5. Розрахувати структуру стада птиці на фермі

Підрахувавши загальне поголів’я птиці на фермі (таблиця 13), визначити відсоток кожної виробничої групи.

_{Отриманий результат занести в таблицю 13.}

6. Навести схему руху поголів’я на проектує мій фермі

Користуючись загальною схемою руху поголів’я птиці на птахофермі (рис.4), навести схему руху поголів’я на заданій птахофермі з виробництва яйця з закінченим циклом.

4.2 Лабораторна робота 8 Розрахунок середньорічного поголів’я кожної виробничої групи і структури стада на птахофермі з виробництва м’яса

Послідовність виконання роботи :

1 Визначити тип підприємства

Поголів’я птиці в господарстві залежить від виробничої спеціалізації господарства і продуктивності птиці.

У цілому виробництво має два напрямки спеціалізації господарств: виробництво яєць і виробництво пташиного м’яса.

За внутрішньогосподарською спеціалізацією птахівничі ферми бувають:

- племінні

- товарні.

Проаналізувавши таблицю 12 , вибираємо, який з наведених типів підприємств відповідає завданню і записуємо його.

2. Визначити виробничі групи тварин, які необхідно утримувати на фермі (тобто, які виробничі групи тварин необхідно утримувати на фермі , щоб виконати завдання з виробництва продукції)

Для цього необхідно проаналізувати загальну схему руху поголів’я на птахівничій фермі (рис 3) і визначитися з необхідністю утримання кожної виробничої групи тварин.

На птахівничих фермах і птахофабриках утримують птицю, яку за віковими, фізіологічними та виробничими показниками поділяють на такі основні технологічні групи:

• дорослі птахи (самці, самки);

• ремонтний молодняк;

• молодняк, який вирощують на м’ясо.

У відповідності до завдання визначитися, які виробничі групи тварин необхідні на фермі для виконання завдання з виробництва продукції і записати їх.

3. Визначити річне поголів’я основної виробничої групи тварин.

Основною виробничою групою, відповідно до завдання, на птахофермі з виробництва м’яса є «відгодівельне поголів’я (курчата бройлери)» віком 15-56 діб. Визначення відгодівельного поголів’я курчат, яке необхідно відгодувати на протязі року, виконується в наступному порядку:

3.1 Визначимо кількість курчат бройлерів, які потрібно здати на протязі року для виконання завдання з виробництва

, голів

де - валове виробництво м’яса (за завданням), т,

- маса одного відгодованого курчати бройлера, кг.

3.2 Визначимо середньорічне поголів’я основної виробничої групи (курчата бройлери).

Поголів’я тварин основної виробничої групи на фермі визначається за формулою

; (2)

де N_осн - поголів’я тварин основної виробничої групи на фермі, штук;

М_кб – кількість курчат бройлерів, які потрібно здати на протязі року для виконання завдання;

Д_осн – тривалість знаходження тварини в основній виробничій групі на протязі року, днів;

4. Визначимо річне поголів’я інших виробничих груп птиці в господарстві.

Іншими виробничими групами птиці на птахофермі такого типу і внутрішньогосподарської спеціалізації будуть:

• ремонтний молодняк батьківського стада,

• кури-несучки батьківського стада,

• півні батьківського стада.

Батьківське стадо несучок комплектують молодками у віці 140-150 днів.

Несучок батьківського стада використовують - з 6 до 18 місяців.

Беручи до уваги викладені вище технологічні аспекти утримання птиці визначимо річне поголів’я «інших» виробничих груп птиці на птахофермі.

4.1 Визначаємо необхідну кількість добових курчат бройлерів за рік для одержання необхідного поголів’я бройлерів.

За умови що для вирощування одного курчати бройлера необхідно 4 добових курчати без визначення статі, одержимо:

,голів

4.2 Визначаємо необхідну кількість інкубаційних яєць. З огляду на те, що виводимість курчат знаходиться в межах 80-90%, необхідна для інкубації кількість яєць буде

,шт.

4.3 Визначимо поголів’я курок-несучок батьківського стада для отримання необхідної кількості яєць для інкубації:

, гол

де - коефіцієнт, що враховує необхідність збільшення валового виробництва яєць від батьківського стада, через особливу важливість батьківського стада в справі відтворення поголів’я. - приймаємо рівним 1,1-1,15.

- коефіцієнт , що враховує придатність яєць до інкубації. =0,7.

Частина яєць через неправильну форму, бій, надкол, насічки до інкубації не придатні.

- продуктивність несучки батьківського стада. =200-220 яєць у рік.

- число яєць, знесених куркою-молодкою в перші три місяці яйценосності, тобто до досягнення нею віку 8 місяців. Для інкубації придатні яйця від несучки старше 8-місячного віку. =50-60 яєць.

Вага яєць для відтворення промислового стада повинна бути менш 50 г,а для відтворення батьківського стада не менш 52 г.

4.4 Визначимо загальне поголів’я батьківського стада :

,

де - коефіцієнт, що враховує кількість півнів в стаді. =1,1

4.5 Необхідне поголів’я ремонтного молодняку для батьківського стада буде

,

5. Визначимо середньорічну кількість птиці (кількість птахомісць) по кожній виробничій групі в господарстві за формулою

, птахомісць

де - поголів’я птиці - тої виробничої групи за рік,

- коефіцієнт обороту стада, який враховує тривалість знаходження птиці в даній виробничій групі.

Коефіцієнт дорівнює :

для курок-несучок товарної ферми -1

великої птахофабрики -1,5-2

батьківського стада -1

для ремонтного молодняку курей батьківського стада -2

Кількість поголів’я ремонтного молодняку по віку складає :

курчата віком 1-60 діб -46%

60-120 -38%

120-150 -16% від загальної кількості ремонтного молодняку.

Результати обчислень середньорічного поголів’я птиці на фермі занести до таблиці 13.

Таблиця 13 Поголів’я птиці і структура стада на проектуємій птахофермі

Стадо	Виробнича група	Кількість голів	Структура стада, %
Батьківське стадо	півні
	кури-несучки
	ремонтний молодняк віком, діб
	1…60
	60…120
	120…150
Промислове стадо	кури-несучки
	курчата бройлери
	ремонтний молодняк віком, діб
	1…60
	60…120
	120…150
Разом			100