Тести по теорії ігор

1. Конфліктна ситуація описується за допомогою:

   1. симплекс-методу;

   2. М-методу;

   3. гри;

   4. графічного методу.

2. Учасники конфліктної ситуації називаються:

   1. гравцями;

   2. конфліктуючими сторонами;

   3. стратегами;

   4. інші варіанти.

3. Яка з складових гри не існує:

   1. кількість гравців;

   2. множина стратегій кожного з гравців;

   3. наявність функцій виграшу;

   4. особистий хід.

4. Якщо гра складається з двох гравців, вона називається:

   1. дует;

   2. парною;

   3. скінченою;

   4. обмеженою.

5. Кожний гравець повинен мати не менше:

   1. однієї стратегії;

   2. двох стратегій;

   3. трьох стратегій;

   4. чотирьох стратегій.

6. Гра двох осіб з нульовою сумою – це:

   1. виграш одного дорівнює програшу другого;

   2. виграш одного дорівнює виграшу другого;

   3. програш одного дорівнює програшу другого;

   4. інші варіанти.

7. Антагоністичні ігри – це:

   1. ігри, які мають протилежні інтереси;

   2. ігри, коли виграш одного дорівнює програшу другого;

   3. ігри, коли інтереси співпадають;

   4. ігри, коли програш одного дорівнює програшу другого;

8. Матричними називаються антагоністичні ігри, в яких гравці мають:

   1. скінченну множину стратегій;

   2. нескінченну множину стратегій;

   3. по дві стратегії кожен;

   4. функцію виграшу.

9. Нижня ціна гри – це:

   1. мінімальний виграш гравця А, якщо гравець В застосує всі свої чисті стратегії;

   2. максимальний програш гравця А;

   3. мінімальний виграш гравця В;

   4. максимальний програш гравця В.

10. Гра в чистих стратегіях – це:

    1. парна гра із сідловою точкою;

    2. скінченна гра двох гравців;

    3. антагоністичні ігри;

    4. гра конфліктуючих сторін.

11. Гра з не нульовою сумою – це:

    1. виграш одного дорівнює програшу другого;

    2. коли гравці координують свої дії;

    3. програш одного дорівнює програшу другого;

    4. коли учасникам не вигідно інформувати партнера про свою стратегію.

12. Ігри з ненульовою сумою поділяються на:

    1. коперативні;

    2. некоперативні;

    3. позиційні;

    4. ігри в чистих стратегіях.

13. Позиції, які не мають альтернатив, називаються ;

    1. початковими;

    2. кінцевими;

    3. завершальними;

    4. графами.

14. Шлях від вихідної до завершальної називається:

    1. критичним;

    2. партіями;

    3. резервом;

    4. дуга.

15. Вершини граф називаються:

    1. подіями;

    2. позиціями;

    3. моделями;

    4. стратегіями.

16. Позиційна модель стосунків може мати:

    1. довільну кількість гравців;

    2. не менше двох;

    3. одного гравця з кількома стратегіями;

    4. інші варіанти.

17. Точка рівноваги гри використовується для:

    1. позиційної гри;

    2. кооперативної гри;

    3. некооперативної гри з ненульовою сумою;

    4. некооперативної гри з нульовою сумою.

18. У некооперативних іграх гравці приймають рішення:

    1. незалежно один від одного;

    2. залежно один від одного;

    3. щоб виграш одного дорівнював програшу другого;

    4. щоб виграш був максимальним.

19. Кооперативною грою називається гра з ненульовою сумою, в якій гравцям дозволяється:

    1. створювати коаліції;

    2. створювати конфліктні ситуації;

    3. не узгоджувати перед грою свої дії;

    4. шукати точку рівноваги.

20. Правдоподібна загроза виникає у:

    1. позиційних іграх;

    2. непозиційних іграх;

    3. антагоністичних;

    4. кооперативних.