26

Мі­ні­с­тер­с­т­во освіти і на­у­ки, молоді та спорту України

------------------------------

ОДЕС­Ь­КА НА­ЦІ­О­НА­ЛЬ­НА АКА­ДЕ­МІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХ­НО­ЛО­ГІЙ

Ка­фе­д­ра безпеки

життєдіяльності

Методичні вказівки

до виконання індивідуальної роботи

з курсу «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

для всіх напрямів підготовки бакалаврів

денної форми навчання

Затверджено

радами спеціальностей:

6.030507	пр. № 3	від 29.11.2012 р.
6.051701	пр. № 3	від 27.11.2012 р.
7.05020201, 8.05020201, 6.050202, 6.050702	пр. № 3	від 30.11.2012 р.
6.140101, 6.140103	пр. № 3	від 25.12.2012 р.
7.03050401, 8.03050401, 6.030504, 7.03050901, 8.03050901, 6.030509, 7.03060101, 8.03060101, 6.030601	пр. № 3	від 30.11.2012 р.
7.03051001, 8.0305100, 7.03051002, 8.03051002, 6.030510	пр. № 1	від 3.11.2012 р.
7.04010602, 8.04010602, 7.04010603, 8.04010603, 7.04010604, 8.04010604, 6.040106	пр. № 4	від 25.12.2012 р.
7.05050313, 8.05050313, 8.05050206, 8.05050206	пр. № 4	від 6.12.2012 р.

ОДЕСА ОНАХТ 2012

Методичні вказівки до виконання індивідуальної роботи з курсу “Основи охорони праці” для всіх напрямів підготовки бакалаврів денної форми навчання /Укл. О.А. Нетребський, О.О. Фесенко /Одеса: ОНАХТ, 2012. – 26 с.

Укладачі О. А. НетребсЬкий, д-р техн. наук, проф.

О. О. Фесенко, канд.техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск завідувач кафедри безпеки життєдіяльності о.А. Нетребський, д-р техн. Наук, професор

Методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам денної форми навчання при самостійному вивченні курсу “Основи охорони праці” (ООП). Вони розроблені на основі типової навчальної програми нормативної дисципліни “Основи охорони праці” для вищих закладів для всіх спеціальностей і напрямів підготовки від 18.03.2011 р.

Індивідуальна робота виконується після вивчення теоретичного матеріалу. Завдання для індивідуальної роботи складається з двох задач.

Роботу рекомендується виконувати в зошиті. Текст задач переписується повністю. В тексті необхідно наводити посилання на літературу.

Задачі для індивідуального завдання

Номери задач індивідуального завдання вибираються за табл. 1 за останньою цифрою номера залікової книжки (ОЦНЗК).

Таблиця 1– Номери задач для контрольного завдання

ОЦНЗК	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Номери задач	1, 11	2, 12	3, 13	1, 4	2, 5	6, 9	7, 13	8, 12	9, 11	10,6

Тема - Організація охорони праці на підприємстві

Задача 1. Визначити коефіцієнт рівня охорони праці всього підприємства. У висновках зробити оцінку стану охорони праці як в структурних підрозділах, так і на підприємстві в цілому.

Вихідні дані:

- кількість структурних підрозділів на підприємстві і^ц ;

- загальна кількість працюючих в і-му структурному підрозділі С^і;

- кількість працюючих, що дотримуються правил охорони праці в і-му структурному підрозділі ;

- загальна кількість обладнання в і-му структурному підрозділі n^і;

- кількість одиниць обладнання , що відповідає вимогам техніки безпеки і санітарним вимогам в і-му структурному підрозділі;

- загальна кількість запланованих робіт m^і за певний відрізок часу в і-му структурному підрозділі;

- кількість фактично виконаних запланованих робіт з охорони праці в і-му структурному підрозділі.

Варіанти завдання наведені у табл.2.

Таблиця 2 – Варіанти задачі 1.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
іц	2	3	2	3	3	2	3	3	2	3
С1	48	36	28	49	56	42	31	60	38	58
С2	36	39	42	36	45	44	36	40	48	38
С3	-	32	-	34	42	-	52	36	-	30
	47	30	28	44	54	32	28	49	38	58
	35	37	42	30	41	40	36	40	48	38
	-	31	-	32	41	-	49	36	-	29
n1	28	24	15	26	32	26	20	39	24	36
n2	18	24	24	20	30	27	21	29	26	18
n3	-	20	-	18	24	-	36	17	-	15
	26	24	14	25	30	26	19	38	24	36
	18	22	24	18	29	27	20	27	25	17
	-	20	-	16	23	25-	32	14	-	15
m1	32	42	33	36	29	34	36	24	30	38
m2	44	26	32	35	34	40	24	12	33	36
m3	-	29	-	26	30	-	28	20	-	29
	32	40	32	34	28	32	36	22	28	36
	41	26	30	32	32	34	22	12	31	34
	-	25	-	26	28	-	26	18	-	29

Пояснення до рішення задачі [1].

Поточна оцінка стану охорони праці у виробничих цехах та дільницях може бути оцінена узагальненим коефіцієнтом рівня охорони праці, що є середнім арифметичним суми трьох коефіцієнтів:

,

де К^Ц_ОП - узагальнений коефіцієнт рівня охорони праці;

К_Д = С_Д /С – коефіцієнт рівня дотримання правил охорони праці;

С_Д – кількість працюючих, що дотримуються правил охорони праці;

С - загальна кількість працюючих;

К_Б= n_вб/n – коефіцієнт технічної безпеки обладнання (n_вб - кількість одиниць обладнання, що відповідає вимогам техніки безпеки і санітарним вимогам; n – загальна кількість обладнання);

К_ВПР = m_ср/m – коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці (m_ср – кількість фактично виконаних запланованих робіт з охорони праці; m – загальна кількість запланованих робіт за певний відрізок часу).

Для визначення коефіцієнтів рівня охорони праці всього підприємства розраховують коефіцієнт К^Ц_ОП для структурних підрозділів, потім підраховують узагальнюючий коефіцієнт як середнє арифметичне значення з усіх підрахованих по структурних підрозділах, тобто:

де К^П_ОП – коефіцієнт рівня охорони праці всього підприємства;

К^Ц1_ОП , К^Ц2_ОП, К^Ц3_ОП – узагальнені коефіцієнти рівня охорони праці структурних підрозділів (цехів, дільниць);

і^ц - кількість структурних підрозділів.

Зробити висновок.

Примітка. При К^Ц_ОП = 1 виробничий підрозділ преміюється за добру роботу.

Тема – Шум

Задача 2. Розрахувати сумарний рівень звукового тиску (L_∑, дБ) на постійному робочому місці у виробничому приміщенні. Порівняти приведені та отримані сумарні рівні звуку з допустимими значеннями за ДСН 3.3.6.037-99 [2] (табл. 6).

Вихідні дані:

- октавна смуга з середньогеометричною частотою f, Гц;

- кількість джерел шуму n при умовах: в приміщенні знаходяться n джерел з однаковим рівнем звука L, дБ; в приміщенні знаходяться n джерел з рівнем шуму кожного L₁, … L₆ , дБ.

Варіанти завдання наведені у табл.3.

Таблиця 3 – Варіанти задачі 2.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
n, шт.	6	5	6	3	4	3	4	5	6	5
f, Гц	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	2000
L, дБ	100	93	85	81	76	74	71	69	67	70
L1, дБ	99	92	84	81	76	73	70	68	65	66
L2, дБ	88	89	80	82	75	72	65	65	64	66
L3, дБ	89	92	84	78	75	74	68	65	63	68
L4, дБ	92	88	83	-	72	-	67	64	65	65
L5, дБ	95	88	82	-	-	-	-	66	64	67
L6, дБ	99	-	81	-	-	-	-	-	63	-

Пояснення до рішення задачі [3].

Якщо в приміщенні знаходиться n однакових джерел з рівнем шуму кожного L, то сумарний рівень L_Σ у рівновіддаленій від джерел точці приміщення становить

L_Σ = L + 10 lg n (дБ).

Значення 10 lg n наведені в табл.4.

Таблиця 4 - Значення добавки до сили шуму одного джерела в залежності від кількості однакових джерел шуму

Кількість джерел шуму	1	2	3	4	5	6	8	10	20	30	40
Значення добавки 10 lg n, дБ	0	3	5	6	7	8	9	10	13	15	16

При одночасній дії двох різних джерел з рівнями сили шуму L₁ та L₂ сумарний рівень становить

L_Σ = L₁ + ∆l (дБ),

де L_Σ - сумарний рівень шуму при одночасній дії двох різних джерел, дБ;

L₁ - більший із двох рівнів сили шуму, дБ;

∆l - значення добавки, дБ, що визначається за табл. 5.

Таблиця 5 – Значення добавки при дії двох різних джерел шуму

Різниця рівнів сили шуму L1 –L2, дБ	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	15	20
Значення добавки ∆l, дБ	3	2,5	2	1,8	1,5	1,2	1	0,8	0,6	0,5	0,4	0,2	0

При більшому, ніж 2 числі джерел шуму підсумовування за формулою L_Σ = L₁ + ∆l проводиться послідовно від найбільшого джерела шуму до найменшого.

Отримані результати розрахунку необхідно порівняти з допустимими рівнями шуму на робочих місцях виробництва (табл.6).

Таблиця 6 – Допустимі рівні шуму на виробництві за ДСН 3.3.6.037-99 [2]

Робочі місця	Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами (Гц)									Рівні звуку, дБА
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Виробничі приміщення і територія підприємства	107	95	87	82	78	75	73	71	69	80

Зробити висновок.

Тема – Освітлення виробничих приміщень

Задача 3. Розрахувати необхідну площу світлових прорізів у виробничому приміщенні.

Вихідні дані:

- довжина виробничого приміщення А, м;

- ширина (глибина) виробничого приміщення В, м;

- висота виробничого приміщення від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна h₁, м, (рис. 1, а);

- освітлення бокове;

- розряд зорової роботи Р;

- коефіцієнт, який враховує затінення вікон напроти стоячими будинками К_буд, приймається рівним 1,0 (тобто будинків поряд немає);

- коефіцієнт запасу К_з, приймається рівним 1,4;

- загальний коефіцієнт світло проникнення _з;

- орієнтація світлових прорізів ОСП;

- місце розміщення промислового будинку МРБ.

Варіанти завдання наведені у табл.7.

Таблиця 7 – Варіанти задачі 3.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
А, м	16	16	18	12	16	20	18	16	12	14
В, м	6	5	6	4	6	6	6	5	5	5
h1, м	3,0	3,0	2,5	3,2	3,2	3,0	3,0	2,5	3,0	3,2
Р	IVа	IVб	V	VI	VIIIа	VIIIб	VIIIв	V	VI	IVб
з	0,6	0,5	0,4	0,6	0,5	0,4	0,5	0,6	0,4	0,5
ОСП	ПН	ПНС	ПНЗ	З	С	ПДС	ПДЗ	ПД	З	ПН
МРБ	Крим	Київ	Пол-тава	Пол-тава	Крим	Львів	Пол-тава	Оде-са	Оде-са	Оде-са

Пояснення до рішення задачі [4].

Приблизний розрахунок площі світлових прорізів при боковому освітленні приміщення глибиною до 6 м проводиться для точки, яка розташована на відстані 1 м від стіни, що найбільш віддалена від світлових прорізів, за формулою

,

де S - площа світлових прорізів (в світлі) при боковому освітленні, м²;

S_п - площа підлоги приміщення, м^2;

е_норм - нормоване значення КПО для будинків, розташованих в різних районах, коефіцієнт визначається за формулою е_норм = е_н · m, де е_н - значення КПО за табл.8; m - коефіцієнт світлового клімату за табл. 9;

_в - світлова характеристика вікон, яка визначається згідно з табл. 10;

К_з - коефіцієнт запасу (приймається згідно з табл. 3 [4]), за умовами задачі К_з = 1,4;

к_буд - коефіцієнт, який враховує затінення вікон напроти стоячими будинками (табл. Л.5 [4]), за умовами задачі к_буд = 1,0;

τ_з - загальний коефіцієнт світлопроникнення, який визначається за формулою τ_з = τ₁τ₂τ₃τ₄τ₅ [4] (значення τ_з дивись за умовами задачі);

r₁ - коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення та підстилаючого шару, прилеглого до будинку і який приймається за табл. 11.

Зробити висновок.

Таблиця 8 – Нормовані значення освітленості за ДБН В.2.5-28-2006 [4]

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об’єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкта з фоном	Характеристика фону	Штучне освітлення	Природне освітлення
						Освітленість, Емін, лк при системі загального освітлення	Коефіцієнт природного освітлення (КПО), ен, % при боковому освітленні
Середньої точності	Більше 0,5 до 1,0	IV	а	Малий	Темний	300	0,9
			б	Малий Середній	Середній Темний	200
Малої точності	Більше 1,0 до 5,0	V		Малий Середній	Середній Темний	150	0,6
Груба (дуже малої точності)	Більше 5,0	VI	-	Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єкта з фоном		150	0,3
Загальне спостереження за ходом виробничого процесу: постійне (а); періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні (б); періодичне при непостійному перебуванні людей у приміщенні (в).		VIII	а	Те саме		200	0,6
			б	Те саме		100	0,2
			в	Те саме		50	0,2

Таблиця 9 – Значення коефіцієнта світлового клімату m в залежності від орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту та території України

Світлові прорізи	Орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту	Коефіцієнт світлового клімату, m
		АР Крим, Одеська обл.	Решта територія України
В зовнішніх стінках будинків	Північ (ПН); північ-схід (ПНС); північ-захід (ПНЗ)	0,85	0,90
	Захід (З), схід (С); південь-схід (ПДС); південь-захід (ПДЗ)	0,80	0,85
	Південь (ПД)	0,75	0,85

Таблиця 10 – Значення світлової характеристики _в вікон при боковому освітленні

Відношення довжини приміщення ℓп до його глибини	Значення світлової характеристики в при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна h1
	1	1,5	2	3	4	5	7,5	10
4 і більше	6,5	7	7,5	8	9	10	11	12,5
3	7,5	8	8,5	9,5	10	11	12,5	14
2	8,5	9	9,5	10,5	11,5	13	15	17
1,5	9,5	10,5	13	15	17	19	21	23
1	11	15	16	18	21	23	26,5	29
0,5	18	23	31	37	45	54	86	-

Таблиця 11 – Значення коефіцієнта r₁ при середньозваженому коефіцієнті відбивання стелі, стін і підлоги ρ_сер = 0,3

Відношення глибини приміщення В до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна h1	Відношення відстані ℓ розрахункової крапки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В	Значення r1 при боковому освітленні
		Відношення довжини приміщення ℓп до його глибини В
		0,5	1	2 і більше
Від 1 до 1,5	0,1 0,5 1	1,05 1,2 1,4	1 1,1 1,3	1 1,1 1,2
Більше 1,5 до 2,5	0 0,3 0,5 0,7 1	1,05 1,15 1,3 1,55 2	1 1,1 1,2 1,35 1,8	1 1,05 1,1 1,2 1,5
Більше 2,5 до 3,5	0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1	1 1,05 1,1 1,15 1,25 1,4 1,6 1,9 2,2 2,6	1 1,05 1,1 1,1 1,15 1,3 1,5 1,7 1,85 2,2	1 1,05 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,7
Більше 3,5	0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1	1,05 1,1 1,25 1,4 1,7 2 2,3 2,6 3 3,5	1,05 1,05 1,2 1,3 1,5 1,8 2 2,3 2,6 3	1 1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,7 1,9 2,1 2,5

Тема - Освітлення виробничих приміщень

Задача 4. Розрахувати потужність ламп для загального освітлення виробничого приміщення методом коефіцієнта використання світлового потоку та накреслити схему розташування світильників.

Вихідні дані:

- довжина приміщення А, м;

- ширина приміщення В, м;

- висота приміщення Н, м;

- висоти робочої поверхні та підвісу h_р; h_с відповідно, м (рис.1,а);

- коефіцієнти відбиття : стелі - 50%, стін – 30%, підлоги – 10%;

- коефіцієнт нерівномірності освітлення Z, приймається рівним 1,1;

- коефіцієнт запасу К_з, приймається рівним 1,3;

- розряд виконуваних робіт Р.

Варіанти завдання наведені у табл.12.

Таблиця 12 – Варіанти задачі 4.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
А, м	60	72	78	96	60	72	72	96	78	72
В, м	24	30	32	36	24	48	42	48	42	30
Н, м	3,8	3,6	4,0	4,2	3,8	4,0	4,2	3,6	3,8	4,0
Тип світильника	У б/с	Усмс	ГЕ	У б/с	Лцмс	Лцмс	Лцмс	ГЕ	Усмс	У б/с
hр, м	0,8	0,8	1,0	1,2	0,8	1,0	1,2	0,8	1,0	0,8
Р	IVа	IVб	V	VI	VIIIа	VIIIб	VIIIв	V	VI	IVб

Примітка: У б/с – Універсал без скла; Усмс – Універсал з матованим склом; ГЕ – Глибоковипромінювач емальований; Лцмс – Люцета цільного молочного скла.

Пояснення до рішення задачі [4].

Розрахунок штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку проводиться за формулою

F = (E_min S k_з z)/N  n,

де F - світловий потік одної лампи, лм;

E_min - мінімальна нормована освітленість, яку визначають згідно табл. 8, лк;

S - площа приміщення (освітлювальна поверхня), м²;

k_з - коефіцієнт запасу, який враховує старіння лампи, запиленість та забруднення світильників знаходиться в межах 1,3 … 2,0; за умовами задачі дорівнює 1,3;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, залежить від розташування світильника і знаходиться в межах 1,1 … 1,25; за умовами задачі дорівнює 1,1;

N - кількість світильників, шт. Знаходять за формулою N = S/L², де L = λ h - відстань між світильниками з урахуванням відстані між колонами будинку; λ - відношення L : h, знаходять за табл. 13; рекомендується щоб λ не перевищувало 0,5h. Увага: Отриману відстань між світильниками можна зменшити або збільшити, але не більше, ніж це обумовлено максимально допустимим відношенням L : h за табл. 13. Висоту підвісу світильника над робочою поверхнею h ( рис.1а); знаходять за формулою:

h = H – (h_з + h_p),

де h - висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м

h_з - висота підвісу світильника, приймається звичайно в межах 0,5- 0,7 м;

h_р - висота робочої поверхні (значення h_р дивись за умовами задачі);

n - кількість ламп в світильнику, шт.;

 - коефіцієнт використання світлового потоку, знаходять в залежності від коефіцієнтів відбиття стель, стін, підлоги та індексу приміщення за табл.14. Індекс приміщення і враховує висоту підвісу світильника над робочим місцем h, довжину та ширину приміщення А і В: і = AB/h(A + B) (табл.14).

Після виконання розрахунків необхідно вибрати тип лампи за табл.15.

При кресленні схеми розташування світильників врахувати, що біля стін приміщення знаходяться робочі місця, тобто прийняти с = L/3 (рис.1 б, в).

Зробити висновок.

Таблиця 13 – Найбільш вигідне розташування світильників

Найменування світильників	λ - відношення відстані між світильниками L до висоти підвісу світильників над робочою поверхнею h, λ = L : h
	Найбільш вигідне	Максимально допустиме
Глибоковипромінювач емальований, Люцетта цільного молочного скла	1,6	1,8
Універсал без скла і з матованим склом	1,8	2,5

Таблиця 14 – Значення коефіцієнтів використання деяких світильників з лампами розжарювання. Коефіцієнти відбиття стелі 50 %, стін 30 %, підлоги 10 %.

Індекс приміщення, і	Універсал без скла (Уб/с)	Універсал з матованим склом (Умс)	Глибоковипромінювач емальований (ГЕ)	Люцета цільного молочного скла (Лцмс)
0,6	26	21	24	22
0,7	32	25	28	27
0,8	36	28	32	31
0,9	40	30	34	34
1,0	42	32	37	36
1,1	44	33	38	38
1,25	46	35	40	40
1,5	49	37	43	43
1,75	52	39	45	46
2,0	54	41	47	48
2,25	55	42	49	49
2,5	57	43	50	51
3,0	59	45	52	53
3,5	61	46	53	54
4,0	62	47	54	56
5,0	64	49	55	58

Таблиця 15 – Вибір типу і потужності лампи в залежності від світлового потоку

Світловий потік лампи F, лм	Лампа
	Тип	Потужність, Вт
105	В	15
220	В	25
400	Б	40
790	БК	60
1350	Б	100
1450	БК	100
2000	Г	150
2100	Б	150
1800	Г	200
2920	Б	200
4600	Г	300
8300	Г	500
13100	Г	750
18600	Г	1000
29000	Г	1500

Тема - Освітлення виробничих приміщень

Задача 5. Методом питомої потужності розрахувати потужність ламп для загального освітлення виробничого приміщення та накреслити схему розташування світильників.

Вихідні дані:

- довжина приміщення А, м;

- ширина приміщення В, м;

- висота приміщення Н, м;

- висоти робочої поверхні та підвісу h_р; h_с відповідно, м (рис.1,а);

- коефіцієнти відбиття : стелі – 50 %, стін – 30 %, підлоги – 10 %;

- коефіцієнт нерівномірності освітлення Z, приймається рівним 1,1;

- коефіцієнт запасу К_з, приймається рівним 1,3;

- розряд і підрозряд робіт, які виконуються, Р.

Варіанти завдання наведені у табл.16.

Таблиця 16 – Варіанти задачі 5.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
А, м	60	72	78	96	60	72	72	96	78	72
В, м	24	30	32	36	24	48	42	48	42	30
Н, м	3,8	3,6	4,0	4,2	3,8	4,0	4,2	3,6	3,8	4,0
Тип світильника	Усмс	Усмс	Л	Усмс	Л	Л	Л	Усмс	Усмс	Л
hр, м	0,8	0,8	1,0	1,2	0,8	1,0	1,2	0,8	1,0	0,8
Р	V	IVб	V	VI	VIIIа	VIIIб	VIIIв	V	VI	IVб

Примітка: Усмс - Універсал з матованим склом; Л - Люцета.

Пояснення до рішення задачі

Розрахунок штучного освітлення проводиться методом питомої потужності (орієнтовний метод розрахунку), який базується на визначенні за світлотехнічними таблицями питомої потужності освітлювальної установки, що залежить від коефіцієнтів відбиття стелі, стін, підлоги приміщення, висоти підвісу світильника над робочою поверхню, площі приміщення, нормованої освітленості.

Знайдену в табл.17 або 18 (за завданням) питому потужність перемножують на площу і одержують загальну необхідну потужність. Розділивши загальну потужність на кількість ламп, одержують потужність однієї лампи, Вт:

Р_л = Р_пит S / N,

де Р_л - потужність однієї лампи, Вт;

Р_пит - питома потужність, Вт/м², котра визначається за табл. 17, 18;

Висоту підвісу світильника над робочою поверхнею (рис.1а) знаходять за формулою:

h = H – (h_з + h_p), м,

де h - висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м;

h_з - висота підвісу світильника, приймається звичайно в межах 0,5- 0,7 м (рис. 1а);

h_р - висота робочої поверхні (значення h_р дивись за умовами задачі); норму освітленості знаходять за табл. 7;

S - площа приміщення, м²;

N - кількість світильників (ламп), знаходять за формулою: N = S/L², де L = λּh - відстань між світильниками з урахуванням відстані між колонами будинку; λ - відношення L : h, знаходять за табл. 13; рекомендується, щоб λ не перевищувало 0,5h. Увага: відстань між світильниками можна зменшити або збільшити, але не більше, ніж це обумовлено максимально допустимим відношенням L : h за табл. 13.

За табл. 15 вибрати тип лампи.

При кресленні схеми розташування світильників слід врахувати, що біля стін знаходяться проходи, тобто прийняти с = L/2 (рис.1б,в).

Зробити висновок.

Таблиця 17 – Питома потужність (Вт/м²) загального рівномірного освітлення для світильника Універсал з матованим склом (Умс) при будь-якому фарбуванні стелі, стін, підлоги

Висота підвісу світильників над робочою поверхнею h, м	Площа приміщення, м2		Норма освітленості, лк
			50	75	100	150	200	300
	Від	До
Від 2 до 3	10	15	24	39	43	57	73	109
	15,1	25	20	28	36	49	62	93
	25,1	50	17,3	24	31	43	53	78
	50,1	150	14,8	20,5	26,5	37	45	68
	150,1	300	13,2	18,5	23,5	33	40	60
	Більше 300		12	17,3	22	30	37	56

Таблиця 18 – Питома потужність (Вт/м²) загального рівномірного освітлення для світильника Люцета. Коефіцієнти відбиття: стелі - 50%, стін – 30%, підлоги – 10%

Висота підвісу світильників над робочою поверхнею h, м	Площа приміщення, м2		Норма освітленості, лк
			50	75	100	150	200
	Від	До
Від 2,1 до 3	10	15	21,5	29,5	38	56	76
	15,1	25	17,3	23,5	30	45	60
	25,1	50	14,6	20	25,5	38	51
	50,1	150	12,5	16,5	21	31	42
	150,1	300	10,8	15	18,8	28	37
	Більше 300		10	14,3	17,5	26,5	35

Тема - Основи виробничої безпеки

Задача 6. Визначити необхідну товщину теплоізоляції циліндричних поверхонь.

Вихідні дані:

• діаметр опори 2 м;

- температура теплоносія t_т; ^оК;

- температура навколишнього середовища t_о (повітря приміщення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005 – 88; ^оК;

- температура на поверхні ізоляції t_п; t_п = 45 ^оС.

Варіанти завдання наведені у табл.19.

Таблиця 19 – Варіанти задачі 6.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
tт, оК	343	350	330	365	370	360	340	345	355	335
Період року	Х	Т	Х	Т	Х	Т	Х	Т	Х	Т
Категорія робіт	ІІа	ІІб	ІІІ	ІІа	ІІб	ІІІ	ІІа	ІІб	ІІІ	ІІб
Робоче місто	П	Н/п	П	Н/п	П	Н/п	П	Н/п	П	Н/п
tо, оК	макс. доп.	мін. доп.	мін. опт.	макс. опт.	макс. доп.	мін. доп.	мін. опт.	макс. опт.	макс. доп.	мін. доп.

Примітка: Х - холодний; Т - теплий; П - постійне; Н/п - непостійне; макс. доп. - максимальне допустиме; мін. доп. - мінімально допустиме; мін. опт. - мінімальне оптимальне; макс. опт. - максимальне оптимальне.

Пояснення до рішення задач [5]

Розрахунок товщини теплоізоляції проводиться за формулою

де δ_із - товщина теплоізоляції, м;

λ_із - коефіцієнт теплопровідності ізоляції, Вт/(м·^ОК); визначається за табл. 20 в залежності від ізолюючого матеріалу за середньою температурою шару t_ср = 0,5 (t_т + t_п );

t_т - температура теплоносія, ^ОК;

t_п - температура поверхні ізоляції, ^ОК;

α_зовн - коефіцієнт тепловіддачі з поверхні до навколишньої середовищі, Вт/( м·^ОК); α_зовн = 8,1 + 0,45(t_п - t_о) для циліндричних посудин;

t_о - температура навколишнього середовища (повітря приміщення), ^ОК (табл. 21).

Зробити висновок.

Таблиця 20 – Значення коефіцієнта теплопровідності ізоляції в залежності від ізолюючого матеріалу

Ізолюючий матеріал		Коефіцієнт теплопровідності ізоляції λіз, Вт/(мּК)
Асбозурит мастичний		0,14 + 0,00015tср
Асботерміт мастичний		0,11 + 0,00009tср
Повсть	мінеральна	0,064 + 0,00017tср
	будівельна	0,038 + 0,00018tср
Мінеральна вата		0,055 + 0,00017tср
Мати мінераловатні		0,51 + 0,00017tср
Пробка	мінеральна	0,08
	натуральна	0,06
Скловата		0,047 + 0,00031tср

Таблиця 21 –­­ Оптимальні та допустимі норми температури в робочій зоні виробничих приміщень за ГОСТ 12.1.005 - 88 [5]

Період року	Категорія робіт	Температура, оС
		оптимальна	допустима
			на постійному робочому місці	на непостійному робочому місці
Холодний	Середньої важкості - ІІа	18-20	17-23	15-24
	Середньої важкості- ІІб	17-19	15-21	13-23
	Важка - ІІІ	16-18	13-19	12-20
Теплий	Середньої важкості - ІІа	21-23	18-27	17-29
	Середньої важкості- ІІб	20-22	16-27	15-29
	Важка - ІІІ	18-20	15-26	13-28

Тема - Повітря робочої зони

Задача 7. Розрахувати кратність повітрообміну для сталого процесу загальнообмінної вентиляції та видалення із приміщення шкідливих газів чи пилу.

Вихідні дані:

- довжина приміщення А, м;

- ширина приміщення В, м;

- висота приміщення Н, м;

- кратність повітрообміну n;

- інтенсивність виділення газів чи пилу М, г/год.;

- концентрація шкідливих газів чи пилу в повітрі, що надходить k_над, дорівнює % від ГДК (гранично допустимої концентрації);

- концентрація шкідливих газів чи пилу в повітрі, що виходить k_вих, дорівнює значенню ГДК.

Варіанти завдання наведені у табл.22.

Таблиця 22 – Варіанти задачі 7.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
А, м	10	12	14	8	12	9	10	8	6	12
В, м	6	5	4	6	8	5	4	8	6	7
Н, м	3,5	3,6	4,0	3,5	3,8	4,0	3,5	3,6	3,8	4,0
М, г/год	15	10	12	20	5	10	15	20	5	5
Kнад, %	2	5	2	30	20	10	5	3	2	3
Назва пилу або газу	Мучна	Зернова	Цукрова	Оксид вуглецю	Акролеїн	Аміак	Ацетон	Спирт етиловий	Какао	Крохмаль

Пояснення до рішення задачі [1].

За табл. 23 знайти ГДК пилу.

Таблиця 23 – Граничні допустимі концентрації (ГДК, мг/м³) деяких речовин

Параметр	Назва пилу або газу
	Мучна	Зернова	Цукрова	Оксид вуглецю	Акролеїн	Аміак	Ацетон	Спирт етиловий	Какао	Крохмаль
ГДК, мг/м3	6	4	6	20	0,2	20	200	1000	6	6

За формулою для розрахунку загальнообмінної вентиляції визначити необхідні витрати повітря

,.,

де Q - витрати повітря, м³/год.;

М - інтенсивність виділення газів чи пилу кількість пилу, мг/год;

k_над – концентрація пилу в повітрі, що надходить у приміщення, %;

k_вих – концентрація пилу в повітрі, що виходить, дорівнює значенню гранично допустимої концентрації (ГДК), %.

Визначити кратність повітрообміну в приміщенні:

де n - кратність повітрообміну, 1/год.;

Q - витрати повітря, м³/год.;

V - об’єм приміщення, м³.

Зробити висновок.

Тема - Повітря робочої зони

Задача 8. Визначити у цеху необхідний повітрообмін n і кількість пилу М₁, що викидається в атмосферу після очищення в повітроочисній установці.

Вихідні дані:

- довжина цеху А, м;

- ширина цеху В, м;

- висота цеху Н, м;

- щогодинне виділення кількості шкідливого пилу у повітря М, котре видаляється вентиляційною мережею, г/год;

- концентрація шкідливих газів чи пилу в повітрі, що надходить k_над, дорівнює % від ГДК (гранично допустимої концентрації);

- концентрація шкідливих газів чи пилу в повітрі, що виходить k_вих, дорівнює значенню ГДК.

- коефіцієнт очищення повітря від пилу в установці перед викидом в атмосферу η, %.

Варіанти завдання наведені у табл.24.

Таблиця 24 – Варіанти задачі 8.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
А, м	10	14	14	10	12	9	10	8	10	12
В, м	5	6	5	6	7	5	4	8	6	8
Н, м	3,4	3,6	4,0	3,6	3,8	4,0	3,5	3,6	3,8	4,0
М, г/год	15	10	12	20	5	10	15	20	5	5
kнад, % від ГДК	2	5	2	30	20	10	5	3	2	3
η, %	99	98	97	95	95	96	98	98	96	97
Назва пилу або газу	Мучна	Зернова	Цукрова	Какао	Зернова	Мучна	Зернова	Цукрова	Какао	Крохмаль

Пояснення до рішення задачі [1]

За табл. 23 знайти ГДК пилу.

За формулою для розрахунку загальнообмінної вентиляції знайти необхідні витрати повітря

де Q - витрати повітря, м³/год.;

М – кількість пилу, який викидається в повітря, мг/год.;

k_над – концентрація пилу в повітрі, що надходить у приміщення, %;

k_вих – концентрація пилу в повітрі, що виходить, дорівнює значенню гранично допустимої концентрації (ГДК), %.

Визначити кратність повітрообміну в приміщенні:

де n - кратність повітрообміну, 1/год;

Q - витрати повітря, м³/год;

V - об’єм приміщення, м³.

Визначити кількість пилу, що викидається в атмосферу

де М₁ – кількість пилу, що викидається в атмосферу після очищення в повітроочисній установці мг/год.;

М – кількість пилу, який викидається в повітря, мг/год.;

η – коефіцієнт очищення повітря від пилу в установці перед викидом в атмосферу, %.

Зробити висновок.

Тема - Повітря робочої зони

Задача 9. Визначити, через скільки годин після початку виділення парів концентрація пароповітряної суміші в приміщенні досягає потрібної концентраційної межі вибуху, рівного 5 % за обсягом.

Вихідні дані:

- довжина приміщення А, м;

- ширина приміщення В, м;

- висота приміщення Н, м;

- об’єм технологічного устаткування у виробничому приміщенні від всього об’єму приміщення Х, %;

- кількість парів легкозаймистої речовини, яка виділяється у повітря через нещільності устаткування і може утворити з повітрям вибухонебезпечну суміш (при відсутності аварійної вентиляції) m, м³/ч.

Варіанти завдання наведені у табл. 25.

Таблиця 25 – Варіанти задачі 9.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
А, м	36	30	24	36	30	24	18	27	30	30
В, м	24	18	18	24	18	12	9	6	9	12
Н, м	3,0	3,3	3,5	4,0	4,2	4,5	4,2	3,8	5,0	4,8
Х, %	60	50	65	70	80	50	65	70	45	50
m, м3/ч	3,0	4,0	4,2	3,5	5,0	2,5	3,4	3,6	3,8	2,8

Пояснення до рішення задач

Обчислити об’єм приміщення - V_, м³.

Визначити об’єм приміщення, який займає обладнання – V_о, м³.

Визначити об’єм приміщення, який займає повітря - V_п.п., м³.

Визначити час заповнення приміщення парами легкозаймистої речовини, за формулою

t = V_п.п. / м,

де t - час заповнення приміщення парами легкозаймистої речовини, год.

V_п.п - об’єм приміщення, який займає повітря, м³;

m - кількість парів легкозаймистої речовини, яка виділяється у повітря через нещільності устаткування і може утворити з повітрям вибухонебезпечну суміш (при відсутності аварійної вентиляції), м³/год.

Визначити через скільки годин концентрація парів повітряної суміші в приміщенні досягне 5 % від об’єму приміщення.

Зробити висновок.

Тема – Електробезпека

Задача 10. Визначити силу струму, що проходить через людину (І_Л) у випадку доторкання її до фазного проводу мережі напругою 380/220 В при ізольованій і заземленій нейтралі. Зробіть висновок, у якому з двох випадків струм буде більш небезпечний.

Вихідні дані:

- опір тіла людини R_Л, Ом;

- опір взуття R_В, Ом;

- опір підлоги, на якій стоїть людина R_П, Ом;

- опір ізоляції R_ІЗ, Ом;

- опір заземлення нейтралі R_О, Ом; R_О = 10 Ом;

- ємність мережі приймається нульовою.

Варіанти завдання наведені у табл. 26.

Таблиця 26 – Варіанти задачі 10.

Параметри	Остання цифра номера залікової книжки
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
RЛ, Ом	1000	1400	4000	5000	2500	2000	3000	3500	900	1200
RВ, кОм	30	35	25	100	75	80	60	70	10	55
RП, кОм	40	20	15	0	30	10	25	35	15	60
RІЗ, кОм	40	50	20	50	30	40	25	60	40	0

Пояснення до рішення задачі [6, 7]

Сила струму, який проходить через людину, у випадку контакту з фазним проводом при ізольованій нейтралі, визначається за формулою

де І_Л - сила струму, який проходить через людину, у випадку контакту з фазним проводом при ізольованій нейтралі, А;

U_ф – величина фазної напруги, В; U_ф = 220 В;

R_Л - опір тіла людини, Ом;

R_В - опір взуття, Ом;

R_П - опір підлоги, на якій стоїть людина, Ом;

R_ІЗ - опір ізоляції,Ом;

R_О - опір заземлення нейтралі, Ом; R_О = 10 Ом.

Те ж саме при заземленій нейтралі