4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.

Групові порушення громадського порядку.

Масові заворушення.

Втеча озброєних злочинців.

Озброєнні напади.

5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.

Ядерні вибухи.

Вибухи хімічних боєприпасів та аварії з ними.

Аварії, вибухи бактеріологічної зброї.

Вибухи та аварії із сучасними засобами не масового ураження.

ВСТУП

Пропоновані тексти лекцій відповідають матеріалу, що викладається в курсах “Цивільна оборона” та “Безпека життєдіяльності” для студентів всіх спеціальностей університету.

Значна частина матеріалу присвячена аналізу методів організації та дії при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт в осередках ураження. Ця тема є надзвичайно актуальною в наш час, тому розгляд її в курсах цивільної оборони та безпеки життєдіяльності є необхідним і своєчасним.

Достатня увага приділена питанням організації і ведення розвідки, від результатів якої повністю залежить якість наступної роботи. Детально викладаються способи проведення рятувальних і інших невідкладних робіт та освітлюються особливості їх організації та ведення в осередках хімічного, бактеріологічного та комбінованого ураження.

Особисте місце приділено розгляду заходів безпеки при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт, зокрема, в умовах радіоактивного зараження масових пожеж, в зоні руйнувань, в умовах радіоактивного зараження, масових пожеж, в зоні руйнувань, в умовах зараження шкідливими речовинами, при роботах на комунально – енергетичних мережах.

Необхідним також є розділ про способи надання першої медичної допомоги потерпілого в осередках ураження. В залежності від того, наскільки своєчасно і правильно буде надана долікарська допомога, часто залежатиме здоровя і життя потерпілого, оскільки нещасний випадок може закінчитись навіть смертельно.

Тому кожен повинен знати основні методи оживлення при термінальних станах, у випадку необхідності вміти грамотно надати допомогу.

Відповідая на поставлені запитання в кінці кожної глави можна повторити практично весь матеріал. Сама форма викладання матеріалу передбачує самостійну роботу навчаємих з даним конспектом лекцій.

І. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ

І ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ (РіІНР)

1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)

Рятувальні і інші невідкладні роботи /РіІНР/ проводяться згідно з єдиним планом діяльності органів влади і управління, сил цивільної оборони, яка спрямована на рятування та подання у корот­кий час всебічної допомоги населенню у районах стихійного лиха,

осередках ураження або зонах затоплення, а також запобігання подальшим руйнуванням та збитків, забезпечення життєдіяльності насе­лення, господарчих об'єктів і безпечного проведення подальших робіт.

РіІНР поділяються на рятувальні роботи та інші невідкладні роботи.

Рятувальні роботи - це робота в осередках ураження і зонах затоплення по відшуканню уражених людей, надання їм допомоги і їх евакуація.

До рятувальних робіт відносяться:

розвідка маршрутів руху і ділянок (об'єктів) робіт;

локалізація і гасіння пожеж на маршрутах руху та ділянках робіт;

пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених захисних спо­руд та рятування з них людей;

подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтро­вентиляційною системою;

надання першої медичної допомоги та першої лікарської допомоги ураженим і їх евакуація;

вивід (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;

санітарна обробка людей і знезараження техніки і місцевості.

Основні рятувальні роботи в осередку ураження повинні бути проведені протягом першої доби. Це потребує від особового складу формувань навченості, високої морально-психологічної стійкості, фізичної витривалості, а від командирів всіх ступенів, крім того, уміння керування підлеглими,

Інші невідкладні роботи призначені для створення умов проведен­ня рятувальних робіт і забезпечення життєдіяльності міст шляхом ліквідації і локалізації наслідків аварій на мережах комунального господарства, енергетики, транспорту і зв’язку.

До складу інших невідкладних робіт відносяться:

прокладання колонних шляхів та будування проїздів в завалах і на заражених територіях;

укріплення або руйнування конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом і перешкоджають небезпечному руху і проведенню рятувальних робіт;

локалізація аварій на газових, енергетичних, водопровідних і каналізаційних мережах в інтересах ведення рятувальних робіт;

ремонт та відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв’яз­ку і комунально/енергетичних систем для забезпечення ведення рятувальних робіт;

розчищення злітно-посадочних смуг, кермових доріжок, місць стоянки літаків і під’їздних колій до аеродрому;

ремонт і поновлення пошкоджених захисних споруд для забезпе­чення захисту людей від можливого повторення виникнення надзви­чайних ситуацій.

Інші невідкладні роботи виконуються одночасно з проведенням рятувальних робіт.

Особливістю виконування РіІНР є те, що вони повинні бути ор­ганізовані у стислий термін і проводитись безперервно, в будь-яких умовах до їх повного завершення.

За організацію і проведення РіІНР несуть відповідальність на­чальники цивільної оборони області, міста, району і промислових підприємств /об’єктів господарювання.

Для проведення РіІНР:

створюються і утримуються в готовності до дій сили цивільної оборони;

в разі потреби залучаються інші сили незалежно від їхньої відомчої належності та рятувальні добровільні сили;

здійснюється підготовка органів управління цивільної оборони та опрацювання відповідних планів;

виготовляються необхідні технічні засоби;

забезпечується дотримання вимог з безпеки особовим складом цивільної оборони, який бере участь в РіІНР;

підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне та матеріальне забезпечення дій сил, що беруть участь у проведенні робіт.

Для проведення РіІНР у разі надзвичайних ситуацій застосовуються сили цивільної оборони: війська цивільної оборони, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Порядок повсякденного функціонування військ цивільної оборони та їх дії у надзвичайних ситуаціях визначаються Законом України “Про війська цивільної оборони України”

Спеціалізовані формування цивільної оборони призначені для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України.

Невоєнізовані формування цивільної оборони – це складова частина сил ЦО, які створюються в областях, районах, в містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв’язку, протипожежні, транспортного забезпечення та інші.

До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення РіІНР у разі надзвичайних ситуацій

Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання у мирний час визначають Уряд Криму, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Строки приведення у готовність встановлюється штабами ЦО, виходячи з місцевих умов, але не повинні перевищувати 12 годин.

Термін виконання величезного обсягу різнорідних і трудоємких робіт в осередку ураження залежать від ступеня механізації і рівня інженерної техніки. В осередку ураження залежать в першу чергу використовують техніку і обладнання, які перебувають на оснащенні формувань ЦО. За необхідністю залучається все те, що може буде вишикуване на місці – на об’єктах, будівельних майданчиках, в сільському господарстві і т.ін. При діянні в осеред­ку ураження найбільше придатна техніка, яка відповідає тяжким умо­вам роботи. Ці умови роботи диктують такі вимоги:

можливість пересування при завалах, умовах пожеж; цьому від­повідають в більшій мірі машини на гусеничному ходу;

можливість захисту працюючих від радіоактивного зараження і слабкої ударної хвилі і мінімальний захист забезпечує герметична кабіна, обладнана найпростішою фільтровентиляцією;

висока продуктивність і можливість виконування кількох робіт, в тому числі зі змінним обладнанням;

незалежність від зовнішнього джерела енергозабезпечення, тоб­то робота від власного двигуна внутрішнього згоряння.

Розбирання завалів, розкриття сховищ, влаштування проїздів і деякі інші роботи в осередку ураження ускладнює висока задимленість повітря. Для боротьби з нею у комплексі машин належить мати поливально-мийні або пожежні машини для змочування ділянок робіт. Повітря, яке має багато пилу, знижує потужність двигунів працюючих машин, ускладнює обслуговування, викликає підвищену витрату пально-мастильних матеріалів. При пожежах також знижується працездатність машин, яка починає погіршуватися вже при температурі 40...50 °С.

Умовам роботи при повітрі, в якому багато пилу, і при поже­жах в більшій мірі відповідають машини з дизельними двигунами.

В особо складних умовах, наприклад, при забрудненості тери­торії радіоактивними або отруйними речовинами, при високих темпе­ратурах і т.п., на відповідальних ділянках в осередку ураження ефективними можуть бути установки-роботи, які управляються на дис­танції по радіо. В установках-роботах застосовується гусенична двигунна система і важільна будова маніпулятор, який обертається на горизонтальній платформі. Для виконання особливо небезпечних робіт на Чорнобильській АЕС були пристосовані і працювали з дистанційним управлінням деякі будівельні машини.

Осередок ураження характеризується великим обсягом робіт, для проведення яких потрібні визначені машини. До таких робіт відносяться: прокладання колонних шляхів, розчищення доріг і під’їздів до об’єктів робіт, влаштування проїздів в завалах, розкриття сховищ і укриттів, локалізація і ліквідація аварій на системах водо-, електро-, газо- і теплозабезпечення, наведення переправ і деякі інші.

В залежності від виду, обсягів робіт і етапів ліквідації осередку ураження із наявності парка машин підбирається комплекс найбільше ефективних для даних умов механізмів і обладнання, від­повідних до продуктивності і іншим показникам. В комплексі виді­ляється ведуча машина (бульдозер, екскаватор і т.ін.), яка вико­нує найбільший обсяг основних робіт. Стосовно до можливостей цієї машини або ряду машин підбирається інша техніка відповідної продуктивності, прохідності та інших показників. Наприклад, в завалах від сучасних будівель зі зруйнованими балконами, колонами, регелями і іншими металевими та залізобетонними конструкціями з огольованою арматурою, трубопроводами інженерних комунікацій повин­ні працювати бульдозери для розтягування конструкцій, розчистки шляхів, влаштування проїздів; екскаватори і самохідні крани для діставання, переміщення або навантаження на автомашині елементів завала. Тут обов’язково потрібні гасо- і бензорізи або спеціальні ранцеві різаки. Необхідні ручний пневмо- або електроінструмент, компресорні станції або пересувні електростанції та ін.

Для ліквідації аварій на системах інженерних комунікацій і спорудах міського комунально-енергетичного господарства потрібні землерийна техніка, аварійно-ремонтні і інші машини.

В великих осередках ураження при великих обсягах руйнувань важливо забезпечити комплексну механізацію всіх аварійних робіт, оптимізувати технологічні процеси з видів робіт і в цілому в осе­редку ураження.

До основних машин і засобів малої механізації, котрі викорис­товуються в осередку ураження, відносяться:

машини розгороджування - комплектуються на базі гусеничних машин набиранням робочого обладнання (бульдозерне, кранове, силовий маніпулятор та ін.). Ці. машини пристосовані для роботи в умовах радіоактивного зараження і призначені для влашту­вання проїздів в завалах і по завалам, розтягування завалів, роз­криття захисних споруд і інших особливо трудомістких і складних робіт;

шляхопрокладники - комплектуються на базі серійно випускаючих для народного господарства гусеничних і колісних тягачів різним робочим обладнанням (бульдозерне, кранове і ін.). Вони призначені для виконування тих же робіт, що і машини розгород­жування, але мають меншу потужність, можуть також виконувати робо­ти на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами;

бульдозери - що серійно випускаються для народного гос­подарства машини з тяговим зусиллям від 25 до 300 кН - можуть мати різне робоче обладнання;

екскаватори, оснащені ковшом або зворотною лопатою місткістю від 0,15 до 2,5 м³, а також універсальні екскаватори невеликої потужності на базі колісного трактора “Білорусь” зі змін­ним обладнанням найбільше придатні для роботи в осередках ураження.

Застосовуються вони для розбирання завалів, розкриття сховищ, зем­ляних і вантажних робіт.

Крани, техніка і екскаватори випускаються на автомобільному і гусеничному ходу, застосовуються для робіт, які пов’язані з витя­гуванням, переміщуванням і навантаженням великорозмірних елементів зруйнованих будинків, при ліквідації аварій на інженерних системах міського комунального господарства;

грейдери і скрепери використовуються на земляних роботах при прокладенні колонних шляхів, на розчищенні доріг від снігу, при дезактивації території;

трейлери необхідні для перевезення важкої техніки до місця робіт, а також для вивозу великорозмірних конструкцій і улам­ків;

вантажні автомобілі використовують для доставки рятувальних формувань, евакуації потерпілих, підвезення пально-мастильних і інших матеріалів, необхідних для робіт, а також для вивезення елементів завалу;

пересуви і компресорні станції мають подачу повітря від 5 до 9 м³ за хвилину, тиск до 0,7 мПа, що забезпечує одночасну роботу 5-6 пневматичних інструментів;

пересувні електростанції використо­вують для освітлення місця робіт в нічний час і для забезпечення роботи електроінструмента. Пересувні електростанції мають потуж­ність від 15 до 100 кВт.

Засоби малої механізації в виробництві робіт мають важливе значення в підвищенні продуктивності ручної праці, тому що при проведенні РіІНР є велика кількість операцій, які поки недоступні машинам.

Використовування засобів малої механізації необхідно тому що, по-перше, при масових завалах проїздів і вулиць до місць робіт не завжди можлива швидка доставка важких машин і механізмів, в таких випадках для прискорення роботи широко застосовуються легкопереносні засоби малої механізації, які можуть бути на оснащенні формувань;

по-друге, в складних умовах ведення РіІНР не завжди можна забезпе­чити фронт робіт машинам і механізмам, а в деяких випадках їх ви­користовування буде явно недоцільно внаслідок малої продуктивнос­ті. Такі випадки можуть бути при розбиранні завалів будівель із збірних залізобетонних елементів, зруйновані елементи яких утриму­ють велику кількість арматури, при прокладенні проходів і проїздів в завалах з елементами дерев’яних конструкцій, які вимагають не тільки їхнього діставання, але й розчленування, а також в багатьох інших випадках. Крім того, навіть при використовуванні машин і ме­ханізмів для забезпечення фронту робіт потребується ручна праця (дріблення великих елементів, обрізка, арматури і т.ін.), що значно полегшується засобами малої механізації.

До засобів малої механізації відносяться: вантажопідйомні ме­ханізми, електрифікований інструмент обертальної і ударнообертальної дії, пневматичний інструмент, піротехнічний інструмент, інстру­менти для різання металу, електромонтажних робіт. Для розбирання мерзлих і твердих грунтів, ломки бетонних і асфальтобетонних по­криттів, розбирання кам’яних і цегляних елементів будівель признача­ється пневматичний бетанолом, який як і відбійний молоток працює від стисненого повітря з тиском 500 кПа, витрата повітря 1,6 м³ за хвилину. Бетонолом має робочий наконечник двох типів: лом і ло­пату.

Для свердління отворів в залізобетонних конструкціях, товстих цегляних стінах застосовують перфоратори - пневматичні бурильні молотки різних типів. Ефективні ручні термобури, які впливають на середовище механічно в поєднанні з газовим струменем високої температури.

Щоб не обпалити факелом людей, які знаходяться в сховищі, остан­ні сантиметри отвору слід проходити особливо обережно або пробива­ти іншим інструментом.

За допомогою термобура можна виконувати отвори глибиною до 1,5 м при проходці від 10 до 60 м. на годину в залежності від ха­рактеру середовища. Сучасні термобури мають діаметр бура 54 мм, працюють від компресора, витрата повітря від 3 до 6 м³ за хвилину при тиску 0,5-0,6 мПа, витрата пального для утворення газового струменя від 5 до 15 л на годину. Маса термобура в залежності від моделі складає від 5,5 до 15 кг.

В народному господарстві, особливо в будівництві і сільському господарстві, велике поширення отримали пересувні майстерні різного призначення з різноманітним обладнанням, механізмами і інструментом.

В прибережних районах плавучі доки, плавмайстерні і інші суда мають потужне енергетичне, станочне, зварочне і інше обладнання, а також інші палубні механізми, крани, лебідки і т.п.

В цивільній авіації для ведення РіІНР використовується уся техніка, яка є в розпорядженні авіапідприємств, будівельні, аеро­дромно-дорожні машини і механізми (гідропідйомники, пневмопідйомники, мотопомпи, перекачуваючі станції пального і ін.).