Основна література

Головин – С. 169—182.

Дорошенко – С. 254—268.

Дорошенко, Дудик – С. 106—119.

Карпенко – С. 166—181.

Кодухов – С. 139—155.

Кочерган – С. 164—180.

Реформатский – С. 347—375.

Додаткова література

Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.

Гельб И.Е. Опыт изучения письма. – М., 1982.

Истрин В.А. Возникновение и развитие письма. – М.,1965.

Люльфинг Г. У истоков алфавита. – М.,1981.

Огієнко І. Повстання азбуки і літературної мови в слов’ян. – Жовква, 1937.

Різник М.Г. Письмо і шрифт. – К., 1978.

Фаріон І. Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір. – Львів, 2004.

Фридрих И. История письма. – М.,1979.

Історичні зміни словникового складу

1. Розвиток лексичної системи мови. Причини історичних змін у лексиці.

2. Архаїзми, їх види.

3. Неологізми, їх види.

4. Запозичення, їх види.

Основна література

Головин – С. 64—66, 68—69, 76—79.

Дорошенко – С. 141—150, 153—159.

Дорошенко, Дудик – С. 143—153, 159—162.

Карпенко – С. 219—231.

Кодухов – С. 187—196.

Кочерган – С. 225—240.

Реформатский – С. 107—112, 139—146.

Додаткова література

Вихованець І.Р. Таїна слова. – К., 1990.

Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. – Харків, 1997.

Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах: Основные семантические процессы. – К., 1989.

Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні. – К., 2003.

Carver C.M. A History of English in Its Own Words. – N.Y., 1991.

Основні поняття лексикографії

1. Поняття лексикографії. Лексикографія теоретична та практична.

2. Типи словників: енциклопедичні та лінгвістично, одномовні (тлумачні, неологізмів, іншомовних слів, історичні, етимологічні, синонімів, омонімів, антонімів, фразеологічні, орфографічні, орфоепічні, частотні, зворотні, ідеографічні, словотвірні, морфемні, асоціативних норм) та багатомовні.

Завдання для самостійного виконання:

1. Охарактеризуйте основні види одномовних словників.

2. Проаналізуйте і порівняйте словникову статтю будь-якого енциклопедичного та лінгвістичного словників.

Основна література

Головин – С. 85—89.

Дорошенко – С. 141—150, 153—159.

Дорошенко, Дудик – С. 163—175.

Карпенко – С. 246—256.

Кодухов – С. 196—204.

Кочерган – С. 249—260.

Додаткова література

Горецький П. Й. Історія української лексикографії. – К., 1963.

Клименко Н.Ф. Нові підходи до укладання комп’ютерних словників // Мовознавство. – 1996. – № 4-5.

Москаленко А. А. Нарис історії української лексикографії. – К., 1961.

Широков В. А. Феноменологія лексикографічних систем. – К., 2004.

Hartman R. R. K. Lexicography. Principles and Practice. – London, 1983.

Jackson H. Lexicography. An Introduction. – London, 2002.

6. Оцінка якості засвоєння навчального матеріалу

Узагальнені вимоги та система оцінювання (І семестр)

1. Форма кінцевого контролю – диференційований залік.

Сумарна оцінка, отримана за результатами ПК усіх видів робіт (аудиторної, самостійної, індивідуальної), становить 100 балів.

2. Максимальна оцінка за результатом письмового контрольного заходу – 50 балів.

Кількість контрольних заходів – 1.

3. Максимальна оцінка за усну компоненту ПК – 50 балів, з котрих:

• 10 балів – максимальна оцінка за конспект лінґвістичних праць;

• 40 балів – сумарна оцінка за відповіді на практичних заняттях, виконання індивідуальних практичних завдань.

Проведення модульних контролів і семестрових екзаменів

(ІІ семестр). Розподіл балів модульних контролів (МК)

	Максимальна оцінка в балах
Модульний контроль	Поточний контроль (ПК) Робота на практ. заняттях	Контрольний захід (КЗ)	Модульна оцінка (ПК + КЗ)
1-й МК	15**	35	50
2-й МК	15	35	50
Усього	30	70	100

** Максимальна оцінка за ПК кожного з МК – 15 балів, з котрих:

5 балів – максимальна оцінка за словник лінґвістичних термінів;

10 балів – сумарна оцінка за відповіді на практичних заняттях, виконання індивідуальних практичних завдань.

Контрольні заходи (КЗ) модульних контролів і семестрові екзамени відбуваються у письмовій формі.

Екзамен перед комісією студент складає в усній формі з фіксацією запитань та оцінок відповідей на екзаменаційному листі.

Шкала оцінок на практичних заняттях (I, II семестр):

10 балів– “ 5 ”	5 балів – “ 3+ ”
9 балів – “ 5 - ”	4 бали – “ 3 ”
8 балів – “ 4+ ”	3 бали – “ 3 - ”
7 балів – “ 4 ”	2 бали – “ 2+ ”
6 балів – “ 4 - ”	1 бал – “ 2 ”

7. Запитання на модульний контроль, іспит / комісію

7.1. Перелік запитань, що входять до семестрової контрольної роботи

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.

2. Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.

3. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний (дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, компонентний аналіз, трансформаційний аналіз).

4. Поняття синхронії та діахронії.

5. Погляди на природу і сутність мови.

6. Функції мови.

7. Гіпотези походження мови.

8. Взаємозв’язок мови та мислення. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.

9. Мова, мовлення та мовленнєва діяльність. Проблема відмінності мови від мовлення.

10. Загальнонародна мова і її сучасні варіанти. Поняття про літературну мову, територіальні та соціальні діалекти. Просторіччя, койне, суржик.

11. Стилістична диференціація літературної мови.

12. Закономірності розвитку мов. Процеси диверґенції та конверґенції. Мовна політика.

13. Субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.

14. Піджини та креольські мови.

15. Білінґвізм (двомовність) та диглосія.

16. Явище штучних мов.

17. Поняття про знак. Основні ознаки знака. Мовознавство і семіотика.

18. Відмінності мовного знака від інших знаків.

19. Семантичний трикутник як схема мовного знака.

20. Одиниці мови і знаки. Мова як особлива знакова система.

21. Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи (типи зв’язків, що виформовують мовну систему).

22. Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мовної системи.

7.2. Перелік тем, що складають перший модульний контроль

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Найважливіші проблеми мовознавства. Зв’язок лінґвістики з суміжними дисциплінами.

2. Методи дослідження мови.

3. Проблема відмінності мови від мовлення.

4. Поняття про знак. Основні ознаки знака. Знакова ситуація. Поняття про денотат, референт, сигніфікат.

5. Одиниці мови і знаки. Відмінність мови від штучних знакових систем.

6. Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи. Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мови.

7. Предмет фонетики, її теоретичне та практичне значення. Фонетика описова, історична, експериментальна.

8. Три аспекти вивчення звуків мовлення.

9. Основні поняття акустики (тони, шуми, висота, тембр, резонанс).

10. Будова мовленнєвого апарату і функції його окремих частин.

11. Артикуляція звука та її фази. Поняття про артикуляційну базу.

12. Класифікація голосних звуків у мовах світу.

13. Класифікація приголосних звуків у мовах світу.

14. Позиційні звукові зміни (редукція голосних, оглушення приголосних, протеза).

15. Комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція та їх види, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія).

16. Членування мовленнєвого потоку. Склад. Теорії складоподілу.

17. Наголос і його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи.

18. Орфоепія. Транскрипція та транслітерація.

19. Поняття про фонему, її функції. Варіанти та варіації фонем.

20. Загальне поняття про опозиції. Типи опозицій фонем.

7.3. Перелік тем, що складають другий модульний контроль

1. Сутність природи мови (визначення мови за її біологічною, психічною та соціальною природою).

2. Гіпотези походження мови.

3. Загальнонародна мова та її диференціація. Основні ознаки літературної мови. Територіальні та соціальні діалекти.

4. Закономірності розвитку мов. Поняття про субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.

5. Лексикологія. Розділи лексикології.

6. Слово як одиниця мови. Базові поняття семантики слова: концептуальне ядро, емоційно-стилістичні конотації, денотат, або референт (загальна та часткова предметна відповідність), сигніфікат. Типи лексичних значень слів.

7. Багатозначність (полісемія) слова. Поняття про лексико-семантичний варіант. Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.

8. Омонімія, її відмінність від полісемії. Типи омонімів.

9. Поняття про синонімію. Типи синонімів.

10. Поняття про антонімію. Типи антонімів.

11. Поняття про гіпонімію, конверсію, енантіосемію.

12. Лексикографія, типи словників.

13. Фразеологія, ознаки та типи фразеологізмів.

14. Відмінність граматичного значення від лексичного. Типи граматичних значень.

15. Синтетичні та аналітичні способи вираження граматичних значень.

16. Поняття про граматичну категорію. Граматичні категорії у мовах світу.

17. Поняття про частини мови. Принципи виділення частин мови.

18. Поняття про морфему. Типи морфем.

19. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних зв’язків.

20. Поняття про словосполучення. Типи зв’язків у словосполученні.

21. Типи словосполучень у залежності від головного члена. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.

22. Поняття про речення. Основні ознаки речення.

23. Генеалогічна класифікація мов світу.

24. Типологічна класифікація мов світу.

7.4. Запитання на іспит / комісію

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Найважливіші проблеми мовознавства. Зв’язок лінґвістики з суміжними дисциплінами.

2. Методи дослідження мови.

3. Сутність природи мови (визначення мови за її біологічною, психічною та соціальною природою).

4. Функції мови.

5. Гіпотези походження мови:

• біблійне тлумачення;

• античність про походження мови;

• звуконаслідувальна гіпотеза;

• гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;

• гіпотеза соціального договору;

• гіпотеза жестів;

• гіпотеза трудових вигуків та суспільних регуляторів;

• новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.

6. Взаємозв’язок мови та мислення. Мовознавці про мову та мислення. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.

7. Проблема відмінності мови від мовлення.

8. Поняття про знак. Основні ознаки знака. Знакова ситуація. Поняття про денотат, референт, сигніфікат. Одиниці мови і знаки. Відмінність мови від штучних знакових систем.

9. Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи. Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мови.

10. Загальнонародна мова та її диференціація. Основні ознаки літературної мови.

11. Територіальні та соціальні діалекти. Просторіччя, койне, суржик.

12. Закономірності розвитку мов. Процеси диверґенції та конверґенції. Поняття про субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.

13. Основні ознаки піджинів та креольських мов.

14. Відмінність між білінґвізмом (двомовністю) та диглосією. Явище штучних мов.

15. Предмет фонетики, її теоретичне та практичне значення. Фонетика описова, історична, експериментальна. Три аспекти вивчення звуків мовлення.

16. Основні поняття акустики (тони, шуми, висота, тембр, резонанс).

17. Будова мовленнєвого апарату і функції його окремих частин.

18. Артикуляція звука та її фази. Поняття про артикуляційну базу.

19. Класифікація голосних звуків у мовах світу.

20. Класифікація приголосних звуків у мовах світу.

21. Позиційні звукові зміни (редукція голосних, оглушення приголосних, протеза).

22. Комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція та їх види).

23. Членування мовленнєвого потоку. Склад. Теорії складоподілу.

24. Наголос і його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи.

25. Поняття про фонему, її функції. Варіанти і варіації фонем. Загальне поняття про опозиції. Типи опозицій фонем.

26. Лексикологія. Розділи лексикології.

27. Слово як одиниця мови. Слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.

28. Слово і поняття. Базові поняття семантики слова: концептуальне ядро, емоційно-стилістичні конотації, денотат, або референт (загальна та часткова предметна відповідність), сигніфікат. Типи лексичних значень.

29. Багатозначність (полісемія) слова. Поняття про лексико-семантичний варіант. Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.

30. Омонімія, її відмінність від полісемії. Типи омонімів.

31. Поняття про синонімію. Типи синонімів.

32. Поняття про антонімію. Типи антонімів.

33. Поняття про гіпонімію, конверсію, енантіосемію.

34. Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про історизми. Відмінність між архаїзмами й історизмами.

35. Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про неологізми. Різновиди неологізмів.

36. Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про архаїзми. Типи архаїзмів.

37. Запозичення. Різновиди запозичень.

38. Найважливіші поняття фразеології. Основні ознаки та шляхи виникнення фразеологізмів. Класифікація фразеологізмів.

39. Лексикографія, типи словників.

40. Відмінність граматичного значення від лексичного. Типи граматичних значень.

41. Синтетичні способи вираження граматичних значень.

42. Аналітичні способи вираження граматичних значень.

43. Поняття про граматичну форму. Аналітичні та синтетичні граматичні форми.

44. Поняття про граматичну категорію. Граматичні категорії у мовах світу.

45. Поняття про частини мови. Принципи виділення частин мови.

46. Поняття про морфему. Типи морфем.

47. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних зв’язків.

48. Поняття про словосполучення. Типи зв’язків у словосполученні.

49. Типи словосполучень у залежності від головного члена. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.

50. Поняття про речення. Основні ознаки речення. Речення та судження.

51. Комунікативні та структурні типи речень.

52. Поняття про актуальне членування речення.

53. Генеалогічна класифікація мов світу.

54. Типологічна класифікація мов світу.