
- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
В ряді підприємств для технологічних цілей застосовують шкідливі, в тому числі сильнодіючі отруйні речовини /СДОР/. Наприклад, для знезараження води на водопровідних станціях широко використовується хлор, для охолодження місткостей холодильників застосовується аміак. І хлор, і аміак використовуються на багатьох підприємствах переважно текстильної, хімічної, харчової промисловості. Широко застосовується луги, кислоти і інші агресивні сильнодіючі отруйні речовини. При деяких аваріях утворюються отруйні газоповітряні суміші, які розносяться в атмосфері. Це потребує дотримування мір безпеки при роботі. Характеристика СДОР, які часто-густо застосовують в народному господарстві, приведена в табл.2.
Таблиця 2
Характеристика СДОР, що застосовуються в народному господарстві
СДОР |
Темпе- ратура кипіння, ˚С |
Токсичність речовин |
Дегазуючі речовини |
|||
Уражаюча конц., мг/л |
Експо-зиція, хв |
Смертельна конц., мг/л |
Експозиція, хв |
|||
Аміак |
33,4 |
0,2 |
360 |
7 |
30 |
Вода |
Хлор |
34,6 |
0,01 |
240 |
0,1-0,2 |
60 |
Гашене вапно, лужні залишки, вода |
Сірністий ангідрид |
10 |
0,4-0,5 |
5 |
1,4-1,7 |
50 |
Гашене вапно, аміак, луги |
Оксид вуглецю |
190 |
0,22 |
1500 |
3,4-5,7 |
30 |
Сірчаний натрій або калій |
Сірковуг-лець |
46 |
1,5-1,6 |
90 |
10 |
90 |
Луги, аміак |
Трихло-ристий фосфор |
75 |
0,08-0,15 |
30 |
1-0,5 |
30 |
- |
Фтористий водень |
19,4 |
0,4 |
10 |
1,5 |
5 |
- |
Синільна кислота |
25,6 |
0,02-0,04 |
30 |
0,1-0,2 |
15 |
- |
Примітка. Уражаюча концентрація - уражаюча доза, при одержанні якої людина тимчасово втрачає працездатність.
В осередку ураження цілком імовірні пошкодження й руйнування У місткостей зі СДОР, трубопроводів, обладнання пов’язаного зі зберіганням, транспортуванням і застосуванням шкідливих речовин. В результаті аварій можливі розлив на поверхню рідин, викид в атмосферу газоподібних продуктів. Міри безпеки в осередках ураження, де є агресивні і шкідливі речовини, будуть перш за все залежать від характеру цих речовин, якими засобами при аварії вони знезаражуються, від метеоумов в першу чергу, від температури повітря і швидкості вітру.
В літній час СДОР швидко випаровуються, що підвищує їхню концентрацію в осередку ураження. Чим сильніше вітер, тим швидше заражуються суміжні території, але отруйна хмара швидко розсіюється.
До ліквідації аварії в першу чергу залучається особовий склад штатної газорятувальної служби і формування об’єкту. Якщо цих сил недостатньо, то на допомогу виділяють додаткові сили і засоби міських служб і спеціальних підрозділів. У всіх випадках обов’язковою є участь медичних формувань. Передбачають санітарну обробку працюючих (кожну зміну і після закінчення робіт), а також дегазацію засобів захисту і техніки. Працюючих забезпечують захисним одягом і протигазами. В залежності від типу шкідливих речовин і концентрації їх в атмосфері застосовують протигази різних типів: шлангові, ізолюючі, фільтруючі. Для захисту території від розтікання деяких шкідливих газів, які важче повітря (хлор, аміак), на шляху руху хмари можуть виявитися ефективними водяні завіси. При локальних аваріях технологічних трубопроводів, місткостей, обладнання, при яких шкідливі речовини викидаються в повітря або виливаються на територію, важливо захистити приміщення, де працюють люди, від проникнення в них шкідливих речовин (відключають вентиляцію, закривають вікна, двері і ін.).