Фізіологія регіонарного кровообігу

Фізіологія регіонарного кровообігу, або окремих судинних діля­нок, що кровопостачають певні органи й тканини, регулюється тими самими механізмами, які ми тільки що розглянули. Зупинимось на особливостях легеневого, коронарного, мозкового та черевного кровообігу.

Кровообіг легень

Легеневий кровообіг - система низького тиску внаслідок анатомічних особливостей.

О собливість легеневого кровообігу полягає у тому, що тиск у су­динах легеневого кола кровообігу значно менший, ніж у системному внаслідок відсутності артеріол із скоротливими м'язовими елемента­ми. Легеневі кровоносні судини легко розтягуються і тому легко збіль­шують свою ємність, депонуючи кров.

Систолічний тиск легеневої артерії становить близько 25 - ЗО мм рт. ст., діастолічний - близько 5-10 мм рт. ст. Кровопоста­чання різних частин легень неоднакове. Так, верхівки легень кровопостачаються слабко на відміну від нижніх частин. У результаті верхні відділи ле­гень краще вентилюються, а нижні краще кровопостачаються.

Леге­нева кровоносна система є кров'яним депо і в термінових випадках може збільшити викид лівого шлуночка на 300 мл протягом дуже ко­роткого часу. Крім того, тут не вся кров насичується киснем на 100%. Внаслідок цього та частини венозної крові, що надходить до тканин легень по анастомозах і впадає у вени малого кола кровообігу, наси­чення крові, що потрапляє у ліве передсердя, зменшується і становить 96 - 98 мм рт. ст. При цьому р02 у альвеолах становить 100 мм рт.

Легені постачаються кров'ю з обох кругів кровообігу:

• малий через легеневу артерію доставляє венозну кров у капіляри легеневих альве­ол для газообміну,

• великий через бронхіальні судини - артеріальну кров для живлення легеневої тканини.

Кіль­кість крові, що проходить легеневими судинами, становить 1 - 2 % хвилинного об'єму кровообігу.

Кровообіг серця

В інцеві судини. Серцевий м'яз, ритміч­но скорочуючись протягом усього життя, потребує значного кровопостачання, яке здійснюється через дві вінцеві артерії, що відходять від цибулини аорти.

На відміну від судин більшості органів тіла, артерії і вени серця розміщені на його поверхні. Таким чином запобігається перетискання цих судин під час скорочення міокарда. Лише дрібні артерії, вени й капіляри про­ходять у товщі міокарда і зазнають корот­кочасного стиснення, що зумовлює змен­шення вінцевого кровообігу під час систо­ли серця. Не вся кров з вінцевих артерій потрапляє до вінцевої пазухи і надходить до правого передсердя. Певна її частина (10-20 %), переважно від міжшлуночкової перегородки через щілиноподібні вену­ли — найменші вени серця (судини Тебезія), потрапляє безпосередньо до правого шлуночка.

Кровопостачання серця. Через вінцеві судини людини у стані спокою проходить 60-80 мл крові за 1 хв на 100 г маси серця. Якщо маса серця людини становить близько 300 г (0,4-0,5% маси тіла), його кровопостачання становить 200-250 мл/хв, тобто 3-5 % хвилинного об'єму крові. При цьому сер­це поглинає 10-12 % кисню, споживаного організмом.

У активному стані організму (фізичне навантаження, емоційне напру­ження, стрес) вінцевий кровотік зростає до 300-500 мл/хв, а в деяких випадках може досягати 3 л/хв.