
- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
Метеорологічні умови встановлюються залежно від характеру робіт згідно з СН 245-71 та ГОСТ 12.1.005-88 “Повітря робочої зони”. Оптимальні та допустимі метеорологічні умови на робочих місцях нормуються залежно від пори року, категорії робіт за важкістю та від характеристики приміщення за теплонадлишками. Нижче наводяться оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з врахуванням надлишків явного тепла, важкості виконуваних робіт та періоду року.
Оптимальні та допустимі параметри метеоумов для холодного та
перехідного періоду року при виконанні робіт середньої важкості
Період року |
Категорія робіт |
Температура, 0С |
Відносна вологість, % |
Шв. руху повітря, м/с |
|||
Оптим. |
Допуст |
Оптим. |
Допуст |
Оптим |
Допуст |
||
Холодний та перехідний |
Середньої важкості |
18-20 |
17-22 |
40-60 |
75 |
0,2 |
0,3 |
Оптимальними вважаються такі умови праці, за котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість дискомфортних відчуттів, але таких, що не входять за межі можливостей організму. Для забезпечення нормальних метеорологічних умов на робочому місці розглянуті параметри повинні бути взаємопов’язаними. За низької температури оточуючого повітря його рухливість повинна бути мінімальною, оскільки підвищена рухливість повітря створює відчуття ще більшого холоду, а недостатня рухливість повітря за високої температури - відчуття перегрівання. Оптимальне для організму людини поєднання параметрів температури, відносної вологості та швидкості руху повітря складає комфортність зони діяльності. Для умов роботи студентів в побуті відчуття теплового комфорту має місце при температурі близько +210С, відносній вологості близько 60% та швидкості повітря не більше 0,2 м/сек. При важкій праці температурна комфортність досягається при більш низьких температурах (до +150С). Значення відносної вологості найсприятливіші в межах 40-60%. Комфортна швидкість повітря збільшується при підвищенні температури.
2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
Боротьба з несприятливим впливом виробничого мікроклімату регламентується “Санітарними правилами з організації технологічних процесів і гігієнічними вимогами до виробничого обладнання” і реалізується комплексом заходів технологічного, санітарно-технічного, організаційного та медико-профілактичного плану. Основними заходами щодо забезпечення нормального метеорологічного середовища в робочій зоні є механізація важких ручних робіт, захист від джерел теплового випромінювання, перерви під час роботи для відпочинку. Часті короткі перерви більш ефективні, ніж рідкі, але тривалі. До групи санітарно-технічних заходів відносяться засоби локалізації тепловиділень і теплоізоляція, скеровані на зниження інтенсивності теплового випромінювання і тепловиділень обладнання, вентиляція, опалення і кондиціонування повітря.
Захист від теплового випромінювання здійснюють шляхом застосування екранів з теплоізоляційних матеріалів, водяних завіс та повітряного провітрювання робочих місць.
Захист від протягом досягається шляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а також влаштування повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях.
Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняне сукно), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захисту голови від випромінювання застосовуються дюралеві, фіброві шоломи, повстяні капелюхи; для захисту очей – окуляри темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном.
Заходи з профілактики несприятливого впливу холоду повинні передбачати попередження вихолоджування виробничих приміщень, використання засобів індивідуального захисту. Санітарними нормативами регламентується влаштування повітряних завіс, шлюзів, використання подвійного скління вікон, теплоізоляція підлог, стін. На робочих місцях мікроклімат підтримується опаленням – водяним, паровим, повітряним або радіаційним. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплового спецодягу, а під час опадів – плащів та гумових чобіт. При нефіксованих робочих місцях та при роботі на відкритому повітрі влаштовуються спеціальні приміщення для зігрівання.