Теоретична частина

Відомо, що є три підходи визначення експортних цін на основі:

1. витрат виробництва;

2. величина попиту на зону продукцію;

3. порівняння з ціною конкурентів.

Для задач ККР вибрано третій підхід, тобто на тему «прогнозування експортної конкурентної иіни» з метою закріплення у студентів теоретичних знань та розвитку практичних навичок з розрахунку експортних цін на основі порівняння з цінами товарів конкурентів.

Алгоритм визначення експортних контрактних цін на основі порівняння з цінами конкурентів складається з таких етапів:

Перший етап. Визначення конкурентних цін (цін аналогічної продукції ведучих фірм) як початкової бази для подальших розрахунків контрактної ціни.

Спочатку потрібно знайти аналоги продукції ведучих фірм, яка має аналогічні технічні показники. Далі визначаються конкурентні ціни (в валюті контракту), які застосовувались при укладанні договорів з даним товаром відомими світовими експортерами і імпортерами продукції. Ці ціни повинні мати представницький характер, тобто їм можна було б довіряти. Потім ці ціни перераховуються в гривні за курсом Національного банку України Ц_н, який діяв на момент укладання (фіксації) даних контрактів.

Р

(1)

озрахунок ціни Ц_н можна робити за формулою:

де Ц₀ - це ціна і-го товару-аналога на момент укладання контракту (в іноземній валюті);

К - курс національної валюти по відношенню до іноземної валюти, який снував на дату укладання (фіксації) договору, взятого для аналізу товару-аналога.

Другий етап. Розрахунок коефіцієнтів корегування Кі, які враховують відмінності продукції вітчизняного експортера продукції від продукції конкурентів (товарів-аналогів).

До основних коефіцієнтів корегування відносяться:

2.1. Корегування базової умови поставки товару к1.

Коефіцієнт К1 розраховується за формулою:

(2)

де Ц_н — ціна і-го товару, яка була зафіксована в контракті інозе много виробника, чия продукція була взята за аналог [грн.];

ΔЗ — збільшення (+) або зменшення (-) витрат вітчизняного експортера продукції на транспортування продукції в найближчий порт відвантаження в порівнянні з аналогічними витратами, які несуть іноземні фірми по доставці аналогічних товарів в свої порти для відвантаження аналогічної продукції. [Маються на увазі не самі витрати на транспортування. А збільшення або зменшення таких витрат в порівнянні з тими витратами, які несуть іноземні фірми. Оцінюються вітчизняними експортерами самостійно на основі діючих транспортних розцінок, відстані тощо].

Наприклад, якщо вітчизняне підприємство несе витрати по доставці своєї продукції в порт Одеса на 10 тис. грн. більше, ніж несе іноземна фірма по доставці аналогічного товару з свій порт відвантаження, наприклад, Амстердам, то, природно, контрактна ціна для вітчизняного експортера продукції повинна бути вищою, ніж для іноземного експортера.

2.2. Корегування на кількість товару, який виготовляється за замовленням - К₂. В випадку збільшення обсягів поставок продукції скорочуються постійні витрати в розрахунку на одиницю продукції, що дозволяє продавцям продукції знижувати ціну своєї продукції та підвищувати її конкурентноздатність.

Якщо товари виготовляються серійно, то збільшення замовлення в 2 рази, ніж це було для товару-аналога, дозволяє знизити конкурентну ціну на 10 % (К₂ = 0,9), якщо в З рази — то на 15 % (К₂ = 0,85), якщо в 4 рази — то на 20 % (К₂ = 0,8), якщо в 5 разів — то на 25 % (К₂ = 0,75), якщо в 6 разів — то на 30 % (К₂ = 0,7).

Якщо продукція виготовляється малими серіями, то величина замовлення в 1 штуку дає умови коефіцієнт Х= 1, замовлення в 10 штук дозволяє застосовувати знижку в 5 %, тобто умовний коефіцієнт X ~ 0,95, якщо величина замовлення складає 100 штук, то знижка може досягати 15 %, тобто X— 0,85.

Тоді коефіцієнт К₂ розраховується за формулою:

(3)

де Х_в — коефіцієнт, який ураховує кількість товару, який поставляється вітчизняним експортером продукції;

X, — коефіцієнт, який ураховує кількість і-го товару-аналога, який поставлявся іноземним постачальником продукції.

2.3. Корегування на термін, який ураховує відрізок часу від дати фіксації конкурентної ціни товару-аналога до дати можливого укладання договору на постачання вітчизняного товару - К₃.

Зрозуміло, що за час від дати фіксації конкурентної ціни товару-аналогу та дати можливого укладання договору про поставки вітчизняного товару можуть змінитися як світові ціни, так і курс гривні по відношенню до інших іноземних валют.

Тому вводиться корегування на дату укладення контракту Кз, яке розраховується за формулою:

(4)

де І1 — індекс зростання світових цін з моменту фіксації конкурентної ціни товару-аналогу до можливої дати укладання договору вітчизняним експортером:

де Ii,Ij,Iz... - середньорічні індекси зміни світових цін,

I2 - індекс зміни курсу національної валюти України по відношенню до валюти контракту товару-аналога з моменту фіксації конкурентної ціни до дати можливого укладання контракту вітчизняним експортером:

Iα,Iβ,Iγ… - середньорічні індекси зміни курсу національної валюти.

2.4. Корегування на технічні параметри виробників — К₄.

Коефіцієнти корегування розраховуються різними способами: шляхом прямого зіставлення або порівняння технічних параметрів виробів, шляхом параметричного ряду ціноутворення, шляхом внесення поправок на питому вартість виробу в розрахунку на значення окремого технічного показника, шляхом експертних оцінок тощо.

Пряме (безпосереднє) зіставлення є найпростішим і часто застосовується для технічних товарів. Воно ставить ціну товара в залежність від основних функціональних параметрів виробу. Поправка в цьому випадку розраховується за формулою:

(5)

де А₂, В₂, С₂... конкретні значення технічних параметрів вітчизняного вибору, який пропонується до експорту;

А1, В1,С1... конкретні значення технічних параметрів виробів-аналогів;

α,β,γ ... питома вага значення даного технічного параметра в загальному рівні якості; сума всіх цих складових дорівнює 1.

η - коефіцієнт не лінійності між ціною і параметрами виробів, який знаходиться в межах 0,4 ... 0,9.

Формула (5) застосовується в тому випадку, коли збільшення значення технічного параметра призводить до зростання якості продукції.

Якщо ж зростання технічного параметра (наприклад, маса виробу) призводить до зниження якості продукції, то в формулі 5 замість значень тощо підставляються відповідні значення тощо.

Різновидом прямого зіставлення технічних параметрів виробів є застосування питомих вартісних характеристик, таких як питома вартість 1 Кг маси обладнання. Питома вага 1 кВт потужності і т.і. Шляхом перемноження однієї із цих питомих величин на конкретне значення основного технічного показника отримують вартість виробу.

Сутність параметричного методу полягає в зіставленні таблиць основних параметрів товару, відповідних рядів цін і розв’язування системи рівнянь, які визначають певні значення цін при різних величинах окремих технічних параметрів виробів. Кількість параметрів, які доцільно аналізувати, зазвичай, знаходиться в межах п’яти-семи.