- •1. Предмет і об'єкт соціології
- •2. Закони і категорії соціології
- •3. Макро- та мікросоціологічні рівні.
- •4. Функції та методи соціології
- •5. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
- •6. Структура соціологічного знання і теоретична соціологія.
- •Теоретична соціологія
- •6. Спеціальні соціологічні теорії, прикладна соціологія Спеціальні соціологічні теорії
- •Емпіричні соціологічні дослідження
- •Становлення соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки.
- •1. Становлення соціології як самостійної науки.
- •2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки. Протосоціологічний період
- •Протосоціологічні погляди античних мислителів
- •Протосоціологічні погляди в середньовіччі
- •Протосоціологічні погляди доби Відродження
- •Протосоціологічні погляди епохи Просвітництва
- •Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період
- •Класичний період у розвитку світової соціології
- •Розвиток емпіричних досліджень у класичний період
- •Соціологічна думка та соціологія в Україні Зародження і розвиток соціологічної думки
- •Початок української соціології
- •Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Тема: основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.
- •Функціоналізм
- •Структурно-функціональний аналіз як теорія суспільства
- •Структурно-функціональний аналіз як метод соціального дослідження
- •Теорії соціального конфлікту
- •Теорія соціального обміну
- •Психоаналітичні теорії
- •Символічний інтеракціонізм
- •Феноменологічна соціологія
- •Неомарксизм
- •Зміст поняття «суспільство». Системний підхід до розгляду суспільства в соціології.
- •Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •1. Зміст поняття «суспільство». Системний підхід до розгляду суспільства в соціології
- •Проблема типологізації суспільств
- •2. Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •Соціальні статуси та соціальні ролі, шляхи їх набуття.
- •Процес модернізації та стратифікаційні зміни в сучасному українському суспільстві.
- •1. Соціальні статуси та соціальні ролі, шляхи їх набуття.
- •2. Процес модернізації та стратифікаційні зміни в сучасному українському суспільстві.
- •Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •2. Поняття «соціальний конфлікт».
- •3. Причини соціальних конфліктів, їх класифікація та механізм.
- •4. Соціологія конфлікту як галузь соціологічного знання.
- •Шляхи гармонізації суспільних відносин в українському суспільстві
- •Медіаторство: офіційне та неофіційне. Ролі медіаторів.
- •Шляхи гармонізації суспільних відносин в українському суспільстві.
- •2. Медіаторство: офіційне та неофіційне. Ролі медіаторів
- •2. Особливості розвитку і перебігу соціальних процесів у сучасному світі.
- •3.Особливості етнічних, релігійних процесів в Україні
- •Предмет, об'єкт та історія розвитку етносоціології.
- •Основні концепції походження етносу.
- •2. Основні концепції походження етносу.
- •Соціобіологічний підхід
- •Еволюційно-історичний підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Варіанти акультураційних стратегій
- •2. Об’єкт та предмет економічної соціології.
- •3. Сутність понять «економічна свідомість», «економічний інтерес», «економічна власність».
- •4. Об’єкт та предмет соціології праці та зайнятості.
- •5. Роль соціології праці та зайнятості у вирішенні соціально-економічних проблем.
- •Предмет соціології політики.
- •Політична система суспільства, її структура, функції, принципи стратифікації. Науковий статус, об'єкт і предмет соціології політики
- •Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики
- •Електоральні дослідження в соціології політики
- •Соціологічна концепція
- •Соціально-психологічна концепція
- •Теорія «раціонального вибору»
- •Теорія «політичного поля»
- •1. Функції та канали висловлювання громадської думки
- •2. Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Суб'єкти та об'єкти громадської думки
- •1. Функції та канали висловлювання громадської думки
- •2. Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Вплив засобів масової комунікації на формування громадської думки, політичну свідомість та культуру . Функції масової комунікації.
- •Поняття про предмет соціології сім’ї та гендерної соціології.
- •Основні положення гендерної соціології.
- •Поняття про предмет соціології сім’ї та гендерної соціології.
- •Основні положення гендерної соціології.
- •2. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин.
- •3. Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї.
- •3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.
- •4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
- •Опитувальні методи збору соціологічної інформації.
- •Спостереження та його види.
- •Опитувальні методи збору соціологічної інформації.
- •Види опитувань:
- •Спостереження та його види.
- •Література:
Емпіричні соціологічні дослідження
Вони домінують на початковому етапі пізнавального процесу. На відміну від теоретичного дослідження (у межах якого соціолог оперує науковими категоріями і поняттями, що відображають сутнісні якості соціальних процесів і явищ) в емпіричному дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.
Емпіричне дослідження є не тільки нагромадженням і відбором соціальних фактів, що підтверджують чи спростовують теоретичні гіпотези. Це спеціальні наукові процедури, які за допомогою соціологічних методів дослідження (аналіз документів, опитування, спостереження, соціальний експеримент) дають змогу зареєструвати соціальні факти, що є базою для подальших теоретичних пошуків та узагальнень.
Емпіричне соціологічне дослідження є найдинамічнішим і має специфічну організаційну структуру, яка відрізняється від структури традиційної теоретичної діяльності. Охоплюючи елементи теоретичного знання, необхідного для попереднього аналізу предмета дослідження, емпіричне дослідження потребує вирішення багатьох організаційних проблем, володіння професійними дослідницькими прийомами та засобами здобування первинної соціологічної інформації, математичними методами опрацювання та аналізу статистичного матеріалу. Важливе значення має також вміння встановити контакт із людьми, щоб одержати якісну інформацію.
Отже, проведення соціологічного дослідження є своєрідним мистецтвом, вимагає не тільки володіння специфічними соціологічними знаннями і навичками, а й значного професійного досвіду та певних морально-психологічних якостей.
ТЕМА. ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ.
Становлення соціології як самостійної науки.
Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки.
1. Становлення соціології як самостійної науки.
Намагання пізнати, осмислити суспільство, реалізувати своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії. На цій хвилі й постала у 30-х роках XIX ст. соціологія як наука про функціонування і розвиток суспільства та його структурних елементів.
Термін «соціологія» походить від латинського слова «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). Впровадив його до наукового вжитку у 30-х роках XIX ст. французький філософ, соціолог Огюст Конт (1798—1857), який ототожнював соціологію з суспільствознавством, що охоплює всі галузі знань про суспільство. Філософія О. Конта, будучи одним із провідних напрямів тогочасного суспільствознавства, отримала назву «позитивізм».
Позитивізм — філософська течія, представники якої єдиним джерелом знання вважали емпіричні (засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували пізнавальну цінність теоретичного мислення, філософських знань.
Сформувався він на противагу абстрактному соціально-філософському теоретизуванню. Головне для позитивізму — відмова від абстрактних тлумачень суспільства, створення позитивної (ґрунтованої на досвіді людини) соціальної теорії, такої ж доказової та загальнозначущої, як і природничі теорії. «Позитивна філософія» О. Конта зводилася до простого нагромадження висновків окремих наук. Цей принцип він поширював і на соціологію, роль якої вбачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного буття. Філософське їх осмислення заперечував як «схоластику» й «метафізику».
Точка зору О. Конта на соціологію панувала до кінця XIX ст. Наприкінці XIX — на початку XX ст. у наукових дослідженнях суспільства, поряд з економічним, демографічним, правовим та іншими аспектами, став виокремлюватися й соціальний. Відповідно предмет соціології обмежувався вивченням соціальних аспектів суспільного буття.
Першим застосував «вузьке» трактування соціології як науки Еміль Дюркгейм (1858—1917) — французький соціолог і філософ, який створив так звану французьку соціологічну школу. Завдяки йому соціологія зосередилася на вивченні соціальних процесів і соціальних явищ суспільного життя, тобто оформилася як галузь знань, що межує з іншими суспільними науками — історією, філософією, політекономією тощо.