання творів художньої літератури та фольклору на мовно-творчий розвиток дітей ;

• навчання дітей проявляти словесну творчість через :

• складання самостійних творів на основі аналізу художніх джерел, активного засвоєння змісту та художньої форми ;

• складання казок ;

• придумування небилиць ;

• віршоскладання ;

• складання уявних розповідей за казковим сюжетом ;

• доповнення літературного сюжету своїм творчим словесним супроводом ;

• обробка казок за новим придуманим сюжетом.

Комплексні та інтегровані заняття літературного змісту проводились за таким тематичним планом :

Вересень

1. Комплексне заняття "Відгадування загадок, промовлянки" .

2. Розповідь української народної казки "Коза-дереза".

3. Читання народної казки про Коржика, зіставлення з російською "Колобок".

4. Читання оповідання К.Д.Ушинського "Лисичка-сестричка". Складання загадок про лисичку, опис за структурно-логічною схемою, літературні ігри.

Жовтень

1. Комплексне заняття "Слухання вірша Д.Павличка "Осінь". Творчі завдання.

2. Розповідь української народної казки "Пан Коцький", лексичні вправи. Творчі завдання.

3. Читання української казки "Золотий черевичок".

4. Читання оповіданя В.Сухомлинського "Як котові соромно стало" , літературні ігри.

Листопад

1. Комплексне заняття "Слухання вірша О.Олеся "Ой, навіщо мені листя...". Творчі завдання.

2. Розповідь української народної казки "Зачарована дівчина". Лексико- граматичні вправи, творчі завдання.

1. Метафористичні загадки, складання дітьми. Прислів'я, промовлянки.

48

4. Читання оповідання М.Герасименка "Як і домовились". Відверта розмова.

Грудень

1. Комплексне заняття . Слухання і художній аналіз поезії М.Рильського "Новорічна ялинка" і В.Зайця "Зимовий гриб".

1. Розповідь казки "Лисичка-сестричка і вовк -панібрат"

2. Фольклорне заняття.

3. Сприйняття вірша А.Камінчука "Іній".

Подаємо зразки таких занять 1. Відгадування загадок. Промовлянки.

Мета : Підводити дітей до осмислення загадок, побудованих на порівнянні, зіставленні, готувати до словесної творчості при складанні власних загадок описового характеру. Хід заняття : Пропозиція послухати у чудовій українській мові влучні слова, які потрібно використовувати у відповідних ситуаціях :

• їж потрошку, тільки не зїж ложку (коли дитина поспішає їсти).

• Помовчи язичку ,кашки дам (коли хтось голосно і багато говорить). Вправа на визначення ситуації, в якій потрібно використовувати різні промовлянки :

• Потягушки, потягушки, на кісточки ростушки (бажання здорового росту дитини).

• Уже сонце котиться, нам додому хочеться .

• Цить, не плач ! Дам тобі калач.

• Не хочем ми того, дайте нам другого, дайте нам іншого, щораз ліпшого.

• Благодареники за ваші вареники .

Загадування загадок, в яких розповідається про предмет загадки, але й міститься порівняння з іншими предметами :

- Хвіст, як гачок,

Ніс, як п'ятачок. (Свиня).

• Круглий, як куля, Зелений, як трава, Червоний, як кров, Солодкий, як мед. (Кавун).

• Хвостик, як ниточка, Сама, як калиточка,

А очі, як сім'я. (Мишка).

Заохочення дітей до мовного міркування на предмет самостійного добору порівнянь до слів : мишка, кавун, свинка. Вправа "Як сказати інакше".

49