Акторська майстерність

* видрукував

ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДИНИ

Акторська майстерність — це мистецтво акторського пере­втілення, уміння створити образ, змінити погляд, міміку і ледь помітні рухи тіла таким чином, щоб створився єдиний образ. Утілення в образ є одним з найвідповідальніших, найскладніших і суто творчих завдань.

Для того щоб створити необхідний образ, необхідно увійти в так зване «коло публічної самотності», тобто жити своїм внут­рішнім життям і переживаппями незалежно від того, скільки людей перебувають навколо. Щоб навчитися входити в це коло, вимагається набуття необхідних навичок і дотримання певних правил. Дуже важливо навчитися контролювати свою увагу, адже увага регулює функціонування всіх психічних процесів і пове­дінку людини. Спочатку необхідно навчитись зосереджуватись на своєму тілі, думках і певних предметах, згодом переносити увагу з одних об'єктів оточення на інші, помічаючи в них всі деталі (як внутрішні, так і зовнішні).

Згідно з методикою К. Станіславського, простір навколо актора молена розділити на чотири кола уваги:

* велике коло — це оглядовий сприйняттєвий простір;

* середнє коло — коло «спілкування й орієнтації актора в на­вколишньому середовищі»;

* мале коло — «Я» актора і найближчій простір, у якому воно існує;

* внутрішнє коло — це світ хвилювання та відчуттів.

З часом у результаті неодноразових тренувань відпрацьовуєть­ся вміння концентрувати увагу тільки відповідно до поставленої мети, не звертаючи уваги ні нащо.

Наступним кроком є робота з володіння тілом. Вихід на велику аудиторію — це певний стрес, що у неконтрольованому стані може стати проблемою, через яку повноцінне виконання мистецького завдання стає неможливим. Тому необхідно навчитись, крім пе­ревтілення, ще й розкутості, а також володіння своїм тілом. Це досягається, як ми у леє неодноразово згадували, завдяки усуненню внутрішніх і м'язових затисків, розвитку емоційної активності та рухливості. Виконання - етюдів, творчих постановок частково зменшує сором'язливість і страх перед аудиторією.

На останньому етапі навчання акторської майстерності вчаться фантазувати та уявляти, відтворювати різні образи. Ігрова форма проведення занять створює атмосферу невимушеності, полегшує процес відпрацювання та вдосконалювання навичок перевтілення, а та коле розкутості. Наприклад, учням пропонується виконати вірш або байку за різних обставин, що змінює викладач, а потім втілити це в простих етюдах. Додатковим завданням молее стати трансформація образів тварин і неживих предметів під музичний супровід. На цьому етапі учні залучаються до свідомої художньо-естетичпої діяльності, учаться переживати естетичні емоції, від­чувати естетичні почуття.

Навчання акторської майстерності важко уявити без залучення дітей до театрального мистецтва. Бесіди, що повинні проводити із вихованцями викладачі, мають як пізнавальну, так і виховну роль. Інформація про видатних драматургів, режисерів, акторів, перегляд визначних вистав не тільки розширюють світогляд учнів, але й формують у них стійкий інтерес до театрального мистецтва.