Навчальна дисципліна «Економіка і фінанси підприємства»

Тема 2. Управління підприємством

Управління підприємством відображає сукупність взаємопов’язаних процесів планування, організації, мотивації і контролю, які забезпечують формування й досягнення цілей підприємства.

Методи управління на підприємстві – це способи впливу на окремих працівників і на трудовий колектив в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства.

Категорія «структура» відображає будову та внутрішню форму системи. Наявність структури – невід’ємний атрибут всіх реально існуючих систем.

Організаційна структура – це конструкція підприємства, на основі якої здійснюється управління ним.

Основними елементами організаційній структури управління є наступні:

- склад та структура функцій управління;

- кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

- професійно-кваліфікаційний склад апарату управління;

- склад самостійних структурних підрозділів;

- кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

- порядок інформаційних зв’язків.

На побудову організаційних структур управління впливає система факторів, яка стосується і об’єкта і суб’єкта управління. До більш ваговим факторів належать:

• розміри підприємства (велике, середнє, мале);

• виробничий профіль (спеціалізація на виробництві одного виду продукції або широкої номенклатури виробів);

• характер продукції, що виробляється, та технологія її виробництва (продукція видобувних чи обробних галузей, масове чи серійне виробництво);

• сфери інтересів (орієнтація на місцевий, національний чи зовнішній ринок);

• масштаби зовнішньоекономічної діяльності і форми її здійснення;

• характер об’єднання (концерн, промислово-фінансова група, тощо).

Починаючи з 60-х років деякі організації зіткнулися з ситуацією, коли зовнішні умови їх діяльності змінювалися дуже швидко, проекти ставали настільки складними, а технології розвивалися досить бурхливо. Що існуючи на той час організаційні структури ставали гальмом розвитку підприємств. Організації почали розробляти то впроваджувати нові організаційні структури. Теорія та практика менеджменту виробила велику кількість варіантів побудови організаційних структур управління.

Основна відмінність між товарами й послугами полягає в тому, що споживачі тільки користуються придбаною послугою, не одержуючи при цьому права власності на будь-який матеріальний елемент побутової послуги (виключення становить будівництво квартир, виготовлення меблів, виготовлення за індивідуальним заказом взуття та одягу).

Лінійний тип організаційної структури управління.

Цей тип структури управління характеризується лінійними формами зв’язку між ланками управління, і як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Рис. 2.1. Лінійний тип організаційної структури управління.

Переваги та недоліки лінійних організаційних структур управління наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Переваги та недоліки лінійних організаційних структур управління.

Переваги

Недоліки

1.Встановлення чітких і простих зв’язків між підрозділами. 2.Єдність і чіткість розпоряджень. 3.Узгодженість дій виконавців. 4.Підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу. 5.Оперативність у прийнятті рішень. 6.Отримання виконавцями пов’язаних між собою розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами. 7.Особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

1.Високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління та сфер діяльності, що, в свою чергу, обмежує його можливості щодо ефективного управління організацією. 2.Перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними організаціями. 3.Відсутність спеціалістів з окремих функцій управління. 4.Невідповідність зростаючим вимогам сучасного виробництва.