Архівування інформації
Одним з недоліків різних носіїв інформації полягає у тому, що вони не забезпечують абсолютну збереженість інформації. Це вимагає від користувача мати на дисках архівні копії документів. При цьому їх необхідно перевіряти та поновлювати не менше, ніж один раз на півроку, а при інтенсивному створені документів один раз на місяць, або раз на тиждень. Але найбільш ефективним є створення щоденних копій документів, а в випадку інтенсивної обробки важливої інформації (наприклад в банках, податковій інспекції та інших установах) важливим є миттєве створення копій інформації.
Зберігання архівів у початковому вигляді дуже невигідне за великих обсягів інформації. Доцільно вихідну інформацію попередньо стиснути (упакувати), а потім уже створювати її копії.
Прийнято розрізняти архівацію й упакування (компресію, стиск) даних. У першому випадку мова йде про злиття декількох файлів і навіть каталогів у єдиний файл - архів, у другому - про скорочення обсягу вихідних файлів шляхом усунення надмірності тобто упакування без втрат інформації, з можливістю точного відновлення вихідних файлів. На сьогоднішній день, поняття “архівація” і “упакування” об’єднують в один – архівування, а програми які здійснюють архівування – архіваторами. Поняття “архівація” і “упакування” об’єднали в одне поняття тому, що як правило, сучасні архіватори забезпечують також стиск даних, будучи в такий спосіб ще й пакувальниками, однак існують і чисто “пакувальні” утиліти типу, що стискають окремі файли..
Існує два основних методи архівування інформації, які засновані на алгоритмі Хаффмана та алгоритмі, запропонованому Абрахамом Лемпелем і Якобом Зівом.
Алгоритм Хаффмана. Алгоритм заснований на тому факті, що деякі символи зі стандартного 256-символьного набору в довільному тексті можуть зустрічатися частіше середнього періоду повтору, а інші, відповідно, рідше. Отже, якщо для запису розповсюджених символів використовувати короткі послідовності біт, довжиною менше 1-го байта, а для запису менш вживаних символів - більш довгі, то сумарний обсяг файлу зменшиться. Наприклад, букви а, о, е, і зустрічаються дуже часто в українському алфавіті, обсяг кожної букви дорівнює 1 байт (8 біт), їх можна замінити на цифри 0, 1, 2, 3, які можна розмістити в 2-х бітах. В цьому випадку стиск буде дорівнювати 25%, тобто розмір файлу зменшиться в 4 рази.
Алгоритм Лемпеля-Зіва. Класичний алгоритм Лемпеля-Зіва – LZ77, названий так за роком свого опублікування. Він формулюється в такий спосіб: “якщо в тексті вже зустрічалася подібна послідовність байт, то в архівний файл записується тільки посилання на цю послідовність у вигляді (зсув, довжина), а не сам текст”. Аналогічно стискується зображення. Більші області одного кольорів заміняються на посилання: (кольори, довжина) Графічні файли за цим алгоритмом стискуються дуже добре, іноді в 100…200 разів.
При виборі інструменту для роботи з упакованими файлами й архівами варто враховувати два фактори: ефективність, тобто оптимальний баланс між економією дискової пам'яті й продуктивністю роботи, і сумісність, тобто можливість обміну даними з іншими користувачами. Сумісність, мабуть, сьогодні більш важлива, тому що стиск інформації конкуруючих архіваторів розрізняється на відсотки (але не в рази), а обчислювальна потужність сучасних комп’ютерів робить час обробки архівів не настільки істотним показником, як, скажімо, десять років тому. Тому при виборі інструменту для роботи з архівами найважливішим критерієм для більшості користувачів, є здатність програми “розуміти” найпоширеніші архівні формати, навіть якщо ці формати не найефективніші.
Можливості архіваторів широкі і різноманітні: додавання файлів в архів, поновлення архіву, перегляд файлів в архіві, знищення файлів в архіві, захист від несанкціонованого доступу, вилучення файлів з архіву, перевірка цілісності архіву та ін. Розархівацію проводять або ті самі архіватори, або окремі програми, які називають розархіваторами.
На сьогоднішній день використовуються багато програм-архіваторів, проте найрозповсюдженішими програмами-архіваторами для Windows є програми WinZip та WinRAr.
WinZip найбільш відомий архіватор. Це найбільш популярний архіватор, що використовується в Інтернеті. Цей архіватор розроблений компанією Nico Mak Computing.
Програма WinZip має вбудовані засоби для маніпулювання архівами й упакованими файлами у форматах ZIP, TAR, GZIP й CAB, а також дозволяє підключати зовнішні модулі для роботи з ARJ-, ARC- і LZH-файлами. Всі операції з архівами можна виконувати за допомогою перетаскування, довгі імена об’єктів (у тому числі кириличні) обробляються нормально. Є функція парольного захисту, створення EXE-файлів, що саморозпаковуються, багатотомних архівів на знімних носіях.
На жаль, програма не показує в графічному виді структуру впакованих архівів, а представляє їхній уміст у вигляді “плоских” списків.
WinZip має багаті можливості настроювання інтерфейсу, параметрів перегляду архівів й інтеграції з Windows - вікно Configuration має шість вкладок. Програма фіксує імена оброблюваних архівів і поміщає їхній список у меню Файл. Крім того, передбачене створення віртуальної папки обраних архівів (Favorites) для швидкого доступу до них.
Висока репутація WinZip, заслужена, але безсумнівним лідером, мабуть, все-таки є програма WinRar.
WinRar - головний конкурент WinZip на просторах Інтернету. Він володіє гарними характеристиками і поступово тіснить інші формати, проте з авторитетом WinZip поки що конкурувати не може. Інтерфейс і достатньо висока швидкість роботи в поєднанні з низькими системними вимогами обіцяють WinRar гарне майбутнє.
Розроблена російським програмістом Євгенієм Рошалем утиліта WinRAR дозволяє працювати з ZIP-архівами, але основним форматом для неї є RAR (також розробка Рошаля). Крім того, з її допомогою можна створювати EXE-архіви, що саморозпаковуються, а також використовувати зовнішні програми для розпакування й перегляду архівів. Формат RAR перевершує ZIP, ARJ й LZH за ефективністю стиску, однак найбільшою мірою перевага цієї технології проявляється у випадку “безперервних” архівів, які не допускають внесення змін й обробляються досить повільно.
Вікно архіватора нагадує системну утиліту Мой компьютер, архіви виглядають і поводяться подібно звичайним папкам. Поповнювати архіви й витягати з них об'єкти можна за допомогою перетаскування. Для перегляду впакованих файлів у програмі є убудований модуль візуалізації, але можна підключати й зовнішню утиліту перегляду. Програма поставляється з досить докладною довідковою системою.