Волинська обласна рада

Вищий комунальний навчальний заклад

“Володимир - Волинський педагогічний коледж

ім. А.Ю.Кримського”

Навчально - виховний комплекс "Дзвіночок"

Розвиток та навчання дітей

рідної мови:

аспекти мовленнєвого спілкування, авторські технології, досвід

За редакцією В.К. Лихолєтової

Методичні поради практичним працівникам

дошкільних закладів освіти, викладачам та студентам

педагогічних навчальних закладів

Володимир - Волинський 2007

Укладачі:

Лихолєтова В.К. - викладач - методист. Голова циклової комісії

дошкільного відділення Володимир -Волинського педагогічного коледжу

Король Н.С. - директор навчально - виховного комплексу "Дзвіночок"

Учасники педагогічного експерименту : педагоги - Щербік О.И., Марцинюк Л.М., Супрунович І.К., Мартинюк Р.В., Війтік Н.М., Клецельман Г.П.

До посібника увійшли матеріали з досвіду спільної науково-дослідної роботи по створенню розвиваючих методик і педтехнологій для удосконалення педагогічного процесу по навчанню дітей рідного мовлення з урахуванням диференційованого та особистісного підходу до питань сучасної дошкільної освіти.

Варіативні матеріали науково - дослідної роботи спрямовані на ознайомлення із реалізацією окреслених проблем через проведення трьохступеневого експерименту, апробації системних навчальних моделей, перевірку їх дієвості та впровадження результатів дослідження в практику роботи дошкільної установи.

Рецензенти: професор Волинського державного університету імені Лесі Українки, доктор педагогічних наук І.О.Смолюк.

Практичний психолог, методист педагогічної практики Володимир - Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю.Кримського Микало В.А.

Передмова

Запропонований навчальний посібник складається із матеріалів дослідження і реалізації актуальних проблем комунікативно — мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, які були розроблені, апробовані і впроваджені в практику роботи навчального комплексу та педагогічного коледжу. Керуючись сучасними педагогічними технологіями, варіативними програмами виховання і навчання дітей дошкільного віку колективи обох навчальних закладів творчо підходять до використання психолого -педагогічної літератури, методичних рекомендацій, дидактичного матеріалу спрямованого на мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку. Представлені методичні поради є актуальними саме тому, що демонструють алгоритми добору діагностичних методик по створенню навчальних педагогічних систем, перевірку їх результативності та передбачають способи впровадження даних систем в практику роботи дошкільних навчальних закладів, які є базою навчання студентської молоді через проходження нею різних видів педагогічної практики.

Посібник спрямований на ознайомлення практичних працівників, викладачів та студентів із створенням цільових технологій діяльнісно-мовленнєвого спрямування для роботи з дітьми дошкільного віку. Збірник матеріалів розрахований на широке коло педагогічних працівників, які, на наш погляд, можуть використовувати головну ідею побудови і здійснення педагогічного експерименту для удосконалення навчально - виховного процесу з обраної проблеми на підставі урахування конкретних умов, груп і дітей.

Ретельне та вдумливе ознайомлення із матеріалами посібника може стати імпульсом для подальшого самостійного опрацювання такої актуальної на даний час тематики наукових досліджень.

Від експерименту - до практики

Протягом цілого ряду останніх років на базі навчально-виховного комплексу "Дзвіночок", в рамках спільної науково-дослідної роботи за участю і під керівництвом викладачів дошкільного відділення педагогічного коледжу проходив педагогічний експеримент з проблеми "Комунікативно-мовленнєвий підхід до навчання дітей дошкільного віку рідної мови". Тема є різноплановою і має практичне значення як для працівників дошкільних навчальних закладів, так і для навчально-виховного комплексу зокрема. Головним напрямком дослідницької роботи була розробка і адаптація педагогічних технологій, що сприяють формуванню у дітей вміння спілкуватися, чути і розуміти іншого, висловлювати свою думку, пояснювати, домовлятися, розповідати. Але вміння спілкуватися не дається дітям просто так, мови треба навчати. На жаль, сьогодні становлення спілкування підміняється розвитком лінгвістичних компонентів мови та формуванням в дітей суто мовних навичок. Але ж оволодіння мовленнєвими засобами без набуття досвіду соціальної взаємодії не сприяє оволодінню дітьми мовленням. Окреслена проблема мала вихід на розробку і створення цілого ряду технологій, які є складовими при її реалізації. Вони засновані на дотриманні комунікативно-мовленнєвого принципу розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Говорячи про цей принцип, необхідно підкреслити, що він включає в себе комунікативну спрямованість навчання дітей рідної мови. Цей принцип означає, що навчання дітей рідної мови повинно бути спрямоване на оволодіння ними мовою як засобом спілкування, на засвоєння дітьми навичок розмовної та розповідної літературної української мови. А це дітям дається нелегко. В педагогічній науці утвердився комплексний підхід до розвитку мовлення дітей, який передбачає вирішення одночасно кількох мовних завдань при організації спеціально створених для цього мовних ситуацій.

Домінуючу роль діяльності та створення діяльнісного підходу до розвитку мовлення у лінгводидактиці досліджували відомі науковці -І.Костюк, Д.Ельконін, О.Запорожець, Я.Божович, А.Богуш. Аналіз їх досліджень, присвячених зазначеній проблематиці показує, що саме комунікативна спрямованість навчання допомагає дітям засвоїти різні форми мовлення відповідно до ситуації за обраними видами діяльності. Прикро констатувати, що на спеціальних мовленнєвих заняттях у сучасних дошкільних закладах переважає процес слухання, а не активного мовлення.

Тому й діти мають одноманітне шаблонне мовлення, низький рівень діамонологічних навичок спілкування.

Деякі розробки занять з навчання дітей рідної мови пропонують таку модель навчання, в якій майже не передбачено розвитку дитячої самостійної мовленнєвої практики. Усі ці обставини в комплексі й обумовили актуальність досліджуваних проблем.

Об'єктом досліджень у розробці всіх технологій був навчально-виховний процес в дошкільному навчальному закладі.

За предмет дослідження взято рівень мовленнєвого розвитку дітей, включення мовлення в різні види діяльності: пізнавальну, художню, ігрову, організація спілкування дітей мовленнєвими засобами.

Метою і завданням було :

• теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності розроблених навчальних систем ( моделей ) діяльнісного підходу до розвитку мовлення дітей різних вікових періодів ;

• впровадження апробованих цілісних систем у педагогічний процес навчально-виховного комплексу ;

Практичне значення досліджень полягає у :

• приміненні різних активних форм організації дітей під час мовної навчальної діяльності;

• циклічність, варіативність мовленнєвих занять і завдань спрямованих на формування навичок усного зв'язного (діамонологічного ) мовлення ;

• емоційна насиченість мовних ситуацій за рахунок використання ігрових технологій.

Саме тому, вирішуючи дослідні завдання з розробки, апробації та творчого використання методичних посібників, рекомендацій, дидактичних матеріалів нового покоління заснованих на головних положеннях Базового компонента дошкільної освіти, взаємодія колективів обох навчальних закладів була спрямована на пошук ефективних форм роботи з дітьми по окреслених проблемах. Пропонуємо опис досвіду по їх вирішенню і реалізації.

Особливості організації мовленнєвого спілкування з

молодшими дошкільниками засобами ігрових технологій

Мовлення дітей молодшого дошкільного віку формується і розвивається в процесі спілкування. Будуючи усне зв'язне висловлювання діти спираються на наявний у них лексичний запас і запас граматичних конструкцій. Сформувати навички мовленнєвого спілкування в дітей можливо лише за умови цілеспрямованої та кропіткої роботи вихователя з дітьми. У практиці дошкільного виховання спостерігаються суперечність між розумінням важливості спілкування для психічного розвитку особистості дитини та нерозв'язаністю проблем формування самого спілкування як діяльності [ 3; 11 ] . Надмірне захоплення вихователів різними формами роботи по закріпленню навичок мовлення ( звукових, лексичних, граматичних ) часто перешкоджає виконанню центрального завдання -розвитку мовленнєвого мислення дитини, потребу у спілкування з дорослими, однолітками, вміння спілкуватися самостійно виражаючи свої думки.

А тим часом, саме мовленнєве мислення розвиває здатність виражати думку мовними засобами, сприяючи вдосконаленню мовленнєвих навичок, добору форм і засобів спілкування. Ось чому дана проблема актуальна і відповідно повинна мати позитивне вирішення на практиці. Дослідження проблеми здійснювалось за гіпотезою : організація мовленнєвого спілкування буде ефективною за умови використання цілісних ігрових технологій та систематичної роботи з дітьми по їх реалізації.

Основним завданням дослідження була розробка моделей ігрових технологій у формі "мовленнєвих проектів". Цьому передувала діагностика рівнів сформованості мовленнєвого спілкування та обсягу засвоєння молодшими дошкільниками мовленнєвих умінь і навичок ( експериментальна група № 1 та контрольна група №2 ) за такими завданнями :

• ігрова вправа "Хто що робить?" - заохочувальні висловлювання до словесного відтворення дій ( малюнкових чи спеціально створених ситуаціях);

• ігрова вправа "Допитливий м'яч" - заохочувальні словесні відтворення, словесна побудова відповіді на поставлене запитання ;

• малюнковий тест "Моя сім'я" - вміння зробити невелике зв'язне повідомлення по кружечках розташованих ланцюжком, із зображенням на них членів своєї сім'ї;

• ігрова вправа "Словесний подарунок" - входження в роль обраного персонажу, висловлення у створеній ситуації свого вітання у формі словесного подарунка.

За критерії оцінювання взято :

З бали - відповідь правильна ;

2 бали - відповідь з порушенням встановлених правил ;

1 бал - не виконане завдання.

Результати діагностики на першому етапі констатуючого експерименту вказували на те, що в обох підгрупах майже однаково низькі рівні сформованості навичок мовленнєвого спілкування. Це підтверджує така схема оцінних результатів :

Групи	Рівні
	Високий	Середній	Низький
Експериментальна	0	28%	71%
Контрольна	0	30%	70%

Потреба у застосуванні спеціальної системи навчання із організації мовленнєвого спілкування була очевидною. В аспекті нашого дослідження-був запроваджений другий - формуючий етап експерименту. При його проведенні важливими показниками були :

• створення мовленнєвого ігрового середовища ;

• розробка проектів ігрових технологій організації мовленнєвого спілкування ;

• створення умов для мовленнєвого спілкування за допомогою дидактичних ігор і вправ ;

• використання мовленнєвих занять як спеціально організованої форми навчання через мовленнєві проекти ;

• організація оптимального мовленнєвого навантаження на дітей ;

• дотримання раціонального співвідношення колективної та індивідуальної мовленнєвої діяльності;

• створення системи роботи з дітьми по реалізації проблеми ;

апробація ігрових технологій у формі "мовленнєвих проектів", перевірка їх ефективності;

- здійснення контрольного етапу експерименту, кількісний і якісний аналіз отриманих результатів, встановлення рівня ефективності розробленої ігрової системи ;

У процесі опанування дітьми мовою як засобом спілкування ми виділили два

етапи:

І - формування мовленнєвих навичок;

П - розвиток мовленнєвих умінь.

8

Дидактичні ігри і вправи з метою розвитку всіх видів мовленнєвих навичок забезпечували реалізацію першого етапу оволодіння мовою. Реалізація другого етапу — це підбір і розробка ігор на розвиток мовленнєвих умінь з постановкою комунікативної мети. Це і є орієнтація навчального процесу на реальний процес спілкування, мова тут є засобом, а мовлення -способом спілкування.

Отже, модель навчальної ігрової системи складається з таких компонентів : І - спеціально-організована мовленнєва діяльність засобами ігрових мовних проектів ;

П - спільна доросло-дитяча мовленнєва діяльність ;

Ш - вільна самостійна мовленнєва діяльність.

На основі цієї методичної технології був здійснений добір ігор-занять із врахуванням того, що провідною формою розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку є ігрова діяльність. При цьому використовувався різноманітний матеріал у формі штучно створених ігрових навчальних ситуацій, що дало змогу активізувати мовленнєву практику дітей. Метод ігрових проектів є методом цільової дії. Він ґрунтується а дитячих потребах у мовленні, стимулює дитячу активність і самостійність у спілкуванні. Найбільш ефективним є застосування рольового ігрового мовного проекту за такою структурою :

• визначення мети і назви ігрового проекту ;

• розробка плану мовної діяльності для реалізації мети ;

• виконання проекту у формі ігрової проблемної ситуації [ 15 ].

Розроблені і апробовані ігрові мовленнєві проекти, мовні вправи та завдання й були змістовим аспектом формуючого етапу експерименту. Подаємо тематику і зразки такого навчального матеріалу.