- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
Робота серед зруйнованих і пошкоджених будівель і споруд небезпечна. Поштовхи, струс ґрунту при роботах здатні визвати додаткові обрушення пошкоджених будівель або їх конструкцій. Тому перед початком роботи потрібна ретельна інженерна оцінка можливості безпечного перебування людей в зруйнованих або частково пошкоджених будівлях і спорудах або поблизу від них. Пошкодження мереж комунального і енергетичного господарства набагато ускладнюй ведення невідкладних робіт, створюють додаткові труднощі (затоплення, загазованість і ін.), а крім того можуть бути потрібні міри щодо захисту від радіоактивного зараження шкідливими речовинами, ураження струмом при пошкодженні електромереж і ін.
При пересуванні в завалах або зруйнованих будівлях треба дотримувати обережності і проходити тільки спеціальними проходами. Для переходу через канави, траншеї, виїмки, треба відбудовувати містки шириною не менше 0,8 м. При розбиранні завалів будівель і споруд необхідно вести ретельне спостереження за станом і стійкістю конструкцій і великих елементів завалу. При виникненні тріщин, просадок і інших видів деформацій сильно навантажених елементів (балок, колон, плит і ін.) необхідно негайно припинити роботи і вивести людей із небезпечної зони. У проїздів і входів на територію, де ведуться роботи, вивішують знаки і написи, які попереджують про небезпеку і визначають основні вимоги техніки безпеки. Нещасні випадки виникають за такими причинами: внаслідок обвалу окремих частин будівлі з-за недогляду за їх станом і неправильного ведення робіт, падіння працюючих з підмосток, драбин, приставних драбин з-за відсутності огородження, падіння в неогороджені ями, прорізи і отвори в перекриттях, падіння з висоти різних матеріалів і інструменту, обрушування будівельних риштовань і ін. Це необхідно враховувати при веденні робіт по розбірці будівель і споруд.
Нестійкі конструкції пошкоджених будівель закріплюють або обрушують. Нестійка цегляна стіна - це стіна, яка відхилилася від вертикалі більш ніж на одну третину її товщини. Конструкції зміцнюють стійками, підкосами, розтяжками, а також за допомогою підсобних матеріалів. Обвалювання нестійких конструкцій, елементів будівель, які загрожують обвалом, виконують трьома основними способами:
за допомогою трактора, лебідки, для цього в верхній частині стіни (за міжвіконне заповнення або виступи) закріплюється трос, другим кінцем він з'єднується з трактором (бульдозером), лебідкою. Довжина тросу повинна бути не менше двох-трьох висот обвалюваної конструкції;
за допомогою кулі-баби, яку підвішують до крану або екскаватору і стіна руйнується ударами металевої кулі вагою 1-2 т;
за допомогою направленого вибуху.
В усіх випадках приймаються заходи для забезпечення безпеки людей. При розчищенні завалів і навантаженні уламків на транспортні засоби можливо перевантаження вантажопідйомних машин із-за зчеплення зруйнованих елементів між собою, наявності арматури і бо іншими причинам. Перевантаження вантажопідйомних засобів може привести до втрати стійкості і перекидання машини. Тому при розчищенні завалів необхідно уважно слідкувати за стійкістю і горизонтальністю площадки, на якій стоїть машина, та за станом вантажу, який піднімається.
При відриванні котлованів і траншей необхідно приймати міри щодо запобігання обвалювання укосів або стін. Забороняється розробляти без закріплення перезволожувальних піщаних (супіщаних) грунтів. Вертикальні вусики допускаються в ґрунтах природного зволожування і тільки до граничної (найбільшої) глибини, котра для різних ґрунтів становить, м:
насипні, піщані і гравілисті ґрунти - 1,3;
супіщані і суглинні ґрунти - 1,5;
глини – 1,7;
особливо щільні нескельні ґрунти - 2,2.
При роботі на укосах виїмок і насипів глибиною більше 3 м і крутизною 1:1, а при вологої поверхні укосів крутизною більше 1:2, робітники повинні бути забезпечені запобіжними поясами. Необхідно вести систематичне спостереження за станом укосів протягом всього часу робіт. При появленні і тріщин в укосах необхідно приймати заходи проти мимовільного зсування або обвалювання ґрунту і завчасно вивести працюючих із небезпечних місць.