
- •Харків 2012
- •1.2 Роль харчування у виникненні „захворювань цивілізації”
- •Дефіцит вітамінів та мінеральних речовин
- •1.3 Теоретичні основи харчування (теорії харчування)
- •Лекція № 2 біологічна цінність білків
- •Роль білків в організмі
- •Показники біологічної цінності білків
- •Рекомендовані середні норми білків у добовому раціоні
- •Роль вуглеводів в харчуванні
- •Лекція №4 харчова ціність ліпідів
- •Роль ліпідів в організмі
- •Біологічна цінність харчових ліпідів
- •Рекомендовані середні норми жирів у добовому раціоні
- •Лекція № 5, 6 дефіцитні макро- та мікроелементи наслідки надмірного та недостатнього споживання харчових речовин
- •Порушення асиміляції вітамінів спостерігається у випадках:
- •Підвищена потреба у вітамінах виникає при:
- •Показники харчової цінності продуктів харчування
- •Харчова цінність різних видів продуктів
- •Лекція № 7 фізіологічні аспекти оцінки якості продуктів тваринного походження
- •Лекція № 8 фізіологічні аспекти оцінки якості продуктів рослинного походження
- •Плоди споживаються переважно в сирому вигляді, дякуючи чому вони є найважливішими джерелами вітамінів та фітонцидів.
- •Біологічно активні добавки до їжі
- •Лекція № 9 особливості раціонального харчування різних груп населення
- •Харчування людей літнього віку
- •Перелік рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література:
- •Методичні матеріали
- •51051 Харків-51, вул. Клочківська, 333
1.2 Роль харчування у виникненні „захворювань цивілізації”
У сучасних умовах значно зросла частота „захворювань цивілізації”. До ним відносяться атеросклероз і його наслідки (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, інсульт, інфаркт), надмірна вага тіла та її наслідки, цукровий діабет, злоякісні новоутворення, карієс зубів та ін. На думку низки авторів, в їх виникненні провідна роль належить неправильному харчуванню.
Розглянемо найбільш часті помилки харчування.
1. Надмірне споживання джерел засвоєних вуглеводів (солодощі, кондитерські і макаронні вироби, хлібобулочні вироби з борошна вищого і 1 гатунку)
В процесі виробництва продуктів, що містять засвоювані вуглеводи, з сировини видаляються баластні речовини (харчові волокна – геміцелюлоза, целюлоза, протопектин, пектин, лігнін). На ряду з цим втрачаються вітаміни групи В, які знаходяться в зовнішньому шарі зернових.
Надлишок засвоєних вуглеводів підвищує енергетичну цінність раціону, а це при недостатній фізичній активності, сприяє виникненню дисбалансу між кількістю енергії, що споживається з їжею, і енергії, що витрачається, цьому сприяють також зміни характеру праці і побуту.
Внаслідок енергетичного дисбалансу створюються умови для появи надмірної маси тіла. Більш схильні до цього люди старше 40 років, оскільки у зв'язку з поступовим згасанням функцій статевих залоз у них порушується обмін речовин і виникає схильність до повноти.
Проблема надмірної маси тіла актуальна для всіх розвинених країн світу. При надмірній масі тіла підвищується навантаження на серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат та інші систем організму. Виникає реальна можливість розвитку цукрового діабету.
У боротьбі з надмірною масою тіла слід дотримуватися обережності і бажано не захоплюватися голодуванням і дієтами, не використовувати без особливої потреби низькокалорійні раціони. Оскільки голодування для організму – екстремальна ситуація. Воно повинне проводиться лише під спостереженням лікаря і по певним свідченням. Більш щадним, ніж голодування, є використання низькокалорійних раціонів. Проте надмірне захоплення ними приводить до недостатнього надходження в організм есенціальних чинників харчування, а хронічний брак вітамінів, мінеральних речовин, тваринних білків пригнічує захисні реакції організму і сприяє виникненню полігіповітамінозів і полігіпомікроелементозів.
Крім того, важкими ускладненнями такого харчування є анорексія (відсутність апетиту), булемія (нестримне бажання їсти).
2. Однією з помилок харчування є недостатнє вживання рослинних масел і надмірне споживання тваринних жирів
З тваринними жирами в організм поступає надлишок холестерину, що сприяє розвитку атеросклерозного процесу. При цьому захворюванні ліпопротеїни, що містять холестерин, при проходженні через стінку кровоносних судин, розщеплюються, холестерин відщеплюється і відкладається на внутрішній стінці судин, утворюючи атеросклерозні бляшки. Стінки втрачають еластичність, а просвіт кровоносних судин зменшується, що призводить до недостатнього постачання крові до головного мозку, серцевого м'яза, інших органів. Крім того, судини, уражені атеросклерозом, легко розриваються при психічній і фізичній напрузі і виникає серйозне ускладнення – інсульт.
Склерозовані судини не можуть забезпечити достатнє кровопостачання тканин унаслідок того, що вони легко спазмуються і довше перебувають в стані спазму. Це призводить до некрозу тканин, наприклад, серцевого м'яза, виникає інфаркт – грізне ускладнення ішемічної хвороби серця.
Помилкою харчування є також недостатнє споживання рослинних масел, особливо непрогрітих, тобто у складі салатів.
Рослинні масла корисні у зв'язку з тим, що є джерелами ненасичених жирних кислот, фосфоліпідів і жиророзчинних вітамінів.
Фосфоліпіди, особливо лецитіни, – антагоністи холестерину (холестеролу), оскільки утримують його в розчиненому стані в плазмі крові; отже вони володіють ліпотропною дією, тобто нормалізують обмін ліпідів, перешкоджають розвитку атеросклерозу.
Разом з тим надлишок рослинних масел пригноблює функцію щитовидної залози. При нагріванні рослинного масла руйнуються ненасичені жирні кислоти і накопичуються токсичні продукти окислення. Рослинні масла покращують функцію, виділення печінки, оскільки покращують відтік жовчі з жовчного міхура. В той же час надлишок будь-яких жирів в харчуванні не виправданий оскільки жири висококалорійні продукти і вони різко збільшують енергетичну цінність раціону.
3. Недостатній вміст в харчуванні баластних речовин
При дефіциті харчових волокон знижується функція виділення жовчного міхура, жовч затримується в ньому, створюються передумови для формування жовчних каменів. Вони утворюються з жовчних кислот, слизу. Дратуючи стінки жовчного міхура, вони викликають болі (жовчнокам'яна хвороба), можуть закупорювати жовчні протоки, тим самим, порушуючи відтік жовчі.
Недостатнє надходження жовчі в дванадцятипалу кишку різко порушує перетравлювання ліпідів оскільки жовчні кислоти сприяють емульгуванню ліпідів, активують ліпазу та інші травні ферменти, жовчні кислоти також сприяють всмоктуванню вищих жирних кислот, що виділилися при розщеплюванні ліпідів ліпазою.
При дефіциті баластних речовин сповільнюється моторика шлунково-кишкового тракту, унаслідок чого харчова кашка погано просувається по травневому тракту, порушується його функція виділення. Проявом цього є запори. Нерегулярне спорожнення кишечника веде за собою погіршення загального самопочуття, головний біль, слабкість, метеоризм, погіршення апетиту і стану шкірних покровів.
4. Недостатнє споживання вітамінів
Виникає унаслідок недостатнього вмісту в раціоні свіжих овочів, плодів, фруктів, ягід, а також унаслідок переважання в раціоні продуктів, що піддалися термічній обробці.
Вітаміни є незамінними чинниками харчування оскільки входять до складу ферментів і беруть участь, таким чином, в регуляції обміну речовин.
В даний час має місце глибокий дефіцит вітамінів в харчуванні більшості населення, причому навіть влітку. Одна з причин – одноманітне харчування, а також вживання рафінованих продуктів. Найбільш дефіцитними є вітаміни: С, групи В, А, , β-каротини, фолієва кислота, D.
5. Незбалансованість раціону харчування
Порушення співвідношення між основними компонентами їжі негативно впливає на організм.
При виконанні важкої фізичної роботи доцільно збільшити в раціоні кількість вуглеводів по відношенню до білоків до 5-5,5 та одночасно зменшити кількість ліпідів, вона повинна складати 0,8. Дуже важливим є також дотримання певного співвідношення між кількостями мінеральних речовин, так співвідношення Са:Р:Мg повинне бути 1:1(1,5):0,5(0,4).
6). Недотримання режиму харчування
Оптимальним є дрібне харчування – харчування невеликими порціями. Неприпустимо, щоб перерви між прийомами їжі були більше 5-6 годин. Не можна приступати до робіт натощак і лягати спати голодним!
Загалом, структура харчування сучасного середньостатистичного українця характеризується наступними рисами: