
- •Курсове проектування деталей машин Методичні рекомендації до виконання курсового проекту
- •1. Загальні вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки проекту
- •2. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту
- •1. Вступ
- •2. Кінематичний і силовий розрахунки приводу
- •3. Розрахунок зубчастої (черв'ячної) передачі редуктора Циліндричні зубчасті передачі
- •Конусні зубчасті передачі
- •3.6. Число зубів шестерні рекомендується приймати в межах: z1 ≈ 18 ÷ 32.
- •Черв'ячна передача
- •Рекомендовані матеріали для виготовлення вінця черв’ячного колеса
- •Значення кута підйому γ на ділильному циліндрі черв’яка
- •Коефіцієнт деформації черв’яка θ
- •Коефіцієнт динамічності навантаження Кv
- •4. Проектний розрахунок валів редуктора
- •5. Конструкційні розміри шестерні і колеса
- •Ширина канавки на шевронному колесі
- •6. Конструкційні розміри корпуса редуктора
- •7. Перша ескізна компоновка
- •8. Визначення реакцій опор та підбір підшипників
- •Осьове навантаження радіально-упорних підшипників
- •9. Розрахунок з’єднань деталей з валами
- •10. Другий етап ескізної компоновки
- •11. Перевірка міцності валів
- •12. Вибір посадок основних деталей редуктора
- •13. Змащення зубчастого зачеплення і підшипників. Тепловий розрахунок черв’ячного редуктора
- •14. Складання редуктора
- •15. Графічна частина проекту
- •Додатки
- •Динамічний коефіцієнт кНv (контактна міцність)
- •Динамічний коефіцієнт кFv (міцність на згин)
- •Ефективні коефіцієнти концентрації напружень на згинання та скручування валів
- •Масштабні фактори εσ та ετ
- •На курсове проектування з деталей машин
- •Календарний план
- •Завдання на курсове проектування
- •Література
Міністерство освіти і науки України
Новоград-Волинський промислово-економічний технікум
Курсове проектування деталей машин Методичні рекомендації до виконання курсового проекту
Укладач: викладач-методист В.С. Середюк
Рецензенти:
викладач технікуму М.С. Ковальчук
викладач технікуму К.В. Гулевич
Розглянуто і схвалено на засіданні
циклової комісії загальнотехнічних
і спеціальних дисциплін.
Протокол № 10 від 19.03.2012 р.
Курсовий проект з деталей машин є першою конструктор-ською роботою студента, яка поєднує набуті знання і навички не тільки з курсу «Деталі машин», а й з інших загальнотехнічних дисциплін. В процесі курсового проектування студенти отримують навики практичних розрахунків і конструювання деталей і складальних одиниць механічних приводів, готуються до виконання курсового проекту зі спеціальних дисциплін, дипломного проектування та майбутньої виробничої роботи.
Різні машини та механізми переважно складаються з однотипних за функціональним призначенням деталей і складальних одиниць. Тому однакові методи аналізу, розрахунків і проектування застосовуються в різних галузях техніки. Так як більшість деталей машин загального призначення використову-ються в механічних приводах, то саме вони є об’єктом курсового проектування.
При проектуванні приводу студенти виконують кінематичні розрахунки, визначають сили, що діють на деталі, виконують розрахунки виробів на міцність, розв’язують питання, пов’язані з вибором матеріалів та найбільш технологічних форм деталей. Студенти знайомляться з діючими стандартами, довідковою літературою, набувають навики користування ними при виборі конструкцій і розмірів деталей, а також при виконанні робочої конструкторської документації.
1. Загальні вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки проекту
Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки, складального креслення редуктора і робочих креслень основних деталей.
Пояснювальна записка оформляється акуратно чорним чорнилом чи пастою креслярським шрифтом (з висотою прописних букв близько 5 мм) або набирається на комп’ютері (шрифт № 14÷16) повними словами без скорочень, за винятком скорочень, передбачених стандартами. Умовні позначення фізичних, механічних та інших величин мають бути однаковими у всіх розділах записки.
Розшифровка позначень і коефіцієнтів, що входять в формулу подається під цією формулою. При цьому необхідно посилатись на документи, довідники, технічну літературу, з якої взяті ті чи інші коефіцієнти, довідкові дані. Вказується номер сторінки чи таблиці, де були взяті ці дані та порядковий номер довідника або іншого джерела, під яким вони знаходяться в списку використаної літератури.
Наприклад: с. 247 [9]
табл. 18 [2]
Формули записуються спочатку з використанням позначень, а потім позначення замінюються на числові значення.
Наприклад:
m = (0,01 ÷ 0,02) ·aω = (0,01 ÷ 0,02) ·200 = 2 ÷ 4 мм
Всім таблицям і рисункам присвоюється порядковий номер.
Наприклад: табл.1.1; табл.3.1; рис.4.1; рис.5.2.
Всі сторінки пояснювальної записки нумеруються, починаючи з титульної сторінки (рис.4, с. 5).
Другою сторінкою записки має бути затверджене цикловою комісією завдання на курсове проектування.
Після завдання розміщується відомість курсового проекту (рис. 5, с. 6).
В кінці записки подається список використаної літератури і зміст розрахунково-пояснювальної записки.
Кожна сторінка пояснювальної записки має основний напис.
Рис. 1. Основний напис для креслень і схем (форма 1)
Рис. 2. Основний напис для текстових конструкторських документів (перший аркуш, форма 2)
Рис. 3. Основний напис для текстових конструкторських документів (наступні аркуші, форма 2а)
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Новоград-Волинський промислово-економічний технікум
Курсовий проект з «Деталей машин» ___________________ (код спроектованого редуктора)
Тема проекту:_____________________________ __________________________________________
Проектант – студент групи __________ __________________________________
Керівник проекту __________________
Курсовий проект прийнято «___» ________20__р. з оцінкою ________________
________ (рік) |
Рис. 4. Форма титульної сторінки курсового проекту
№ п/п |
Формат
|
Позначення |
Назва |
Кільк.
|
При- мітка |
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
1 |
А4 |
НВПЕТ. РЧ 150. 312 ПЗ |
Розрахунково – поясню- |
|
|
||||||||
|
|
|
вальна записка |
28 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
2 |
А1 |
НВПЕТ. РЧ 150. 312 000 СК |
Складальне креслення |
|
|
||||||||
|
|
|
черв’ячного редуктора |
1 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
3 |
А3 |
НВПЕТ. РЧ 150. 312 003 |
Робоче креслення |
|
|
||||||||
|
|
|
черв’ячного вала |
1 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
4 |
А3 |
НВПЕТ. РЧ 150. 312 012 |
Робоче креслення |
|
|
||||||||
|
|
|
веденого вала редуктора |
1 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
5 |
А1 |
|
Ескізна компоновка |
|
|
||||||||
|
|
|
черв’ячного редуктора |
1 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
НВПЕТ. РЧ 150. 312 ВКП |
|||||||||
|
|
|
|
||||||||||
|
Прізвище |
Підпис |
Дата |
||||||||||
Розроб. |
|
|
|
Відомість курсового проекту |
Літера |
Аркуш |
Аркушів |
||||||
Перев. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
НВПЕТ, 323 Гр. |
|||||||||
|
|
|
|
Рис. 5. Приклад відомості курсового проекту
Перша сторінка записки має основний напис по формі 2 (рис.2, с.4), а наступні сторінки мають основний напис по формі 2a (рис.3, с.4).
В графі 1 вказується назва спроектованого редуктора, в графі 2 вказується шифр редуктора, а в графі 3 – номер навчальної групи.
Шифр (код спроектованого редуктора) рекомендується складати в такому порядку: код навчального закладу (НВПЕТ), індекс та один з основних параметрів редуктора (для циліндричних (РЦ) і черв’ячних (РЧ) редукторів – міжосьова відстань, для конусних (РК) редукторів – середня конусна відстань), останні три цифри номера залікової книжки студента. Наприклад: НВПЕТ. РЦ 180. 172 – код циліндричного редуктора з міжосьо-вою відстанню 180 мм, розроблений студентом, останні три цифри залікової книжки якого 172.
До коду пояснювальної записки додаються літери ПЗ. Наприклад: НВПЕТ. РЦ 180. 172 ПЗ.
До коду складального креслення додаються три нулі і літери СК. Наприклад: НВПЕТ. РЦ 180. 172 000 СК.
До коду відомості курсового проекту додаються літери ВКП. Наприклад: НВПЕТ. РЦ 180. 172 ВКП.
В специфікації до складального креслення кожній складальній одиниці присвоюється шифр шляхом заміни першого нуля порядковим номером цієї одиниці, а шифр кожної нестандартної деталі утворюється заміною останніх нулів шифру складальної одиниці порядковим номером деталі. Наприклад:
НВПЕТ. РЦ 180. 172 100 – код першої складальної одиниці редук-тора;
НВПЕТ. РЦ 180. 172 102 – код другої деталі, що входить до першої складальної одиниці;
НВПЕТ. РЦ 180. 172 001 – код першої деталі редуктора;
НВПЕТ. РЦ 180. 172 013 – код тринадцятої деталі редуктора.