2.1.5.1. Класифікація освітлення
При освітленні виробничих приміщень використовують:
природне освітлення, котре створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу і яке змінюється залежно від географічної широти, пори року, доби, ступеня хмарності та прозорості атмосфери;
штучне освітлення, створюване електричними джерелами світла;
сумісне освітлення, при котрому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на бічне (одно- або двостороннє), здійснюване через світлові отвори в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через аераційні та захисні ліхтарі, отвори в дахах те перекриттях; комбіноване – поєднання верхнього та бічного освітлення.
Штучне освітлення за конструктивним виконанням поділяється на два види – загальне та комбіноване. Система загального освітлення використовується в приміщеннях, де по всій площі виконуються однотипні роботи. Розрізняють загальне рівномірне освітлення, при котрому світловий набряк розподіляється рівномірно по всій площі приміщення без урахування розташування робочих місць і загальне локалізоване освітлення ( з врахуванням розташування робочих місць).
При виконанні точних зорових робіт (слюсарні, токарні, фрезерні, контрольні тощо) в місцях, де обладнання створює глибокі, різкі тіні або робочі поверхні розташовані вертикально, поряд з загальним освітленням застосовується місцеве освітлення. Сукупність місцевого та загального освітлення називається комбінованим. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне і спеціальне, котре в свою чергу класифікується як охоронне, чергове, евакуаційне, бактерицидне, еритемне тощо.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту та є обов’язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення влаштовується для продовження роботи у випадах, коли раптове відключення робочого освітлення та пов’язане з цим порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення при аваріях та вимкненні робочого освітлення і влаштовується в місцях, небезпечних для проходу з виробничих приміщень, в котрих працює більш 50 чол. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0.5 лк, а на відкритих майданчиках – не менше 0.2 лк.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж границь території, котра охороняється спеціальним персоналом Найменша освітленість у нічний час – 0,5 лк. Сигнальне освітлення застосовується для фіксації границь небезпечних зон, вказує на наявність небезпеки, або безпечний шлях евакуації.
До виробничого освітлення можна віднести бактерицидне та еритемне освітлення. Бактерицидне освітлення створюється для знезараження повітря, питної води, продуктів харчування. Найбільшу бактерицидну здатність мають ультрафіолетові промені з довжиною хвилі 0,254…0,257 мкм. Еритемне опромінювання влаштовується у виробничих приміщеннях, де недостатньо сонячного світла. Максимальний еритемний вплив справляють електромагнітні промені з довжиною 0.297 мкм.
Природне та штучне освітлення регламентується СНиП ІІ-4-79. Штучне освітлення нормується мінімальною освітленістю Emin залежно від характеру зорових робіт, фону, контрасту об’єкта з фоном, типу джерела світла.
Гігієна праці вимагає в першу чергу максимального використання природного освітлення, оскільки денне світло краще сприймається органами зору.
Як критерій оцінки природного освітлення існує відносна величина – коефіцієнт природної освітленості.
де Евн – освітленість в даній точці в серединні приміщення; Езов – одночасна освітленість зовнішньої горизонтальної поверхні, що створюється повністю відкритого небосхилу.
Правильна організація освітлення передбачає не лише дотримання норм освітленості, котрі регламентують мінімальну освітленість для кожного виду робіт, але й дотримання гігієнічних вимог до якості освітлення, таких як рівномірність освітлення робочої поверхні, обмеження надмірної яскравості, блиску, осліплюючої дії, різких тіней та контрасту.