- •1. Предмет і об'єкт соціології
- •2. Закони і категорії соціології
- •3. Макро- та мікросоціологічні рівні.
- •4. Функції та методи соціології
- •5. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
- •6. Структура соціологічного знання і теоретична соціологія.
- •Теоретична соціологія
- •6. Спеціальні соціологічні теорії, прикладна соціологія Спеціальні соціологічні теорії
- •Емпіричні соціологічні дослідження
- •Становлення соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки.
- •1. Становлення соціології як самостійної науки.
- •2. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки. Протосоціологічний період
- •Протосоціологічні погляди античних мислителів
- •Протосоціологічні погляди в середньовіччі
- •Протосоціологічні погляди доби Відродження
- •Протосоціологічні погляди епохи Просвітництва
- •Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період
- •Класичний період у розвитку світової соціології
- •Розвиток емпіричних досліджень у класичний період
- •Соціологічна думка та соціологія в Україні Зародження і розвиток соціологічної думки
- •Початок української соціології
- •Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Тема: основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.
- •Функціоналізм
- •Структурно-функціональний аналіз як теорія суспільства
- •Структурно-функціональний аналіз як метод соціального дослідження
- •Теорії соціального конфлікту
- •Теорія соціального обміну
- •Психоаналітичні теорії
- •Символічний інтеракціонізм
- •Феноменологічна соціологія
- •Неомарксизм
- •Зміст поняття «суспільство». Системний підхід до розгляду суспільства в соціології.
- •Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •1. Зміст поняття «суспільство». Системний підхід до розгляду суспільства в соціології
- •Проблема типологізації суспільств
- •2. Соціальна структура і соціальна стратифікація.
- •Соціальні статуси та соціальні ролі, шляхи їх набуття.
- •Процес модернізації та стратифікаційні зміни в сучасному українському суспільстві.
- •1. Соціальні статуси та соціальні ролі, шляхи їх набуття.
- •2. Процес модернізації та стратифікаційні зміни в сучасному українському суспільстві.
- •Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •2. Поняття «соціальний конфлікт».
- •3. Причини соціальних конфліктів, їх класифікація та механізм.
- •4. Соціологія конфлікту як галузь соціологічного знання.
- •Шляхи гармонізації суспільних відносин в українському суспільстві
- •Медіаторство: офіційне та неофіційне. Ролі медіаторів.
- •Шляхи гармонізації суспільних відносин в українському суспільстві.
- •2. Медіаторство: офіційне та неофіційне. Ролі медіаторів
- •2. Особливості розвитку і перебігу соціальних процесів у сучасному світі.
- •3.Особливості етнічних, релігійних процесів в Україні
- •Предмет, об'єкт та історія розвитку етносоціології.
- •Основні концепції походження етносу.
- •2. Основні концепції походження етносу.
- •Соціобіологічний підхід
- •Еволюційно-історичний підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Варіанти акультураційних стратегій
- •2. Об’єкт та предмет економічної соціології.
- •3. Сутність понять «економічна свідомість», «економічний інтерес», «економічна власність».
- •4. Об’єкт та предмет соціології праці та зайнятості.
- •5. Роль соціології праці та зайнятості у вирішенні соціально-економічних проблем.
- •Предмет соціології політики.
- •Політична система суспільства, її структура, функції, принципи стратифікації. Науковий статус, об'єкт і предмет соціології політики
- •Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики
- •Електоральні дослідження в соціології політики
- •Соціологічна концепція
- •Соціально-психологічна концепція
- •Теорія «раціонального вибору»
- •Теорія «політичного поля»
- •1. Функції та канали висловлювання громадської думки
- •2. Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Суб'єкти та об'єкти громадської думки
- •1. Функції та канали висловлювання громадської думки
- •2. Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Вплив засобів масової комунікації на формування громадської думки, політичну свідомість та культуру . Функції масової комунікації.
- •Поняття про предмет соціології сім’ї та гендерної соціології.
- •Основні положення гендерної соціології.
- •Поняття про предмет соціології сім’ї та гендерної соціології.
- •Основні положення гендерної соціології.
- •2. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин.
- •3. Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї.
- •3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.
- •4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
- •Опитувальні методи збору соціологічної інформації.
- •Спостереження та його види.
- •Опитувальні методи збору соціологічної інформації.
- •Види опитувань:
- •Спостереження та його види.
- •Література:
Символічний інтеракціонізм
Його головною особливістю є аналіз соціальних взаємодій на основі символічного змісту, який вкладають у свої конкретні дії люди. В межах цієї теорії важливими є значення символів як необхідних засобів соціальних взаємодій. Причому велика увага приділяється головному символічному засобу взаємодії — мові. Соціальний символ, що має риси знакової структури, є необхідним елементом виконання соціальної ролі, без якої взаємодія неможлива. За соціальним символом приховується зіставлення індивідом своїх дій із соціальними нормами і зразками поведінки. Пізнавши соціальні символи як знаки взаємодії, можна вивчати її особливості.
Засновник символічного інтеракціонізму — американський соціолог Джордж-Герберт Мід (1863—1934), хоча сам термін був запроваджений у науковий обіг його учнем — Гербертом Блумером (1900—1978). Дж.-Г. Мід вважав, що соціальний світ людини і людства формується в результаті процесів соціальних взаємодій, в яких вирішальну роль відіграє «символічне оточення» завдяки двом своїм головним засобам — жестам і мові. Соціальне життя залежить від здатності людини уявляти себе в інших соціальних ролях, а це залежить від здатності до внутрішнього діалогу.
Послідовники Дж.-Г. Міда — Г. Блумер, Т. Шибутані, Т. Партленд та інші — представляють дві школи символічного інтеракціонізму — чиказьку та айовську. Прихильники першої, вивчаючи взаємодію, роблять акценти на процесуальній його стороні, представники іншої — на стабільних символічних структурах. Соціальний процес розглядається соціологами як вироблення і зміна соціальних значень, які не мають суворої причинної зумовленості, залежні більше від суб'єктів взаємодії, ніж від об'єктивних причин.
Із символічним інтеракціонізмом пов'язаний так званий соціодраматичний підхід, який тлумачить соціальне життя як реалізацію «драматичної» метафори (переносного значення), аналізує взаємодію у таких термінах: «актор», «маска», «сцена», «сценарій» тощо.
Феноменологічна соціологія
Її вважають різновидом «розуміючої соціології», бо вона розглядає суспільство як явище, створене і постійно відтворюване у духовній взаємодії індивідів (міжіндивідуальній комунікації). Основоположник феноменологічної соціології — австрійський соціолог Альфред Шюц (1899—1959).
Її прихильники, звинувачуючи позитивізм і натуралізм у відчуженні, упредметнюванні соціальних явищ, намагаються теоретично осмислити соціальний світ у його суто людському бутті, співвідношенні з уявленнями, ідеями, цілями, мотивами практично діючих соціальних індивідів. Однак феноменологічна методологія не пристосована до аналізу об'єктивних предметно-діяльних процесів, тому призводить до підміни об'єктивності явищ, що трактуються, феноменологічною суб'єктивністю. Внаслідок цього соціальне життя відображене у феноменологічній соціології, втрачає об'єктивний характер, зводиться до уявлень про суспільство, взаємодії і взаємовпливу цих уявленв у свідомості індивідів. Феноменологічна соціологія дедалі більше інтегрується у традиційні напрями, школи, привносячи туди вміння сприймати і концептуалізувати суб'єктивні чинники об'єктивних соціальних процесів.