- •Курсове проектування деталей машин Методичні рекомендації до виконання курсового проекту
- •1. Загальні вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки проекту
- •2. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту
- •1. Вступ
- •2. Кінематичний і силовий розрахунки приводу
- •3. Розрахунок зубчастої (черв'ячної) передачі редуктора Циліндричні зубчасті передачі
- •Конусні зубчасті передачі
- •3.6. Число зубів шестерні рекомендується приймати в межах: z1 ≈ 18 ÷ 32.
- •Черв'ячна передача
- •Рекомендовані матеріали для виготовлення вінця черв’ячного колеса
- •Значення кута підйому γ на ділильному циліндрі черв’яка
- •Коефіцієнт деформації черв’яка θ
- •Коефіцієнт динамічності навантаження Кv
- •4. Проектний розрахунок валів редуктора
- •5. Конструкційні розміри шестерні і колеса
- •Ширина канавки на шевронному колесі
- •6. Конструкційні розміри корпуса редуктора
- •7. Перша ескізна компоновка
- •8. Визначення реакцій опор та підбір підшипників
- •Осьове навантаження радіально-упорних підшипників
- •9. Розрахунок з’єднань деталей з валами
- •10. Другий етап ескізної компоновки
- •11. Перевірка міцності валів
- •12. Вибір посадок основних деталей редуктора
- •13. Змащення зубчастого зачеплення і підшипників. Тепловий розрахунок черв’ячного редуктора
- •14. Складання редуктора
- •15. Графічна частина проекту
- •Додатки
- •Динамічний коефіцієнт кНv (контактна міцність)
- •Динамічний коефіцієнт кFv (міцність на згин)
- •Ефективні коефіцієнти концентрації напружень на згинання та скручування валів
- •Масштабні фактори εσ та ετ
- •На курсове проектування з деталей машин
- •Календарний план
- •Завдання на курсове проектування
- •Література
Осьове навантаження радіально-упорних підшипників
Схеми навантаження |
Осьові навантаження |
|
RaA = SВ + Fa; RaB = SВ |
|
RaA = SВ – Fa; RaB = SВ
|
Таблиця 8.2
Формули для визначення еквівалентного динамічного навантаження
Тип підшипника |
Еквівалентне навантаження, Ре, Н |
||
Кульковий радіальний
|
при |
Pe = V ·R · Kб · Kt |
|
при > е |
Pe = (0,56 ·V ·R+ Y ·Fa) · Kб · Kt |
||
Радіальний сферичний двохрядний (кульковий, роликовий) |
Pe = (Х ·V · R + Y · Ra) · Kб · Kt |
||
Радіальний з короткими циліндричними роликами |
Pe = V · R · Kб · Kt |
||
Радіально-упорний кульковий |
при
|
Pe = V · R · Kб · Kt |
|
при
|
Pe = (Х ·V · R + Y · Ra) · Kб · Kt |
||
Радіально-упорний роликовий (конусний) |
при |
Pe = V · R · Kб · Kt |
|
при > е |
Pe = (0,4 ·V · R + Y · Ra) · Kб · Kt |
||
8.3.3. Визначити осьове навантаження на підшипник Rа.
Для радіально-упорних кулькових і роликових підшипників осьове навантаження Rа визначається для кожного підшипника залежно від схеми розміщення підшипників (табл. 8.1).
Осьова складова радіального навантаження підшипника S визначається за формулами:
- для радіально-упорних шарикопідшипників
;
- для радіально-упорних роликопідшипників
Для радіальних кулькових підшипників осьове навантаження Rа визначається для опори, на яку діє сила Fa (при > е Ra = Fa ).
Для
радіально-упорних
кулькових
підшипників після визначення осьового
навантаження Rа
слід
уточнити значення коефіцієнтів е
, Y
та Х
за співвідношенням
.
8.3.4. Визначити еквівалентне динамічне навантаження на підшипники. Визначається для кожного підшипника окремо за формулами таблиці 8.2.
V – коефіцієнт, що враховує яке кільце підшипника обертається. При обертанні внутрішнього кільця V = 1,0.
Кб – коефіцієнт безпеки. При спокійному навантаженні Кб = 1,0; при роботі приводу з легкими поштовхами Кб = 1,0…1,2; при роботі зі значними поштовхами чи невеликими ударами Кб = 1,3…1,5.
Кt – температурний коефіцієнт. При робочій температурі редуктора до 100º Кt = 1,0.
R – радіальне навантаження на підшипник (сумарна реакція опори).
8.3.5. Необхідна вантажопідйомність підшипників визначаєть-ся для опори, де еквівалентне динамічне навантаження більше.
ω1 – кутова швидкість обертання ведучого вала;
L – довговічність підшипників. Для редукторів загального призначення можна приймати L = 10000…20000 годин.
За отриманим значенням вантажопідйомності з таблиць 19.18…19.26[2], П3…П6[3], 27…39[6] потрібно уточнити підбір підшипників за умові Снеобх. ≤ [С]. Починати підбір слід з легкої серії. Якщо ця умова не виконується, то необхідно приймати підшипник середньої або важкої серії. Якщо цього недостатньо, то слід прийняти підшипники з більшою вантажопідйомністю або, навіть, збільшити діаметр вала під підшипник. Інколи доводиться ставити спарені підшипники.
Для опор ведучого вала черв’ячного редуктора, коли в зачепленні діє велика осьова сила Fa, доцільно приймати радіально-упорні роликові підшипники з великим кутом контакту тіл кочення з внутрішньою поверхнею зовнішнього кільця α. При цьому за рахунок зменшення коефіцієнта Y можна зменшити еквівалентне навантаження підшипника Ре.
В той же час в окремих випадках в редукторах можуть застосовуватись підшипники особливо легкої серії та надлегкої серії.
8.4. Підбір підшипників для веденого вала провести за рекомендаціями п. 8.3.
В пункті 8.4.5. при визначенні необхідної вантажопідйомності підшипника Снеобх. розрахунок проводити для кутової швидкості веденого вала ω2.
