6. Кваліфікація юриста

Фахівці в кожній області юридичної практики, повинні мати рівень правової культури і кваліфікацію, які відповідають займаній посаді.

Кваліфікація юриста - міра підготовленості, наявність спеціальних правових знань, умінь і практичних навичок, необхідних для виконання професійних обов'язків. Для окремих спеціальностей(наприклад, кримінального розшуку оперуповноваженого, слідчого та ін.) принципове значення має професійна придатність: відповідність цим спеціальностям здібностей, фізичних і психічних властивостей людини.

Юристи, як правило, мають різну підготовленість, неоднакові здібності. Кожен з них переслідує свої особисті інтереси разом з громадськими. Всі разом вони здійснюють професійну діяльність, яка впливає на якість життя суспільства і його правову культуру.

Якості юриста як особи, що визначають рівень його кваліфікації :

1. Професійно-ділові: глибока повага законів, працездатність, відповідальність за долю людей, любов до своєї професії, здатність самокритично оцінювати свою діяльність, дисциплінованість і пунктуальність в роботі.

2. Морально-етичні: твердість моральних засад, високі етичні погляди, сумлінність, принциповість, відповідальність за виконувану справу, здатність брати відповідальність на себе, гуманність, нетерпимість до порушників законів.

3. Інтелектуальні: уміння відрізняти істотне від несуттєвого, головне від неосновного, ерудиція, глибина, логічність, незалежність мислення, здоровий глузд, розсудливість, гнучкість мислення(уміння розглядати питання з різних аспектів), конструктивність і прогностичний характер мислення, спостережливість, продуктивна пам'ять.

4. Емоційно-вольові: уміння в складних умовах залишатися терпимим, шанобливим, витриманим.

5. Організаційні: уміння організувати власну ефективну роботу, а також роботу колег і усього колективу.

Від рівня кваліфікації залежить посада юриста. Питання про відповідність юриста займаній посаді вирішують кваліфікаційні комісії.

7. Суть і основні риси професіоналізму сучасного юриста

Професіоналізм — невід'ємна властивість юридичної діяльності, яка означає хороше володіння своєю професією, тобто володіння правовими знаннями, досвідом, уміннями і навичками. Властивість професіоналізму відображає специфіку роботи юриста, відмежовує її від правової свідомості, правової культури інших суб'єктів права - не юристів. Професіоналізм як властивість юридичної діяльності в юридичній практиці закріплюється у відповідних нормативно-правових актах. Він служить основою системи офіційних норм-вимог, які пред'являються до юристів конкретній спеціалізації.

Діяти професійно означає:

1. Здійснювати діяльність за правилами, виробленими і закріпленими в установленому порядку.

2. Мати високу кваліфікацію(ділову компетенцію), ґрунтовану на спеціальній освіті.

3. Керуватися морально правовим обов'язком(а не з користі або вигоди).

4. Дотримуватися нормативів правової, психологічної, політичної, економічної, екологічної, етичної, естетичної, інформаційної культури, які пред'являються до процесу діяльності і її результатів.

5. Бути підконтрольним відповідним державним органам.

6. Гарантувати здійснення роботи - забезпечити безперервність діяльності на належному рівні відповідно до поставлених завдань або запитів.

7. Отримувати належну плату за кваліфіковану працю.

На сьогодні, для того, щоб юрист вважався справжнім професіоналом юристи повинні мати визначені якості:

• у соціальній сфері - спроба встановити істину, справедливість; гуманізм, чесність;

• у пошуково-пізнавальній сфері - спостережливість (цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ через призму професійно юридичній діяльності), уважність(увага в психічній діяльності до певних об'єктів);

• у сфері реконструктивно-конструктивної діяльності - уміння усебічно аналізувати отриману інформацію, формулювати гіпотези, творчий, оригінальний підхід до рішення завдань, прозорливість;

• у сфері засвідчувальної діяльності - розвинута письмова мова, уміння швидко узагальнювати інформацію, уміння письмово описувати юридичні явища;

• у сфері організаційної діяльності - дисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість, організаторські здібності;

• у сфері комунікативної діяльності - емоційна урівноваженість, тактовність; уміння чітко формулювати свої думки.

Існують також особові якості, які є негативними для юриста :

• у соціальній сфері - цинізм, нечесність, владолюбство, жорстокість, авантюризм;

• у пошуковій сфері - неуважність, відсутність пошукової домінанти(юридичний азарт);

• у реконструктивній сфері - низький рівень інтелекту, стереотипність і консервативність мислення;

• у засвідчу вальної сфері - недбалість, невміння швидко передавати усну мову письмово;

• у організаційній сфері — не цілеспрямованість, відсутність організаційних здібностей;

• у комунікативній сфері - імпульсна, надмірна соромливість, груба поведінка.