Плоди споживаються переважно в сирому вигляді, дякуючи чому вони є найважливішими джерелами вітамінів та фітонцидів.

Найбільша кількість водорозчинних вітамінів, головним чином аскорбінової кислоти, міститься в плодах шипшини, обліпихи, чорної смородини, горобини, цитрусових; деякі з них багаті на вітамін Р.

Джерелами β-каротину є абрикоси, шипшина, хурма, горобина, морошка, обліпиха, персики.

Плоди багаті різноманітними мінеральними речовинами. Кальцію в сприятливому співвідношенні з фосфором багато в хурмі. Решта плодів бідна на цей мінеральний елемент і натрій, але багаті на калій; відносно багато заліза в плодах шипшини, чорниці, кизилі, персиках.

У багатьох фруктах і ягодах містяться органічні кислоти: лимонна, яблучна, винна, Янтарна, в деяких є саліцилова (малина, суниця, вишня), бензойна (журавлина, брусника), завдяки якій ягоди добре зберігаються. Щавлева кислота міститься в чорній смородині, персиках, малині, інжирі, чорниці.

Пурінові основи дуже рідко містяться в значних кількостях в плодах.

Баластні сполуки плодів включають більшу кількість пектинових речовин, ніж в овочах, причому що володіють кращими желюючими властивостями. Клітковина плодів, як правило, менш груба, ніж та, що міститься в овочах.

До складу фруктів і ягід входять різноманітні поліфенольні сполуки (що додають їм своєрідний смак), що володіють захисною дією проти променевих впливів.

Багато плодів мають фармакологічну дію на організм, що має значення для їх застосування в дієтхарчуванні. Так, суниця сприяє пониженню підвищеного кров'яного тиску. Відвар з груш корисний при запаленні сечовивідних шляхів. Напій з кизила застосовують при гастриті, що супроводжується зниженою кислотністю, коліті з схильністю до проносів, а сік граната – при запорах.

Разом з тим споживання деяких плодів обмежують при ряді захворювань. Так, інжир (унаслідок багатства щавлевою кислотою) протипоказаний при подагрі та інших порушеннях обміну мінеральних речовин.

Волоські горіхи називають «хлібом майбутнього», вони займають особливе місце серед плодів, відрізняються високою енергетичною цінністю, містять близько 16 % білків і стільки ж вуглеводів, багаті на жири (близько 64 %). У ліпідах горіхів багато поліненасичених жирних кислот, зокрема лінолевої. Горіхи багаті на токоферол, фолацин. Недостиглі горіхи містять багато аскорбінової кислоти. Ці плоди багаті на магній та калій. Горіхи рекомендуються при запальних захворюваннях нирок, печінки та жовчних шляхів.

Фруктові та ягідні соки містять легкозасвоювані вуглеводи, деякі – істотну кількість аскорбінової кислоти (чорносмородиновий, грейпфрутовий, апельсиновий, малиновий). Вони багаті на калій, пектинові речовини (соки з м’якоттю).

Сухофрукти містять багато легкозасвоюваних вуглеводів, речовини з Р-вітамінною дією, багаті на мінеральні елементами, особливо калій. Проте при хронічних запальних процесах органів травлення сухофрукти не рекомендуються внаслідок можливої наявності в них слідів канцерогенів, які можуть утворитися в процесі сушіння.

Варення, джеми, повидло, пюре містять багато вуглеводів, невелику кількість вітамінів, головним чином біофлавоноїди, а також мінеральні речовини та баластні сполуки, зокрема пектини.

Мед – це концентроване джерело фруктози та глюкози: його концентровані розчини гальмують секреторні процеси в шлунку і подовжують період евакуації з нього харчової кашки. Цей продукт відрізняється великою різноманітністю вхідних в нього компонентів, серед яких лікувальне значення мають фітонциди. У гречаному меді цих речовин більше, ніж в липовому. При нагріванні лікувальні властивості меду різко знижуються. В даний час виробляється мед, збагачений на вітаміни і лікарські речовини.

У грибах їстівних мало харчових речовин, але вони містять смакові, ароматичні, екстрактні сполуки, зокрема пуринові основи. До складу грибів входять помітні кількості рибофлавіну та ніацину: ці продукти багаті на калій, бідні кальцієм. Використання грибів збільшує різноманітність харчування.

Тонізуючі напої – чай, кава, какао містять біологічно активні речовини, що збуджують центральну нервову систему, діяльність серця, травної системи. У чаї фармакологічна дія кофеїну модифікована завдяки взаємодії його з поліфенолами, що містяться в цьому продукті. Внаслідок цього (при помірному споживанні напою) несприятливий вплив алкалоїду пом'якшений. До складу зеленого чаю входять речовини з Р-вітамінною дією, які зменшують виділення води через нирки, дякуючи чому економиться її витрачання організмом. Це має значення при підвищеній температурі повітря, коли посилюється потовиділення. Дубильні речовини зеленого чаю активують пепсин і хімотрипсин.

Багаті на різноманітні кориснимі речовинами дикорослі рослини. Проте зібрані поблизу автомобільних доріг або промислових підприємств, діяльність яких пов'язана з надходженням шкідливих речовин в навколишнє середовище, вони можуть принести шкоду при використанні в їжі, оскільки поглинають ці сполуки. Тому слід використовувати лише екологічно чисті рослини, які виростають на віддалі від вказаних місць.

Виходячи з своєрідності складу окремих харчових продуктів потрібно поєднувати їх так, щоб забезпечити раціони всіма компонентами відповідно до особливостей потреби в них різних контингентів населення.

Для здорової людини практично немає несумісних продуктів. Разом з тим слід враховувати, що у деяких людей існує індивідуальна нестерпність до звичайної їжі; вона викликає алергію (свербіння, астму, мігрень та інші патологічні явища). Це може відбуватися після споживання коров'ячого або козиного молока, яєць (особливо білка), риби (особливо консервованої), горіхів (арахісу, мигдалю), шоколаду (внаслідок наявності теоброміну), бобових, прянощів, цитрусових, меду і деяких інших продуктів та виробів. При необхідності їх виключення, щоб забезпечити збалансованість раціону, слід виходити з хімічного складу замінника.