Біологічно активні добавки до їжі

Через різні об'єктивні причини в Україні за останнє десятиліття відбулося різке зниження споживання біологічно цінних продуктів харчування – джерел повноцінних білків (м'яса, молока, яєць, риби), вітамінів і мінеральних речовин (овочів, фруктів та ягід), есенціальних жирних кислот (рослинна олія) при одночасному відносно стабільному високому рівні споживання основних джерел енергії (хлібо-булочних продуктів, картоплі).

Це призвело до зміни профілю захворюваності населення України, тобто відбулася трансформація з інфекційного (специфічного) в неінфекційний (неспецифічний) тип. Тому все більш посилюється заклопотаність медиків і суспільства в цілому про здоров'я народу і все настирніше звучить заклик до термінового вживання заходів на державному рівні по запобіганню захворюванням, пов'язаним з чинниками ризику в харчуванні. Відомо, що провідні вчені миру рекомендують широке впровадження біологічно активних добавок (БАД) до їжі. Їх приймає половина населення Європи, а в США 80 %. Разом з тим, при вкрай дефіцитному харчовому статусі БАДи щодня одержують тільки 3–5 % жителів України.

Пильна увага до БАД, або «фуд саплементс», пояснюється тим, що, як свідчить міжнародний досвід, практично неможливо через різні об'єктивні причини досягти швидкої корекції структури харчування населення за рахунок збільшення об'ємів виробництва і розширення асортименту продовольчих товарів. Більш того, доступність продовольства для населення і забезпеченість його нутрієнтами, найчастіше не пов’язані. До того ж, навіть при достатньому забезпеченні продуктами харчування, враховуючи енергетичні потреби сучасного урбанізованого суспільства, що знижуються, потреба в більшості есенціальних нутрієнтів повністю задовольнити не представляється можливим. Тому найбільш швидким, економічно прийнятним і науково обгрунтованим шляхом рішення проблеми є широке застосування в повсякденній практиці харчування з БАД.

БАД у харчових раціонах являють собою концентрати біологічно активних речовин, що одержуються з натуральних продуктів або синтезуються хімічним і біотехнологічним способами. Випускаються БАД в різній формі – від пігулок, капсул до порошків, бальзамів та настоїв. БАД найдоцільніше приймати разом з їжею для їх кращого засвоєння організмом.

Перспективність БАД зумовлюється розвитком наукового напряму, що називається фармакологією їжі. Передумовами для неї є, по-перше, успіхи власне нутрициології, що розшифрувала роль і значення для життєдіяльності людини окремих харчових речовин, включаючи так звані мікронутрієнти, по-друге, досягнення біоорганічної хімії та біотехнології, що дозволили одержати в достатньо очищеному вигляді біологічно і фармакологічно активні компоненти практично з будь-якого біосубстрату (мікроорганізмів, рослин і тварин), по-третє, успіхи фармакологічного комплексу, завдяки яким був розшифрований механізм дії і виявлені особливості біотрансформації багатьох природних сполук, створені нові технології отримання ефективних лікарських форм.

Для адекватного застосування БАД необхідно враховувати їх відмінність від лікарських препаратів. Одним з найважливіших критеріїв є кількісна оцінка кінцевого ефекту: якщо регуляція або стимуляція функцій здійснюється у фізіологічних межах норми, то це – БАД, якщо у відповідь реакція виходить за ці межі – ліки. Склад добавок підібраний таким чином, що вони в основному нешкідливі для організму, потенційне в індивідуальному плані передозування при дотриманні правил застосування, як правило, не представляє загрози організму. БАД, на відміну від ліків, надають більш повільну та тривалу дія.

При застосуванні БАД необхідно враховувати те, що їх доцільно призначати на тлі відповідного харчового раціону, оскільки це добавки до їжі. Вони не можуть замінити ліків, але є прекрасними допоміжними засобами дієтотерапії.

Біологічно активні добавки до їжі ділять на дві групи: нутрицевтики та парафармацевтики:

– нутрицевтики використовуються для корекції раціону харчування в плані профілактики, перш за все, аліментарних захворювань у різних груп населення;

– парафармацевтики призначені для посилення позитивної медико-біологічної дії їжі та показані в превентивному (групи ризику), лікувально-профілактичному (при роботі в шкідливих і особливо шкідливих умовах праці) і дієтичному (лікувальному) харчуванні. Оскільки парафармацевтики володіють не тільки профілактичними, але і реабілітаційними властивостями, їх прийом можна здійснювати тільки за рекомендаціями лікаря або фахівця з БАД.

Нутрицевтики – природні інгредієнти їжі, такі, як вітаміни або їх близькі попередники (наприклад, β-каротин та інші каротиноїди), омега-3 – ПНЖК та інші поліненасичені жирні кислоти, макро- і мікроелементи – кальцій, залізо, цинк, фтор, селен, окремі амінокислоти, деякі моно- та дисахариди, харчові волокна (целюлоза, пектини і т.п.).

Використання нутрицевтиків дозволяє: ліквідувати дефіцит незамінних харчових речовин, індивідуалізувати харчування конкретної людини залежно від його потреби.

Вони сприяють задоволенню змін фізіологічних потреб в харчових речовинах хворої людини. Завдяки БАД можна обійти пошкоджені хворобою ланки метаболічного конвейєра та підвищити за рахунок посилення елементів ферментного захисту клітин стійкість організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища, а також підсилити і прискорити зв’язування та виведення чужорідних і токсичних речовин з організму і направлено змінювати обмін окремих речовин, зокрема токсикантів.

Парафармацевтики (як правило, мінорні компоненти їжі) – органічні кислоти, біофлавоноїди, кофеїн, біогенні аміни, регуляторні ди- та олігопептиди, деякі олігосахариди і багато інших так звані натурпродукти. До цієї ж категорії можуть бути віднесені і БАД, що сприяють зменшенню сумарної енергетичної цінності раціону або регулюють апетит, і що знайшли широке застосування для лікування і профілактики ожиріння. Впровадження парафармацевтиків в аліментарні програми забезпечує необхідну направлену зміну метаболізму окремих речовин, зокрема токсикантів.

Крім того, вони сприяють підвищенню неспецифічної резистентності організму до дії екзогенних чинників ризику (адаптогенний ефект). Забезпечують реалізацію механізму немедикаментозного, безпечного шляху регулювання і підтримки нормальної мікрофлори кишечника, стимулюючи її зростання і/або метаболічну активність, а також володіють здатністю покращувати склад кишкової мікрофлори, усувати дисбактеріози та індукувати загальний ефект, що поліпшує стан макроорганізму, тобто здоров'я «господаря», продукція вітамінів К, біотину, ніацину, піридоксину, фолієвої кислоти, участь в циркуляції гормонів.

Пробіотики (буквальний переклад – «для життя») – це живі або ті, що ферементуються мікроорганізми або продукти, що надають позитивного впливу на організм людини, що реалізовується через шлунково-кишковий тракт. До пробіотиків відносять еубіотики – нормальну мікрофлору кишечника та інших порожнин (біфідобактерії, лактобактерії).

Пребіотики – речовини або дієтичні добавки, що позитивно впливають на організм господаря (людини) шляхом стимуляції зростання та активізації метаболізму корисної мікрофлори кишечника. Пребіотики є стимуляторами пробиотиків.

В даний час популярні препарати, що складаються з 6–8 пробіотиків, які одержали назву «симбіотики» (від слова «симбіоз») або «мультибіотики».