2

Модуль № 1: Юридична деонтологія - наука і учбова дисципліна.

Зміст професії юрист.

ТЕМА: Зміст професії юриста. Учбові питання.

1. Поняття і основні характеристики юридичної діяльності як виду соціальної діяльності.

2.	Зміст юридичної діяльності.
3.	Види юридичної діяльності.
4.	Система юридичної діяльності.
5.	Загальна характеристика професії юриста.
6.	Кваліфікація юриста.
7.	Суть і основні риси професіоналізму сучасного юриста.
8.	Поняття професіограм юридичних спеціальностей.
9.	Професіограма: судді суду загальної юрисдикції, прокурора,

адвоката, нотаріуса, юрисконсульта, слідчого, оперуповноваженого карного розшуку (самостійно).

1. Поняття і основні характеристики юридичної діяльності як виду

соціальної діяльності

Перш ніж розглянути поняття юридичної діяльності, наведемо визначення поняття соціальної діяльності.

Соціальна діяльність — ця єдність теоретичного і матеріально-практичного процесів, які здійснюються соціальними суб'єктами з метою цілеспрямованого використання і зміни довкілля в інтересах людей.

Основними ознаками соціальної діяльності є такі:

> єдність теоретичного процесу, який поєднує пізнання явищ, предметів і матеріально практичних дій, спрямованих на використання вивчених предметів і явищ в інтересах людей;

> соціальну діяльність здійснюють соціальні суб'єкти - індивіди або їх групи, наділені свідомістю і волею, здатні пізнавати і діяти;

> об'єктом діяльності є довкілля, тобто різноманітні матеріальні і нематеріальні явища і предмети, які оточують людину;

> зміст діяльності полягає в цілеспрямованому використанні і зміні довкілля соціальними суб'єктами, тобто - це завжди свідома діяльність, спрямована на визначення цілей і засобів їх досягнення;

> метою діяльності є задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Різноманіття потреб людей зумовлює різноманіття видів соціальної діяльності,

до яких належить і юридична діяльність. Саме по собі, існування суспільства, передбачає наявність чинника регламентації діяльності усіх учасників громадських стосунків, виходячи з їх соціального стану, можливостей забезпечення інтересу і тому подібне. Така потреба соціального життя об'єктивно викликає необхідність існування права, а разом з ним і усієї системи супутніх механізмів, засобів і явищ, які забезпечують функціонування і розвиток права. Це означає, що без діяльності юридичних установ, юристів, без впровадження правових інститутів і процедур право в умовах суспільства функціонувати не може. Юридична діяльність, таким чином, націлюється на об'єкт права, чим і забезпечує його функціонування, регулятивний вплив на громадські стосунки, задовольняє соціальну потребу регламентації(нормування, узгодження, благоустрій).

Таким чином, юридична діяльність - це різновид соціальної діяльності, яка здійснюється юристами з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб і інтересів соціальних суб'єктів відповідно до вимог права.

Найважливіші риси юридичної діяльності:

1. Юридична діяльність здійснюється у сфері права. Сфера права - це усе структурні рівні і види громадських стосунків, де право реально здійснює свій вплив. Це різноманітні сфери соціального життя, найрізноманітніші життєві ситуації, в яких люди для отримання позитивного результату керуються приписами правових актів. Навіть у таких специфічних сферах соціального життя як сфера релігійної діяльності, сфера діяльності громадських об'єднань, право має також свій вплив, хоча дещо в опосередкованій формі.

2. Юридична діяльність здійснюється юристами - фахівцями на професійній основі. Це означає, що у сфері юридичної діяльності працюють фахівці-професіонали, які володіють спеціалізованими правовими знаннями, що відповідають навичками роботи, виконують кваліфіковано юридично значимі дії, які визначають зміст їх роботи.

3. Юридична діяльність спрямована на організацію діяльності інших суб'єктів права. Своєю діяльністю юристи створюють закони і підзаконні акти, які регламентують життєдіяльність досить значної частини населення. Крім того, на підставі цих актів фізичні і юридичні особи звертаються до юристів по допомогу в рішенні конкретних життєвих ситуацій. Розподіл майна, отримання спадку, реєстрація браку, написання позову до суду - усе це нескінченний перелік життєво важливих ситуацій, які вимагають свого рішення за участю іншої сторони, роль якої виконують юридичні установи і окремо узяті фахівці права, направляючи свою роботу в зовнішнє середовище.

4. Метою юридичної діяльності є благоустрій і узгодження громадських стосунків. Право, як відомо, встановлює певні межі можливостей людини, за які не можна виходити, тому що порушується межа свободи іншої особи, відбувається втручання в сферу прав іншого суб'єкта. Завдання, які вирішуються в ході юридичної діяльності, в основному полягають в тому, щоб встановлювати межі можливої поведінки суб'єкта, наповнювати його можливості змістом, захищати сферу можливого від протиправного втручання інших суб'єктів і зобов'язувати винних до відновлення порушених прав.

5. В ході здійснення юридичної діяльності використовуються як правові, так і не правові засоби. Такими засобами вважаються норми права, правові стосунки, права і обов'язки, юридично значимі документи і вчинки, індивідуально правові вказівки, розпорядження, правова свідомість, акти реалізації права і тому подібне. Наприклад, поряд із складанням протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови про визнання підозрюваним особі, яка є учасником цього процесу, роз'яснюються права і обов'язки, суть провини, протиправних дій і можливі негативні наслідки.

6. Правова регламентація юридичної діяльності. Застосування права по

відношенню до інших осіб є однією з форм прояву влади. Правові дії юристів тягнуть за собою певні наслідки для інших суб'єктів, іноді дуже серйозні. Тому діяльність юристів досить чітко регламентується нормами права, хоча можна говорити і про регулятивну роль інших соціальних норм(норми моралі, корпоративні норми). Кожна компетенція посадовця, юридичної установи державного або недержавного походження здійснюється в певній формі, за певною процедурою і в певний термін.

7. Юридична діяльність здійснюється у формі практичної, наукової і освітньої діяльності. Між ними існує тісна взаємодія, яка пояснюється єдиним походженням цих форм діяльності. їх існування на цій підставі слід розглядати комплексно, виходячи із специфіки функціонального призначення кожної окремо взятої форми.