
- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
В процесі еволюції у значної частини живих організмів сформувалися функціональні системи, достатньо жорстко пристосовані до складу газової суміші атмосфери при звичних перепадах тиску. При тиску 750 мм рт.ст. до складу атмосфери входять: азот –78%, кисень- 21%, інертні гази –1% (вуглекислий газ –0,03%).
Функція дихання організму полягає у здійсненні зовнішнього дихання легень, газообміну між організмом та зовнішнім середовищем, у споживанні кисню та викиданні вуглекислого газу. Дихальні рухи у спокійному стані відбуваються з частотою 12…18 разів на хвилину при обсязі повітря при кожному вдиху та видиху близько 500 мл. Тривалість вдиху (дихальний цикл) у дорослої людини – 0,9…4,7 сек., видиху –1,2…6 сек., дихальна пауза різна за тривалістю, може бути відсутньою. У чоловіків здебільшого черевний (діафрагмний), у жінок – грудний (реберний) тип дихання.
Екстремальні умови можуть виникати внаслідок зменшення (збільшення) вмісту кисню у дихальній суміші, а також внаслідок збільшення вмісту вуглекислого газу. Зменшення вмісту кисню у суміші, що вдихується, до 19% (норма –21%) при нормальному атмосферному тиску і без збільшення кількості вуглекислого газу майже не впливає на функцію дихання та працездатність людини. Зменшення вмісту кисню до 17% призводить до посилення дихання, зниження гостроти зору, порушення координації рухів, котрі потребують точності, появи помилок в оцінці ситуації, прийнятті рішень. При подальшому зниженні вмісту кисню знижується функція самоконтролю (як при алкогольному сп’янінні), виникає почуття слабкості, запаморочення, можуть виникати психічні порушення. Несподівано для людини може настати втрата свідомості.
Зменшення вмісту кисню у дихальній суміші нижче 15% при нормальному атмосферному тиску не може забезпечити життя навіть при максимумі діяльності системи дихання. Але й 100% вміст кисню при нормальному атмосферному тиску також є екстремальним фактором. Дихання чистим киснем у таких умовах безперервно протягом 2…3 діб призводить до ушкодження тканин легенів та до можливого розвитку гіпоксії через порушення функцій легеневих тканин. Екстремальні умови можуть виникати через збільшення вмісту вуглекислого газу у суміші, що вдихується. При нормальному атмосферному тиску збільшення вмісту вуглекислого газу до 1…2 % має невеликий вплив на самопочуття, але призводить до частішого дихання та зниження працездатності при збільшеному навантаженні. При 5% вмісті вуглекислого газу у суміші, що вдихується, самопочуття різко погіршується, дихання стає важким та частим, різко знижується працездатність, можлива втрата свідомості. Тривале дихання такою газовою сумішшю небезпечне для життя При вмісті вуглекислого газу до 10% розвивається важке отруєння і навіть короткочасне дихання такою сумішшю небезпечне для життя.
У герметичних приміщеннях з поганою вентиляцією можливе підвищення тиску. При підвищеному тиску навіть нормальний відсотковий вміст газів у повітрі стає небезпечним. Небезпечні зміни вмісту дихальної суміші при збільшеному тиску призводить до значно швидкого погіршення працездатності людини. Особливу групу становлять екстремальні умови, які виникають внаслідок дії шкідливих газових сумішей повітря. Це можуть бути пари рідин, паливно-змащувальних речовин, пального, акумуляторні гази, пари ртуті, вихлопні гази, чадний газ, озон, аміак, сірководень тощо.
Дія шкідливих сумішей на організм людини різна. Вона може призвести і до важких соматичних пошкоджень, і до психічних розладів. Нерідко з’являються біль у різних органах, перешкоди у прийманні інформації та мисленні, сильний головний біль. Можливі також незначні, але зростаючі зміни в організмі, які непомітно викликають порушення стану здоров’я.