
- •V семестр.
- •Зміст дисципліни ііі курс 5 семестр
- •Модуль і. Робота актора над собою.
- •Модуль II. Робота над створенням образу в поетичній театралізованій програмі.
- •Мистецтво ведення концертної програми.
- •Модуль VII. Робота над створенням образу в тематичній театралізованій програмі.
- •1. Знання теоретичних питань з предмету "Основи акторської майстерності".
- •2 Показ практичних робіт студентів в якості ведучих та персонажів тематичної театралізованої програми.
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1.1. Вступ. Музична культура режисера. Звукорежисура
- •Тема 2.2. Музичний образ - реальність чи фантазія
- •Розділ IV. Виразові засоби музики Тема 4.1. Елементи музичної мови
- •Розділ VI. Важливі віхи театральної музики
- •Тема 6.4. Вершинні постаті музичного мистецтва і половини XVIII ст.: г.Ф. Генделя та й.С.Баха
- •Тема 6.5. Віденська класична школа Гайдна, Моцарта, Бетховена
- •Тема 6.6. Романтизм - центральна стильова характеристика творчості композиторів хіх ст.
- •Розділ VII. Українське музичне мистецтво
- •Розділ VIII. Функції музики і шумів у виставі
- •Розділ VII. Українське музичне мистецтво
- •Розділ VIII. Функції музики і шумів у виставі
- •Розділ X. Основні етапи роботи режисера над музично-звуковим оформленням втз
- •Література
- •Тема. Знайомство з музикою епохи, часу, що відображена в сценарії
- •Тема. Важливі віхи театральної музики. Українське музичне мистецтво
Тема 1.1. Вступ. Музична культура режисера. Звукорежисура
Предмет і завдання курсу. Значення курсу в системі професійної підготовки режисера ВТЗ. Міжпредметний зв'язок курсу „Музично-звукове оформлення" з курсами „Режисура", „Сценічна мова", „Сценічна пластика", „Акторська майстерність" та ін.
Можливість широкого використання звуко-технічних засобів у роботі клубу. Особливості мовних, музичних і шумових фонограм.
Основні недоліки в роботі з звукотехнічними засобами в клубі.
РОЗДІЛ II. МУЗИКА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА Тема 2.1. Мистецтво, форма суспільної свідомості
Театр як мистецтво синтетичне. Предмет мистецтва є художнє засвоєння світу через естетичне ставлення людини до дійсності. Мистецтво народжене самим життям. Художній образ - засіб віддзеркалення та засвоєння дійсності у мистецтві.
Музика як вид мистецтва.
Просторові, статичні види мистецтва — архітектура, скульптура, живопис.
Динамічні види мистецтва - музика, хореографія
Синтетичні (просторово-часові) види мистецтва — театр, цирк, кіно, телебачення.
Тема 2.2. Музичний образ - реальність чи фантазія
Музичний образ - це думка, яку ми відчуваємо. Втілення автором в звуках музики художніх ідей, почуттів викликають у свідомості глядача-слухача відповідні емоції, що перетворюються в певні естетичні враження.
Історичне уявлення про мистецтво.
Звукова матерія, з якої будуються музичні образи, пізнавальне значення музики.
РОЗДІЛ III. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ МУЗИЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ Тема 3.1. Фізична природа звуку
Музика є одним з основних виражальних засобів у роботі режисера-постановника. Джерело звучання - звук. Фізичні властивості звуку.
Тема 3.2. Властивості звуку
Властивості звуку - висота, тривалість, динаміка, тембр. Музичні та не музичні шумові звуки. Звук-знак, звук-сигнал.
Розділ IV. Виразові засоби музики Тема 4.1. Елементи музичної мови
Елементи музичної мови - ритм, музичний ритм, темп. Повільні темпи, помірні темпи, швидкі темпи. Поняття темпоритму у музиці та театральному мистецтві.
Тема 4.2. Поняття „мелодія", поняття „тема", поняття „лейтмотив"
Поняття мелодія — одноголосна завершена музична думка, кульмінація у музиці.
Мотив як логічна завершеність мелодії або її окремих частин, що характеризуються ритмом, тривалістю, стійкими чи нестійкими звуками мелодій, інтонаційно.
Поняття темпу. Лейтмотив (нім.) - провідний мотив.
Тема 4.3. Зображальна функція музики
Зображальна функція музики. Ілюстративний характер зображальної функції музики. Музична мета. Форма - важливий і більш художній прийом звукового зображення навколишнього світу.
Тема 4.4. Виражальна функція музики
Виражальна функція музики. Спрямування на виявлення образного змісту предмету, явища, дії.
Створення конкретного звукового художнього образу. Філософське значення звучання музики та шумів.
Три види зображення та вертикальної можливості музики:
ілюстративно-імітаційний;
ілюстративно-метаморфічні;
метаморфічні.
РОЗДІЛ V. МУЗИЧНІ ФОРМИ ТА ЖАНРИ
Тема 5.1. Музичні інструменти симфонічного оркестру: струнно-смичкова група
Музичні інструменти симфонічного оркестру і струнно-смичкова група. Скрипка, альт, віолончель, контрабас їх звучання та значення для , звучання симфонічного оркестру.
Тема 5.2. Музичні інструменти симфонічного оркестру: дерев'яні та мідні духові інструменти
Музичні інструменти симфонічного оркестру і дерев'яні та мідні духові інструменти.
Велика флейта, мала та альтова флейта, гобой, кларнет, саксофон, фагот, валторна, труба, тромбон, туба їх різновиди.
Тема 5.3. Музичні інструменти симфонічного оркестру: ударні та епізодичні інструменти
Музичні інструменти симфонічного оркестру і ударні та епізодичні інструменти.
Ударні інструменти: литаври, дзвіночки, ксилофон, бубон, трикутник, кастаньєти, тарілки, малий барабан, тамтам.
Епізодичні інструменти: тубафон, вібрафон, арфа.
Тема 5.6. Музичні жанри: жанри вокальної музики
Пісня, романс, вокаліз. Хоровий спів з використанням вокалу. Жанри вокальної музики у використанні музичного оформлення ВТЗ.
Тема 5.7. Музичні жанри: жанри інструментальної музики
Джазова музика, класика, симфонічна, естрадна музика. Використання усіх видів інструментальної музики у музичному оформленні ВТЗ.
Тема 5.8. Музичні театри, їхні жанри та репертуар
Оперний театр. Музично-драматичний театр. їхні жанри: опера, оперета, водевіль, музична комедія, балет.