
- •Національний авіаційний університет
- •Основи безпеки життєдіяльності
- •1.1.Системний аналіз безпеки життєдіяльності
- •1.1.2. Загальні основи теорії катастроф
- •1.2.1. Аналізатори людини
- •1.2.3. Мислення
- •1.2.4. Увага
- •1.2.5. Сенсомоторні реакції
- •1.2.6. Схильність до ризику і обережність
- •1.2.7. Потреби
- •1.2.8. Здібності
- •1.2.9. Комунікабельність
- •1.2.10. Компетентність
- •1.2.11. Характер і темперамент
- •1.2.12. Емоції
- •1.2.13. Воля
- •1.2.14. Моральна свідомість
- •1.2.15. Психологія натовпу
- •1.2.16. Психологічні фактори небезпеки
- •2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •2.1. Фізіологічний вплив факторів існуванняна життєдіяльність людини
- •2.1.1. Електричний струм
- •2.1.2. Вплив метеорологічних факторів на організм людини.
- •2.1.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.1.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.1.2.3. Нормування параметрів мікроклімату
- •2.1.2.4. Профілактика несприятливого впливу мікроклімату
- •2.1 3. Особливості екстремальних умов при зміні газового складу та тиску повітря
- •2.1.4. Екстремальні умови, пов’язані з впливом шуму
- •2.1.5. Освітлення
- •2.1.5.1. Класифікація освітлення
- •2.1.5.2. Джерела світла та освітлювальні прилади
- •Лекція 5
- •2.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •2.2.1. Визначення та дози іонізуючого випромінювання
- •2.2.2. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм
- •2.2.3. Радіоактивне забруднення води та продовольства
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •2.2.4.Норми радіаційної безпеки
- •Норми радіаційної безпеки
- •2.3. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •2.3.1. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.3.2. Нормативи та стандарти
- •2.3.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 7
- •2.4. Хімічні та біологічні фактори безпеки
- •2.4.1. Загальна характеристика отруйних речовин
- •2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини
- •2.4.3. Вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини
- •2.4.4. Біологічні небезпечні речовини
- •Інфекційні захворювання, викликані біологічною зброєю
- •2.4.5. Отруйні тварини
- •2.4.6. Отруйні рослини
- •2.5. Побутові фактори небезпеки
- •2.5.1. Побутова небезпека
- •2.5.2. Отруєння препаратами побутової хімії
- •2.5.3. Отруєння медикаментозними препаратами
- •2.5.4. Отруєння чадним газом
- •2.5.5. Отруєння отрутохімікатами
- •Модуль 3
- •3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях
- •3.1.Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікації
- •3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації
- •3.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •3.Надзвичайні ситуації екологічного характеру
- •4. Надзвичайні ситуації соціального характеру.
- •5. Надзвичайні ситуації, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.
- •1.1. Призначення робіт та їх механізація. Сили цивільної оборони (цо)
- •1.2. Послідовність роботи командира формування цо при організації і проведенні робіт
- •1.3. Висування і введення формувань в осередок ураження.
- •1.4. Зміна формувань
- •2. Організація 1 ведення розвідки
- •2.1. Задачі розвідки і вимоги до неї
- •2.2. Види, сили і засоби розвідки
- •2.3. Організація і ведення розвідки на авіапідприємствах (ап)
- •3. Ведення РіНр в умовах виникнення надзвичайних ситуацій /нс/
- •3.1. Способи проведення рятувальних робіт
- •3.2. Проведення інших невідкладних робіт
- •4. Особливості організації 1 вдення РіІнр в осередках хімічного, бактеріологічного 1 комбінованого ураження
- •Заході безпеки при проведенні РіІнр
- •5.1. Міри безпеки при роботі в умовах радіоактивного зараження
- •5.2. Заходи безпеки при роботі в умовах масових пожеж
- •5.3. Міри безпеки в зоні руйнувань
- •5.4. Заходи безпеки при роботах в умовах зараження шкідливими речовинами
- •5.5. Міри безпеки при роботах на комунально-енергетичних мережах (кем)
- •Забезпечення РіІнр
2.1.1. Електричний струм
Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.
Термічна дія струму спричиняє опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури органів, котрі знаходяться на шляху струму, виключаючи в них суттєві функціональні розлади.
Електролітична дія супроводжується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, порушенням її фізико-хімічного складу.
Механічна дія струму супроводжується розшаруванням, розривом тканини організму внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвим вибухоподібним утворенням пари від тканинної рідини та крові.
Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через розлад внутрішніх біоелектричних процесів.
Наведені вище дії електричного струму на організм людини нерідко спричиняє різні електротравми, котрі умовно поділяються на місцеві та загальні.
До загальних електротравм відносяться електричний удар, при котрому відбувається збудження різних шарів м’язів тіла людини, що може викликати судоми, зупинку дихання і серця. Останнє пов’язане з фібриляцією – хаотичним скороченням окремих волокон м’яза (фібрил).
До місцевих електротравм відносяться опіки, металізація шкіри, електричні знаки, механічні пошкодження та електроофтальмія.
Опіки виникають внаслідок термічного ефекту при проходження електричного струму через тіло людини, а також при зовнішньому впливі на нього електричної дуги. Зовнішній вигляд опіків може бути різним – від почервоніння шкіри та утворення пухирів рідиною до обвуглювання біологічних тканин.
Металізація шкіри пов’язана з проникненням в неї дрібних частинок металу при його плавленні під дією електричної дуги.
Механічні пошкодження зумовлені збудженням та судомним скороченням м’язів тіла, що може викликати їх розрив або пошкодження шкіри, вивих суглобів і навіть перелом кісток.
Електрофтальмія – запалення зовнішніх слизових оболонок очей внаслідок дії потужного ультрафіолетового випромінювання електричної дуги.
Чинники, що впливають на важкість ураження людини електричним струмом, різноманітні. Перш за все – це сила струму та час проходження його через організм людини, рід струму (змінний чи постійний), шлях струму в організм людини; при змінному струмі – його частота. Сила струму залежить від напруги, під котрою опинилася людина, і сумарного електричного опору. Сумарний електричний опір включає в себе і опір тіла людини, який визначається перш за все опором рогового шару шкіри. За відсутності пошкодження шкіри та в сухому стані цей опір може складати сотні тисяч Ом. Якщо ці умови не виконуються, то опір шкіри складає до 1 кОм. При великих напругах та при тривалому проходженні струму через тіло людини опір шкіри спадає ще більше що спричиняє зростання сили струму та більш важкі наслідки ураження струмом. Внутрішній опір тіла людини не перевищує кількох сотень ом і суттєвого значення не має.
На опір тіла людини впливає також фізичний та психологічний стан, хворобливість, втома, голод, стан оп’яніння, емоційне збудження.
Допустимим вважається такий струм, при котрому людина може самостійно звільнитися від електричного кола. Його величина залежить від часу проходження через тіло людини.
Змінний струм порівняно з постійним більш небезпечний. При високих напругах (більш 500 В) небезпечніший постійний струм.
Найбільш небезпечним струмом частотою 20…100 Гц. Саме цьому діапазону відповідає струм промислової частоти. Зі всіх можливих шляхів струму через тіло людини найбільш небезпечними є ті, котрих уражаються головний або спинний мозок, серце та легені.
На важкість ураження електричним струмом впливають і параметри мікроклімату у виробничому приміщенні. Зростання температури, відносної вологості, швидкості руху повітря підвищують небезпеку ураження, оскільки вологовиділення (в тому числі виділення поту) зумовлюють зниження опору шкіри.