- •1. Предмет і об'єкт соціології
- •2. Закони і категорії соціології
- •3. Макро- та мікросоціологічні рівні.
- •4. Функції та методи соціології
- •5. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
- •6. Структура соціологічного знання і теоретична соціологія.
- •Теоретична соціологія
- •6. Спеціальні соціологічні теорії, прикладна соціологія Спеціальні соціологічні теорії
- •Емпіричні соціологічні дослідження
- •Становлення соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки.
- •1. Становлення соціології як самостійної науки.
- •2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки. Протосоціологічний період
- •Протосоціологічні погляди античних мислителів
- •Протосоціологічні погляди в середньовіччі
- •Протосоціологічні погляди доби Відродження
- •Протосоціологічні погляди епохи Просвітництва
- •Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період
- •Класичний період у розвитку світової соціології
- •Розвиток емпіричних досліджень у класичний період
- •Соціологічна думка та соціологія в Україні Зародження і розвиток соціологічної думки
- •Початок української соціології
- •Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Тема: основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.
- •Функціоналізм
- •Структурно-функціональний аналіз як теорія суспільства
- •Структурно-функціональний аналіз як метод соціального дослідження
- •Теорії соціального конфлікту
- •Теорія соціального обміну
- •Психоаналітичні теорії
- •Символічний інтеракціонізм
- •Феноменологічна соціологія
- •Неомарксизм
- •Зміст поняття «суспільство». Системний підхід до розгляду суспільства в соціології.
- •Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •1. Зміст поняття «суспільство». Системний підхід до розгляду суспільства в соціології
- •Проблема типологізації суспільств
- •2. Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •Соціальні статуси та соціальні ролі, шляхи їх набуття.
- •Процес модернізації та стратифікаційні зміни в сучасному українському суспільстві.
- •1. Соціальні статуси та соціальні ролі, шляхи їх набуття.
- •2. Процес модернізації та стратифікаційні зміни в сучасному українському суспільстві.
- •Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •2. Поняття «соціальний конфлікт».
- •3. Причини соціальних конфліктів, їх класифікація та механізм.
- •4. Соціологія конфлікту як галузь соціологічного знання.
- •Шляхи гармонізації суспільних відносин в українському суспільстві
- •Медіаторство: офіційне та неофіційне. Ролі медіаторів.
- •Шляхи гармонізації суспільних відносин в українському суспільстві.
- •2. Медіаторство: офіційне та неофіційне. Ролі медіаторів
- •2. Особливості розвитку і перебігу соціальних процесів у сучасному світі.
- •3.Особливості етнічних, релігійних процесів в Україні
- •Предмет, об'єкт та історія розвитку етносоціології.
- •Основні концепції походження етносу.
- •2. Основні концепції походження етносу.
- •Соціобіологічний підхід
- •Еволюційно-історичний підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Варіанти акультураційних стратегій
- •2. Об’єкт та предмет економічної соціології.
- •3. Сутність понять «економічна свідомість», «економічний інтерес», «економічна власність».
- •4. Об’єкт та предмет соціології праці та зайнятості.
- •5. Роль соціології праці та зайнятості у вирішенні соціально-економічних проблем.
- •Предмет соціології політики.
- •Політична система суспільства, її структура, функції, принципи стратифікації. Науковий статус, об'єкт і предмет соціології політики
- •Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики
- •Електоральні дослідження в соціології політики
- •Соціологічна концепція
- •Соціально-психологічна концепція
- •Теорія «раціонального вибору»
- •Теорія «політичного поля»
- •1. Функції та канали висловлювання громадської думки
- •2. Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Суб'єкти та об'єкти громадської думки
- •1. Функції та канали висловлювання громадської думки
- •2. Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Вплив засобів масової комунікації на формування громадської думки, політичну свідомість та культуру . Функції масової комунікації.
- •Поняття про предмет соціології сім’ї та гендерної соціології.
- •Основні положення гендерної соціології.
- •Поняття про предмет соціології сім’ї та гендерної соціології.
- •Основні положення гендерної соціології.
- •2. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин.
- •3. Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї.
- •3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.
- •4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
- •Опитувальні методи збору соціологічної інформації.
- •Спостереження та його види.
- •Опитувальні методи збору соціологічної інформації.
- •Види опитувань:
- •Спостереження та його види.
- •Література:
5. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
Місце соціології у системі соціальних, гуманітарних наук зумовлене тим, що вона є наукою про суспільство, його процеси та явища; охоплює загальну соціологічну теорію (теорію суспільства), яка виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук. Усі науки, які вивчають різноманітні аспекти життєдіяльності суспільства і людини, завжди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та закономірності, які виявляються в певній сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людей. Техніка й методика вивчення людини, спільнот, суспільства, застосовувані соціологією, використовуються всіма суспільними та гуманітарними науками. На перетині соціології з іншими науками склалася ціла система досліджень: соціальні, соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та ін.
Соціологія як система знань не може розвиватися і реалізовувати свої функції, не взаємодіючи з іншими науками. Те, що соціологія посідає загальне місце серед суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона є філософською наукою. Її значення для інших наук полягає в тому, що вона продукує науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, озброює розумінням законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур.
У системі суспільних наук соціологія найтісніше взаємодіє з історією. Об'єктом і предметом досліджень історії і соціології є суспільство, закономірності його розвитку та функціонування у конкретних часових вимірах. Обидві науки відтворюють соціальну дійсність в єдності необхідного й випадкового. Але історія вивчає минуле суспільства, його розвиток у хронологічній послідовності, причому часто іншими засобами, ніж соціологія. Соціологія більше переймається актуальними сучасними проблемами. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються лише частково.
Багато спільного між соціологією та філософією. Але соціологія має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності: її висновки та узагальнення здебільшого мають частковий, а не універсальний характер.
Соціологія працює і на межі з економічною наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що складаються в процесі виробництва, обміну й розподілу матеріальних благ. Оскільки спосіб виробництва є основою всіх соціальних відносин і процесів, умовою життєдіяльності людини, багато економічних досліджень безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І навпаки, соціологічні дослідження (соціологія праці, міста і села, економічна соціологія тощо) значною мірою ґрунтуються на результатах пошуку економічної науки.
Соціологія тісно пов'язана з політологією. Їх взаємозв'язок виявляється в тому, що з'ясування закономірностей політичного життя є ефективним за умови розгляду суспільства як соціальної системи. Крім того, суспільство не можна пізнати і змінити без впливу на політичні структури. Взаємодія соціології та політології покликала до життя нову галузь науки — політичну соціологію.
Вивчаючи особливості держави, її інститутів у регулюванні соціальної діяльності мас та особистостей, соціологія спирається на дані правових наук, в полі зору яких — юридичні норми, що законодавчо закріплюють певні відносини у державі, регулюють соціальну поведінку людей.
Із психології як науки соціологія запозичує теорію мотивів поведінки, особистих та масових реакцій, методи дослідження соціальних орієнтацій особистості, які є необхідними компонентами при дослідженні поведінки особистості в колективі та суспільстві.
Різноманітні галузі педагогіки, як і соціальної психології, мають велике значення при вивченні соціологічних проблем освіти.
Вивчаючи взаємини людей у колективі, сім'ї, їх ставлення до праці, власності тощо, соціологія використовує понятійний апарат, основні ідеї етики.
У процесі дослідження системи «людина — техніка» соціологія вступає у певні взаємовідносини і з технічними науками. Це стосується як окремих виробничих процесів, так і виробництва взагалі.
Широко застосовує соціологія математичні методи, вироблені кібернетикою, теорією інформації, теорією ділових ігор тощо. Створюються і спеціальні математичні методи й теорії (шкальний, факторний, причинний і латентний аналізи), пристосовані до специфіки соціологічного дослідження.
Отже, соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук, генеруючи ідеї, теорії про людину, її місце і роль у системі соціальних зв'язків тощо.
