4. План та зміст основних навчальних заходів

Лекція 1. Мовознавство як наука

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.

2. Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.

3. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний.

Практичне заняття 1. Мовознавство як наука

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову.

2. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.

3. Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.

4. Методи дослідження мови:

• описовий;

• порівняльно-історичний;

• типологічний;

• структурний (дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, компонентний аналіз, трансформаційний аналіз).

Основна література

Дорошенко – С. 3—21.

Дорошенко, Дудик – С. 5—23.

Карпенко – С. 8—19.

Кодухов – С. 6—11, 16—20.

Кочерган – С. 7—17.

Маслов – С. 4—6.

Реформатский – С. 50—59.

Соссюр – С. 102—127.

Додаткова література

Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос). – Ленинград, 1983.

Загнітко А.П. Сучасні лінґвістичні теорії. – Донецьк, 2006.

Методологические основы новых направлений в языкознании. – К., 1992.

Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінґвістики (аналітичний огляд). – К., 1999.

Тищенко К. Метатеорія мовознавства. – К., 2000.

Этнопсихолингвистика. – М., 1988.

Sampson G. Schools of Linguistics. – Stanford, 1985.

Лекція 2. Сутність мови та її функції

1. Сутність природи мови:

1. визначення мови за її біологічною природою;

2. визначення мови за її психічною природою;

3. визначення мови за її соціальною природою.

2. Погляди мовознавців на природу мови.

3. Функції мови.

4. Поняття синхронії та діахронії.

Практичне заняття 2. Сутність мови та її функції

1. Сутність природи мови:

1. визначення мови за її біологічною природою;

2. визначення мови за її психічною природою;

3. визначення мови за її соціальною природою.

2. Погляди мовознавців на природу мови.

3. Функції мови.

4. Поняття синхронії та діахронії.

5. Обговорення праці: Соссюр Ф. де. Статична та еволюційна лінґвістика // Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998. – С. 102—127.

Основна література

Дорошенко – С. 22—24, 27—28, 39—43.

Карпенко – С. 36—38, 61—64, 70—73, 77—78.

Кочерган – С. 18—22, 35—36, 39—45.

Yule – P. 1—8.

Додаткова література

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

Калинович М. Я. Походження мови. – К., 1948.

Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. – Львів, 2002.

Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсности). – Львів, 2000.

Якушин Б.В. Гипотезы о происхождении языка. – М., 1984.

Armstrong D.F., Stokoe W.C., Wilcox S.E. Gesture and the Nature of Language. – Cambridge, 1995.

Lieberman P. The Biology and Evolution of Language. – Cambridge, Mass., 1984.

Landsberg M.E. The Genesis of Language. – The Hague, 1988.

Language Origins: A Multidisciplinary Approach / ed. by J.Wind, B.Chiarelli, B.Bichakjian, A.Nosentini. – Dordrecht, 1991.

Лекція 3. Походження та розвиток мови

1. Гіпотези походження мови:

1. біблійне тлумачення;

2. античність про походження мови;

3. звуконаслідувальна гіпотеза;

4. гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;

5. гіпотеза соціального договору;

6. гіпотеза жестів;

7. гіпотеза трудових вигуків;

8. гіпотеза суспільних регуляторів;

9. новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.

2. Теорія моногенезу та полігенезу мов.

Практичне заняття 3. Походження та розвиток мови

1. Гіпотези походження мови:

1. біблійне тлумачення;

2. античність про походження мови;

3. звуконаслідувальна гіпотеза;

4. гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;

5. гіпотеза соціального договору;

6. гіпотеза жестів;

7. гіпотеза трудових вигуків;

8. гіпотеза суспільних регуляторів;

9. новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.

2. Теорія моногенезу та полігенезу мов.

3. Обговорення праці: Гайдеґґер М. Мова // Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів, 2007. – С. 21—40.