59

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Пилипів Ігор Васильович

ПОЛІТОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів Івано-Франкіського інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету

Івано-Франкіськ 2013

УДК 32 (0.75.8)

ББК 66.01я73

Пилипів І.В.. Політологія. Методичні вказівки для студентів Івано-Франкіського інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету / Пилипів Ігор Васильович − Івано-Фраківськ:: Редакційно-видавничий відділ ІФІМ ТНЕУ., 2013. – 58 с.

Укладач: Пилипів Ігор Васильович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін ІФІМ ТНЕУ.

Методичні вказівки призначені для організації самостійної роботи з вивчення політології і проведення практичних занять студентів всіх форм навчання усіх спеціальностей ІФІМ ТНЕУ

Рекомендовано вченою радою ІФІМ ТНЕУ

Протокол № 8 від 26.03.2013 р.

Рецензенти:

Нагорняк М.М. − доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника;

Адамович С.В. − доктор історичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника.

ЗМІСТ

1. Вступ

2. Програма дисципліни Політологія

3. Плани семінарських занять та рекомендації до їх підготовки

4. Комплексне практичне завдання

5. Програмові вимоги

6. Методи оцінювання

7. Список основної літератури

Політологія є одна з базових навчальних дисциплін загально-гуманітарної підготовки. Курс має велике значення у вихованні громадянської і політичної свідомості студентів, долучення їх до демократичних цінностей. Знання щодо політичних процесів та явищ, які відбуваються у реальному житті, надають допомогу молоді усвідомити їх сутність та визначити своє місце в політичній діяльності суспільства. Навчальний курс спрямовано на формування у студентської молоді навичок раціонального та критичного осмислення соціально-політичної дійсності, а тому має не тільки світоглядне, але й практичне значення.

Програма та тематичний план дисципліни орієнтовані на глибоке та ґрунтовне засвоєння студентами політичних світових та вітчизняних процесів, закономірності розвитку і функціонування політології, її місце та роль у житті суспільства. Ця дисципліна відноситься до загальногуманітарних, які формують світогляд майбутніх економістів. Курс „Політологія” охоплює методологічні основи розвитку політичної науки, її основні закони і закономірності.

Основна мета навчального курсу – на основі отриманих знань формування у студентів політичної свідомості та культури, навичок самостійного аналізу та осмислення політичних явищ та процесів, які відображають предметне поле політичної науки.

Основні завдання курсу:

− опанування категорійним апаратом політичної науки;

− засвоєння теоретичних та прикладних засад політології, досягнень вітчизняних та закордонних науковців.

− формування знань про політичні системи і режими, про місце людини у політиці;

− набуття досвіду аналізу і прогнозування розвитку політичних явищ і процесів;

− розвиток навичок самостійної оцінки та усвідомлення різноманітної політичної інформації;

− формування цілісного знання про сутність демократії, її цінності.

У результаті вивчення курсу студенти повинні отримати необхідний об’єм знань, що передбачені навчальною програмою, та розуміти:

− основні тенденції розвитку політичної думки та досягнення сучасної політології;

− сутність і взаємозв’язок політичних явищ, механізм функціонування влади, характер взаємовідносин влади та суспільства, влади і особистості;

− роль головних соціальних і інституціональних суб’єктів політики;

− характер та напрямки розвитку сучасних політичних процесів;

− механізм виникнення і розв’язання політичних конфліктів;

− природу та сутність світової політики.

Студент, який опанував курс політології, повинен:

− володіти категорійним апаратом та поняттями, яки визначені у глосарії;

− мати навички системного, порівняльного і історичного аналізу політичних явищ;

− вміти бачити закономірності політичного розвитку, орієнтуватися в політичних проблемах українського суспільства і світу в цілому.

− вміти робити аналіз політичного життя, знати геополітичну обстановку, місце і роль, статус України в сучасному політичному світі;

− набути навичок практичного використання теоретичних знань у практичній діяльності.

Важливим елементом навчання є самоконтроль, який передбачає: по-перше, засвоєння основних понять, явищ і фактів; по-друге, уміння установлювати логічні взаємозв’язки між поняттями, основним та додатковим матеріалом; по-третє, формулювання відповіді.

Структура робочої програми навчальної дисципліни “ПОЛІТОЛОГІЯ” включає:

Денна форма навчання :

− Кількість кредитів ECTS – 4

− Кількість залікових модулів-3

− Кількість змістових модуль − 2

− Загальна кількість годин – 144 год. З них

Лекції – 18 год., Практичні заняття – 18 год

Вид підсумкового контролю –екзамен.

Заочна форма навчання:

− Кількість кредитів ECTS – 3

− Загальна кількість годин – 108 год.

− Лекції – 6 год.

− Практичні заняття – 2 год.

Вид підсумкового контролю − залік

ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ

Змістовий модуль 1. Закономірності розвитку і функціонування політології. Тема 1. Місце і роль політики та політології як науки у житті суспільства.

Сутність, форми, закономірності розвитку і функціонування політології, її місце та роль у житті суспільства. Специфіка політології в системі гуманітарних наук: взаємозв’язок та взаємозалежність. Відносно самостійний, комплексний та загально-цивілізаційний характер політології. Структура курсу політології та його основні завдання.

Функції політології: теоретико-методологічна, світоглядна, прогностична, прикладна. Закони та закономірності розвитку політичної науки: основні, специфічні та одиничні.

Тема 2. Історія політичних учень.

Зародження політичного життя суспільства. Утворення перших східних держав як основа появи перших політичних теорій, вчень. Загальна характеристика східних політичних доктрин. Давньогрецькі міста-поліси як осередки політичного життя. Основні напрямки політико-правової думки у Стародавньому Римі. Погляди Цицерона на державу, владу. Розвиток політико-правових поглядів у діяльності римських юристів. Право як мистецтво добра і справедливості.

Політичні ідеї середньовічних єресей. Політико-правові вчення країн арабського Сходу.

Тема 3. Політика як соціальне явище.

Зміст і структура політичної сфери суспільства. Сутність і основні виміри політики. Визначення місця і ролі політики в системі суспільних відносин, її види та детермінанти. Політика як теоретичне знання. Взаємозв’язок політики з іншими формами суспільної свідомості: філософія, мораль, релігія, наука. Політика як форма діяльності з реалізації інтересів і потреб суб’єктів політики. Загальна структура, форма та методи політичної діяльності.

Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики. Права людини - центральне питання політичної науки. Права людини в історичній ретроспективі. Сучасна типологія прав людини.

Змістовий модуль 2. Людина як суб’єкт політики. Тема 4. Політична діяльність. Політична система суспільства, її інститути.

Схема прийняття політичного рішення. Фази (етапи) прийняття політичного рішення. Алгоритм прийняття політичного рішення. Методи прийняття політичного рішення. Сутність та рівні політичного ризику. Оцінка політичного ризику. Чинники та симптоми політичного ризику. Управління політичним ризиком. Сутність, структура та функції політичної системи. Політична система як механізм формування і функціонування влади у суспільстві, чинник стабілізації і розвитку політичного життя. Основні елементи політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна і нормативно-регулятивна підсистеми. Місце і роль у політичній системі держави політичних партій, політичних асоціацій і об’єднань, різних політичних суб’єктів та їхні взаємовідносини. Функції політичної системи: визначення цілей, завдань, програми діяльності суспільства, мобілізація ресурсів на досягнення поставлених цілей, інтеграція всіх елементів суспільства.