
- •Основні стадії проектування
- •1.3. Зміст робіт з проектування електротехнічної частини ес
- •1.4. Споруди та інженерні комунікації ес і їх розміщення
- •1.4.1. Вибір площадки будівництва
- •1.4.2. Загальні принципи компонування
- •1.4.3. Компонування тец
- •1.4.4. Компонування кес
- •1.4.5. Компонування аес
- •1.4.6. Компонування гес
1.4.3. Компонування тец
Для ТЕЦ характерно: наявність РП генераторної напруги закритого типу (ЗРП), від якого відходить велика кількість кабельних ліній; застосування оборотного водопостачання з штучними охолоджувачами (як правило градирень); виведення теплопроводів до місцевих споживачів. На рис. 1.1 наведено приклад компонування ТЕЦ з поперечними зв'язками.
1 - головний корпус; 2 - генератори; 3 - котли; 4 - трансформатори ВП; 5 - трансформатори зв'язку; 6 - РП високої напруги; 7 - ГЩУ; 8 - ЛЕП; 9 - градирні; 10 - корпус управління; 11 - водоводи; 12 - димові труби; 13 - склад вугілля; 14 - розвантажувальний пристрій; 15 - дробильна установка з галереєю; 16 - мазутне господарство; 17 - майстерні; 18 - хімводоочистка; 19 - масляне господарство; 20 - трансформаторна майстерня
1.4.4. Компонування кес
Найбільших площадок на КЕС вимагають: склад палива; відкриті РП (ВРП), яких, як правило, два; водоводи; головний корпус.
Особливо важливу роль в компонуванні споруд має взаємне розташування головного корпусу, РП і зовнішнього водосховища (річки, бризгального басейну). Блочні трансформатори завжди встановлюються біля стіни головного корпусу з боку машинного залу. Від РП відходить велика кількість повітряних ліній, виведення яких доводиться узгоджувати з розташуванням водосховища. Водосховище в свою чергу повинно бути зв'язане гідротехнічними комунікаціями з головним корпусом.
Рис. 1.1. Генеральний план ТЕЦ з поперечними зв'язками
Рис. 1.2. Структурна схема КЕС з двома РП високої напруги
Розглянемо характерні компонування КЕС, структурна схема якої приведена рис.1.2. Можна виділити чотири варіанти розміщення РП: перед фасадом головного корпусу (рис.1.3,а); за водопідвідним каналом (рис.1.3,б); за димовими трубами і вугільним складом (рис.1.3,в); з боку постійного торця головного корпусу (рис1.3,г). На схемах позначено: 1 - головний корпус; 2 - РП ВН; 3 - РП СН; 4 - водосховище; 5 - насосна станція; 6 - димова труба; 7 - склад палива; 8 - блочний трансформатор; 9 - АТ зв'язку; 10 - повітряні лінії; 11 - блочні щити управління; 12 - залізнична колія; 13 - канал підводу води.
Рис. 1.3. Варіанти компонування КЕС
1.4.5. Компонування аес
Відмінною рисою АЕС є радіоактивність теплоносія, а також утворення радіоактивних газоподібних, рідких і твердих відходів. Для їх вилучення АЕС оснащають додатковими пристроями і спорудами: спеціальною технологічною вентиляцією, спеціальною каналізацією, системою дезактивації і захоронення радіоактивних відходів.
Повітря з системи вентиляції очищається фільтрами і через витяжну вентиляційну трубу викидається в верхні шари атмосфери. Вентиляційну трубу розміщують з врахуванням переважного напрямку вітру, тобто з підвітряного боку по відношенню до "чистих" споруд на площадці станції і до населених пунктів.
Для відведення рідких відходів споруджують внутрішню мережу спецканалізації. Цією мережею рідкі відходи надходять в очисні споруди. Після дезактивації ця вода частково може використовуватися повторно в виробничому циклі. Для тієї частини відходів, використання яких неможливе по замкненому циклу, передбачають сховища концентратів (відходи попередньо проходять через випарні установки).
Для захоронення твердих відходів, а також пульпи і концентрованих розчинів з очисних споруд передбачають спеціальні сховища (могильники).
На рис. 1.4 наведено ситуативний план розміщення споруд на АЕС і навколо неї.
Рис. 1.4. Ситуативний план АЕС
Площадку для будівництва АЕС вибирають з таким розрахунком, щоб навколо АЕС можна було організувати санітарно-захисну зону (див. рис.1.4). Санітарна зона - це круг з центром в місці розташування вентиляційної труби.
Радіус санітарної зони встановлюють в залежності від кількості реакторів, їх параметрів, кліматичних і топографічних умов. В санітарній зоні забороняється будівництво населених пунктів, але дозволяється розміщати будови підсобного призначення - службові корпуси, їдальні, майстерні, пожежне депо, гаражі, склади і т.д.
На рис.1.5 наведено приклад компонування споруд АЕС на виробничому майданчику 1. Головний корпус 2, який складається з реакторного відділення і машинного залу, зорієнтований відносно берегової лінії водосховища 3. Циркуляційна вода подається до машинного залу за допомогою берегової насосної 4. Паралельно машинному залу проходить скидний трубопровід 5, який переходить в скидний канал 6.
В безпосередній близькості від головного корпусу розташовані всі спеціальні споруди, призначені для усунення, дезактивації та збереження радіоактивних відходів: корпус спецводоочищування 7, сховища 8 радіоактивних відходів (розташовані під будівлею спецводоочищування), вентиляційна труба 9. Поряд з корпусом спецводоочищування знаходиться дизель-генераторна 10, де змонтовані джерела надійного живлення - дизель-генератори.
Неподалік розташовані допоміжні виробничі будівлі та споруди: хімводоочищування 11, допоміжна котельня 12, об'єднаний допоміжний корпус і майстерні 13, склад 14, пожежна охорона 15, гараж 16. Маслогосподарство 17 і азотно-киснева станція 18 з метою пожежобезпеки віддалені на периферію промислового майданчика.
Трансформатори блоків 19 встановлені біля зовнішньої стіни машинного залу. Прямими гнучкими струмопроводами вони приєднуються до РП СН 20 та РП ВН 21. За допомогою перехідних галерей головний корпус з'єднаний з інженерно-побутовим 22 та адміністративно-службовим 23 корпусами.
Згідно з останніми проектними рішеннями системи спецводоочищування і зменшення активності газів внесені в головний корпус, а вентиляційна труба розташована безпосередньо на головному корпусі. Ці заходи зменшили внутрішні комунікації і зробили компонування більш компактним.
Рис. 1.5. Компонування споруд АЕС на виробничому майданчику