- •1. Предмет і об'єкт соціології
- •2. Закони і категорії соціології
- •3. Макро- та мікросоціологічні рівні.
- •4. Функції та методи соціології
- •5. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
- •6. Структура соціологічного знання і теоретична соціологія.
- •Теоретична соціологія
- •6. Спеціальні соціологічні теорії, прикладна соціологія Спеціальні соціологічні теорії
- •Емпіричні соціологічні дослідження
- •Становлення соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки.
- •1. Становлення соціології як самостійної науки.
- •2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки. Протосоціологічний період
- •Протосоціологічні погляди античних мислителів
- •Протосоціологічні погляди в середньовіччі
- •Протосоціологічні погляди доби Відродження
- •Протосоціологічні погляди епохи Просвітництва
- •Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період
- •Класичний період у розвитку світової соціології
- •Розвиток емпіричних досліджень у класичний період
- •Соціологічна думка та соціологія в Україні Зародження і розвиток соціологічної думки
- •Початок української соціології
- •Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Тема: основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.
- •Функціоналізм
- •Структурно-функціональний аналіз як теорія суспільства
- •Структурно-функціональний аналіз як метод соціального дослідження
- •Теорії соціального конфлікту
- •Теорія соціального обміну
- •Психоаналітичні теорії
- •Символічний інтеракціонізм
- •Феноменологічна соціологія
- •Неомарксизм
- •Зміст поняття «суспільство». Системний підхід до розгляду суспільства в соціології.
- •Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •1. Зміст поняття «суспільство». Системний підхід до розгляду суспільства в соціології
- •Проблема типологізації суспільств
- •2. Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •Соціальні статуси та соціальні ролі, шляхи їх набуття.
- •Процес модернізації та стратифікаційні зміни в сучасному українському суспільстві.
- •1. Соціальні статуси та соціальні ролі, шляхи їх набуття.
- •2. Процес модернізації та стратифікаційні зміни в сучасному українському суспільстві.
- •Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •2. Поняття «соціальний конфлікт».
- •3. Причини соціальних конфліктів, їх класифікація та механізм.
- •4. Соціологія конфлікту як галузь соціологічного знання.
- •Шляхи гармонізації суспільних відносин в українському суспільстві
- •Медіаторство: офіційне та неофіційне. Ролі медіаторів.
- •Шляхи гармонізації суспільних відносин в українському суспільстві.
- •2. Медіаторство: офіційне та неофіційне. Ролі медіаторів
- •2. Особливості розвитку і перебігу соціальних процесів у сучасному світі.
- •3.Особливості етнічних, релігійних процесів в Україні
- •Предмет, об'єкт та історія розвитку етносоціології.
- •Основні концепції походження етносу.
- •2. Основні концепції походження етносу.
- •Соціобіологічний підхід
- •Еволюційно-історичний підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Варіанти акультураційних стратегій
- •2. Об’єкт та предмет економічної соціології.
- •3. Сутність понять «економічна свідомість», «економічний інтерес», «економічна власність».
- •4. Об’єкт та предмет соціології праці та зайнятості.
- •5. Роль соціології праці та зайнятості у вирішенні соціально-економічних проблем.
- •Предмет соціології політики.
- •Політична система суспільства, її структура, функції, принципи стратифікації. Науковий статус, об'єкт і предмет соціології політики
- •Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики
- •Електоральні дослідження в соціології політики
- •Соціологічна концепція
- •Соціально-психологічна концепція
- •Теорія «раціонального вибору»
- •Теорія «політичного поля»
- •1. Функції та канали висловлювання громадської думки
- •2. Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Суб'єкти та об'єкти громадської думки
- •1. Функції та канали висловлювання громадської думки
- •2. Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Вплив засобів масової комунікації на формування громадської думки, політичну свідомість та культуру . Функції масової комунікації.
- •Поняття про предмет соціології сім’ї та гендерної соціології.
- •Основні положення гендерної соціології.
- •Поняття про предмет соціології сім’ї та гендерної соціології.
- •Основні положення гендерної соціології.
- •2. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин.
- •3. Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї.
- •3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.
- •4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
- •Опитувальні методи збору соціологічної інформації.
- •Спостереження та його види.
- •Опитувальні методи збору соціологічної інформації.
- •Види опитувань:
- •Спостереження та його види.
- •Література:
Інструментальний підхід
Його прихильники, орієнтуючись на сучасне становище народів, пояснюють збереження етнічної ідентичності людей потребами подолання відчуження, що виникає в сучасному суспільстві у зв'язку з посиленням масової культури, зниженням традиційної системи цінностей, прагматизацією буття. Це засвідчує спробу протиставити асиміляторським поглядам (згідно з якими етнічні аспекти у сучасному суспільстві перестають відігравати визначальну роль) концепцію збереження етнічної ідентичності навіть за техногенного суспільства. Саме через етнічну ідентифікацію у людини сучасного суспільства з'являється можливість реалізувати жагу соціальної справедливості, культурної стратифікації тощо.
Конструктивістський підхід
В основу його покладено тезу, що для етнічного самовизначення замало лише безпосередніх, природних ознак — расових рис, фізіології, «уписуваності» у ландшафт. Для цього потрібні певні «доктринальні», ідеологічні конструкції, які породжуються свідомою діяльністю інтелектуальної еліти — письменників, вчених, політиків. Етнічність як почуття спільності зі своїм народом стає цілком сконструйованим поняттям (звідси — назва підходу), знаряддям досягнення вузьким колом лідерів здебільшого особистих, інколи навіть сумнівних цілей. Такий погляд уразливий для критики, оскільки історична практика свідчить здебільшого про перекручення первинних цілей лідерів національного руху в процесі реалізації їх доктрин.
Усі підходи виявляють єдність у тому, що для виокремлення етнічної групи першорядним чинником є етнічна ідентичність.
Етнічна ідентичність — відчуття взаємної тотожності, історичної, соціальної та культурної спільності у представників однієї етнічної групи.
ТЕМА: ПОНЯТТЯ ЕТНОСУ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ ЙОГО РОЗВИТКУ.
Етнос — усталена сукупність людей, яка історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, а також усвідомлення своєї єдності та відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість), зафіксоване у самоназві (етнонімі).
Отже, згідно з еволюційно-історичним підходом, етноси характеризуються певними стійкими ознаками (мова, культура, етнічна самосвідомість, самоназва тощо), які формуються у взаємозв'язку з певними передумовами — територіальними, природними, соціально-економічними, державно-правовими та ін.
В останні десятиліття XX ст. дедалі частіше стали вести мову про національний розвиток «бездержавних» народів. До цієї групи відносять етнічні спільноти на території Центральної та Східної Європи (більшість слов'янських народів, серед них і український), інтегруючим чинником яких є не спільність економічного розвитку, а культура та мова. У зв'язку з політичною підневільністю процес націотворення (Чехія у складі Габсбурзької імперії, Україна як складова кількох держав, народи Югославії під владою Туреччини) реалізовувався в межах «лінгвоцентризму», «боротьби за мову» тощо.
Інструментальний підхід
Його прихильники, орієнтуючись на сучасне становище народів, пояснюють збереження етнічної ідентичності людей потребами подолання відчуження, що виникає в сучасному суспільстві у зв'язку з посиленням масової культури, зниженням традиційної системи цінностей, прагматизацією буття. Це засвідчує спробу протиставити асиміляторським поглядам (згідно з якими етнічні аспекти у сучасному суспільстві перестають відігравати визначальну роль) концепцію збереження етнічної ідентичності навіть за техногенного суспільства. Саме через етнічну ідентифікацію у людини сучасного суспільства з'являється можливість реалізувати жагу соціальної справедливості, культурної стратифікації тощо.