Читання творів різних жанрів

1ічп ііп'я це один із видів усної народної творчості. Можна . .' пі і п такі особливості прислів'їв: узагальнення народного •• "і і\ . повчальність, стислість і ємність висловленої думки,

\ і. і поетичність, використання в прямому і переносному

ичічІІІИХ.

111 itif.ii і п'я відображають глибокі й складні зв'язки різнома-

нішіц життя і промовляються для того, щоб:

чомусь переконати слухачів, закликати до чогось; нгбудь схвалити чи засудити, висміяти тощо.

ііі і час читання прислів'їв важливо сформувати уміння ви- ■п 11, шити судження і своє ставлення до життєвого явища, що це судження.

12. процесі підготовки до читання необхідно згадати факти із

висновком до яких є прислів'я, сформулювати своє став-

по них. Після цього потрібно промовити прислів'я так, щоб

І" пити відтінки почуттів, щоб усім було зрозуміле ставлення

"'. НІ висловлюється.

і прислів'ях у школярів можна легко сформувати поняття .'•і ' ту, по використовуючи самого терміна. Так, наприклад, ПІДГОТОВКА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ДО ЧИТАННЯ

Опанування техніки мовлення та засобів інтонаційної вираз пості є важливою передумовою для успішного читання художнього твору, але цього недостатньо. Для правильного вибору прийомі] та засобів необхідно проаналізувати текст, осмислити його, ви значити мету читання.

У підготовці твору до виразного читання визначають так основні напрями, як літературознавчий і виконавський аналі тексту.

12. Аналіз тексту

Твір увалено прочитують, визначають його жанр, тему («про щ йдеться») та ідею (головну думку). Це необхідно для правильної¹* розуміння задуму, автора і подальшого визначення мети читання Адже, не зрозумівши глибинного змісту твору, неможливо «озву чити» його правильно.'

ідея твору розкривається через систему образів, серед яких найважливіше значення мають дійові особи: саме через них ав тор передає свої, думки, почуття, світосприймання, ставлення д< дійсності. Конфлікт між дійовими особами є серцевиною твору зрозумівши мотиви дій героїв, ми наблизимося до розкриття ідеї Саме тому необхідно максимально чітко уявити собі кожногс героя (його зовнішність, вік, характер, манеру поведінки, навій попередній досвід життя), що допоможе зрозуміти мотиви йогс вчинків, висловлювань, взаємин з іншими дійовими особами, місце і значення в творі. Тільки за умови правильного викопаній цього аналізу молена знайти правильні засоби для передаванні («малювання голосом») під час читання конкретних образів.

12. Визначення мети читання

Осмисливши художній твір його ідею, систему образів обставини, місце подій, можна визначити мету читання. Для чого читається твір? Чим схвилювати, зацікавити слухачів, як: викликати емоції? Головну мету зазвичай називають «надза­вданням», або виконавським завданням. Вона кристалізується поступово, у процесі дійового аналізу, тому що колений епізод працює на неї, конкретизує, підкріплює.

52

Колена частина сюжету, що має логічну завершеність, відок­ремлюється логічною паузою. Це дає можливість слухачеві краще >і"муміти і відчути прочитано, а виконавцеві — налаштуватися м і подальше читання.

Аналізуючи кожну частину тексту необхідно розв'язати такі ліпися:

• :ірозуміти і розкрити внутрішню логіку подій чи опису (ііід- І І'ІССТ — те, про що прямо в тексті не говориться, що відчува- < іч.ся за словами як особлива емоційна оцінка, яка визначає сутність думки автора);

• обрати тональну емоційну характеристику;

• іпі.чначити головну думку частини, дати їй умовну назву (мож­на для цього обрати цитату з тексту).

виключна фраза часто несе особливий підтекст. Тому читати ' потрібно досить уповільнено, вагомо; після неї робити велику 11 її улу, щоб дати можливість слухачам пережити почуте, подумати пмд ним.

'Гнкий аналіз допомагає сформулювати мсту читання, або ви- і нпапське завдання, для кожної частини тексту.

3. Аналіз сюжету і композиції твору

Твори для декламації обираються, як правило, сюжетні. Ро-

і\ структури твору, внутрішньої динаміки розгортання

і../імі допомагає виділити найважливіші точки, па яких слід

• центрувати увагу.

Клементи сюясету — це експозиція, зав'язка, розвиток дії, ' \ п.мінація, розв'язка, епілог (експозиції та епілогу в малень- I " VI у творі може й не бути).

Мета експозиції: привернути увагу слухача, підготувати до прийняття наступних подій. Вона потребує розповідних інто- ии цій.

Часто твори починаються відразу із зав'язки, що вводить у но- іиток дії (конфлікту). У цій частині з'являються герої — дійові "і иГіи, складаються перші враження про них, від чого залежить

• і умінь подальшого розуміння тексту.

І 'озвиток дії веде до. найвищої, найнапруженішої точки розпо-»

• in кульмінації, у якій найяскравіше виявляється ідея твору; п и мі я цього моменту в дії настає злам. Виділення кульмінації

и і час читання (темпом, силою голосу, мелодикою, паузами) и'язкове. 'озв'язка це найчастіше заключна частина. Вона вносить і"' ірядку в дію, підбиває підсумок подій (розставляє все на свої місця).

в процесі аналізу прислів'я «Голова без розуму як ліхтар б свічки» вчитель підводить до висновку, ІЦО воно може бути в користано (відповідно — і прочитане) з різною метою: засуди (сердито), висміяти або поспівчувати. Залежно від змісту і осо ливостей висловлення думки інтонація може бути розповідної спонукальною, питальною, окличною.

Велике значення під час читання прислів'їв мають логічн: наголос і наузи, які допомагають передати зміст.

Вправа

Завдання

* Проаналізувати прислів'я, записати «партитуру» і прочита^г відповідно до позначок і рекомендацій.

Наприклад:

Добрий початок | половина діла. (Розповідна, сп

кійно.)

Не біда, j як с хліб і вода! (Оклична, бадьоро.) Землю поважай | вона дасть урожай. (Спокійна, л гідно.)

Де такс бачено, | щоб родила нива ледачому? (Зап тальна, насмішкувато.)

12. Проаналізувати зміст прислів'їв і визначити їх підтекст. З як ми різними почуттями можна прочитати кожне з них?

13. Проаналізувати зміст і підготуватися до читання прислів'їв Визначити паузи, логічний наголос, особливості інтонації т емоційного забарвлення.

14. Дібрати 3 4 прислів'я на одну з тем (про працю, дружбу, н ведінку, нори року та ін.) з різним емоційним забарвлення і інтонацією. Підготуватися до читання.