12. Вибір посадок основних деталей редуктора

Для редуктора слід прийняти посадки для з’єднання зубчастого колеса з валом, для установки маслогінних кілець і розпірних втулок. Для підшипників потрібно вказувати не посадки, а відхилення валів, на які встановлюються внутрішні кільця підшипників, та відхилення отворів в корпусах підшипників, куди встановлюються зовнішні кільця підшипників, так як підшипники є стандартними виробами, що поставляються на складання без додаткової обробки.

В черв’ячних редукторах потрібно призначити посадку бронзового вінця на корпус черв’ячного колеса, якщо вінець напресовується.

Потрібно вказати також відхилення вихідного кінця ведучого вала, на який встановлюється напівмуфта, та відхилення вихідного кінця веденого вала, на який встановлюється шків пасової чи зірочка ланцюгової передачі.

Посадки можна вибрати з таблиці 10.13 [3].

13. Змащення зубчастого зачеплення і підшипників. Тепловий розрахунок черв’ячного редуктора

Зубчасте зачеплення в більшості редукторів змащується розбризкуванням мінерального масла, яке заливається в картер редуктора. Глибина занурювання зубчастого колеса в масло встановлена в п. 10.11.

Об’єм масляної ванни встановлюється із розрахунку 0,35…0,7 дм² на 1 кВт потужності, що передається редуктором.

V = (0,35…0,7) · Р₁ (л)

Для вибору марки масла за табл. Д13 (с. 82), чи Д14 (с. 83) встановити в’язкість масла.

З табл. Д15 (с. 83) вибрати марку мінерального масла.

Якщо підшипники змащуються пластичним мастилом (п. 7.4), то необхідно встановити марку мастила. Для підшипникових вузлів з робочою температурою до 50…60 º С рекомендуються солідоли УС-1, УС-2, при температурі до 110 º С можна застосо-вувати консталіни УТ-1, УТ-2, при температурі до 120 º С застосо-вують ЦИАТИМ-201, ЦИАТИМ-202, ЦИАТИМ-221 та інші.

Для черв’ячних редукторів в цьому розділі також необхідно виконати тепловий розрахунок.

Під час роботи редуктора через тертя в зачепленні і підшипниках, через перемішування і розбризкування масла втрачається частина потужності. В результаті деталі редуктора та масло нагріваються. При нагріванні різко знижується в’язкість масла і порушується режим змащування. Так як циліндричні та конусні редуктори мають високий ККД, то нагрівання редуктора не значне. Для черв’ячних редукторів слід проводити тепловий розрахунок.

Температуру масла в редукторі можна визначити за формулою:

Р₁ – потужність на валу черв’яка, підставляти у ватах;

η – ККД черв’ячної передачі;

k_t – коефіцієнт тепловіддачі, k_t = 11…17 Вт/м²·ºС. Більші значення приймати для редукторів, що встановлюються на лапах.

А – площа редуктора без дна. Можна визначити за формулою

А ≈ 20 · а_ω (м²)

а_ω – міжосьова відстань редуктора, підставляти в м.

t _п – температура повітря, приймається t_п = 20 ºС.

[t_м] – допустима температура масла. Для більшості масел [t_м] = 70…90 ºС, для авіаційних масел [t_м] = 100…120 ºС.

Якщо редуктор перегрівається, то можна зробити корпус ребристим. При цьому площа поверхні збільшується на 20…25 %.

Якщо цього не достатньо, то вал черв’яка приймають з двома вихідними кінцями, на один з яких встановлюють вен- Рис. 13.1. Профіль

тилятор. При цьому коефіцієнт тепловідда- ребер корпусу:

чі збільшиться до k_t = 21…28 Вт/м²·ºС. Н = (4…5)·δ; а = δ;

Більші значення коефіцієнта для більшої b= 2·δ; r = 0,5·δ;

частоти обертання вала черв’яка. R₁ = 0,25·δ

Якщо застосування ребристого корпусу

та установка вентилятора не дали ефекту, то в картер редуктора монтують змійовик з охолодною водою.