1.9. Методи і засоби повірки

Цей розділ методичних вказівок встановлює методи і засоби первинної і періодичної повірки універсальних іономірів ЕВ-74.

1.9.1. Операції повірки

При проведенні повірки повинні виконуватися операції, вказані в табл.1. 5.

Таблиця 1.5

№ п/п	Найменування операцій	№ пунктів розділу МВ	Обов'язковість проведення операцій при:
			випуску з виробництва і ремонті	експлуатації і зберіганні
1	Зовнішній огляд і випробування	10.4.1	так	так
2	Визначення основної похибки перетворювача	10.4.2	-«-	-«-
3	Визначення додаткової похибки від зміни температури розчину	10.4.3	-«-	-«-
4	Визначення додаткової похибки від зміни опору в ланцюзі вимірювального електроду	10.4.4.	-«-	-«-
5	Визначення додаткової похибки від зміни опору в ланцюзі допоміжного електроду	10.4.5	-«-	-«-
6	Визначення часу встановлення показників	10.4.6	-«-	ні
7	Визначення напруги на гніздах «20/л V» і «2 V»	10.4.7	-«-	так
8	Визначення стабільності показників перетворювача	10.4.8	так	ні
9	Визначення основної похибки іономіру при вимірюванні рН	10.4.9	ні	так

1.9.2. Засоби повірки

Засоби перевірки вибирають відповідно до вказівок п. 1.9.1.

Повірку проводять на установці, схема якої приведена на рис.1.5.

1.9.3. Умови повірки і підготовка до неї

1.9.3.1.При проведенні повірки повинні дотримуватися наступні умови:

а) температура навколишнього повітря 20±5°С;

б) відносна вологість 65±15%;

в) напруга живильної мережі 50Гц, 220±4,4В (прилади, призначені для живлення від мережі 60 Гц, повинні перевірятися при цій же частоті);

г) час самопрогріву 30 хв;

д) опір в ланцюзі вимірювального електроду (номінальне значення) 500 МОм;

е) опір в ланцюзі допоміжного електроду (номінальне значення) 10 кОм;

ж) напруга змінного струму в ланцюзі допоміжного електроду 0;

з) е.р.с. у ланцюзі «Земля—розчин» 0 ;

и) термокомпенсація автоматична, опір термокомпенсатору повинен відповідати температурі 20°С (окрім операцій по п.1.9.4.3).

1.9.3.2. Перед проведенням повірки прилади повинні бути прогріті.

1.9.4. Проведення повірки

1.9.4.1.Зовнішній огляд.

При проведенні зовнішнього огляду повинна бути встановлена відповідність приладу, що повіряється, наступним вимогам:

• відсутність механічних пошкоджень корпусу перетворювача і кабелів вимірювального і допоміжного електродів;

• наявність заземлюючої клеми.

При випробуванні перевіряють працездатність органів оперативного налаштування. Потім налаштовують прилад у відповідності с п. 1.9.2.3.

1.9.4.2.Визначення основної похибки перетворювача

Змінюючи напругу, що подається з потенціометру, встановлюють стрілку-покажчик показуючого приладу на оцифровані відмітки шкали, відзначаючи при цьому відповідні значення вхідної напруги;

Основна похибка визначається по формулі:

, (1.4)

де — основна похибка, мВ;

Е_н - номінальне значення вхідної напруги, відповідне даній оцифрованій відмітці, мВ. При вимірюванні рХ за номінальне значення береться розрахункове (по формулі 1.2) або табличне (додаток 3) значення;

е — значення вхідної напруги, що подається від потенціометра, мВ.

Основна похибка визначається в режимах «inV» і * рх ».

У режимі * рх» перевірка проводиться для випадків одновалентних катіонів та аніонів двовалентних при опорах на магазині, рівних відповідно 1410,5 Ом і 667,3 Ом. Основна абсолютна похибка не повинна перевищувати 2,3 mV при вимірі «рх» і 5т V при вимірюванні е.. д. с.

1.9.4.3. Визначення додаткової похибки від зміни температури розчину (похибки термокомпенсації).

До гнізд «ТЕРМОКОМ.ПЕНСАТОР» підключають магазин опорів і встановлюють на ньому значення опору, відповідне 20°С (додаток 1) для одновалентних іонів.

Падають на вхід приладу напругу, відповідну відмітці мінус 1рХ (одновалентні катіони) при температурі 20°С. Резистором «КАЛИБРОВКА» встановлюють стрілку-покажчик показуючого приладу на початкову відмітку шкали діапазону «—1…4».

Подають на вхід приладу напругу, відповідну відмітці мінус 1рХ при температурі 80°С, на магазині опорів встановлюють значення опору, відповідне 80°С. Ручкою «рХ_н» встановлюють стрілку-покажчик показуючого приладу на початкову відмітку шкали.

Встановлюють на магазині значення опорів, відповідні температурам 0, 40, 60 і 100°С.

Змінюючи напругу, що подається з потенціометра постійного струму, встановлюють стрілку-покажчик показуючого приладу на початкову відмітку шкали і відзначають відповідне значення вхідної напруги.

Різниця між вхідною напругою і розрахунковим або табличним (додаток 3) значенням е. р. с. не повинна перевищувати величин, вказаних в табл.1.6.

Таблиця 1.6

Температура ˚С	0	40	60	100
Допустима похибка, мВ	2,2	2,5	2,6	3,0

При перевірці похибки ручної термокомпенсації температуру розчину встановлюють у відповідності с п.1.7.1.6.

1.9.4.4. Визначення додаткової похибки від зміни опору в ланцюзі вимірювального електроду.

Змінюючи напругу, що подається з потенціометра постійного струму, встановлюють стрілку-покажчик показуючого приладу послідовно на початку і в кінці шкали діапазону «—1.4», відзначаючи при цьому відповідні значення вхідної напруги по потенціометру:

• - на початку при значенні величини опору в ланцюзі вимірювального електроду, рівному 500 Мом,

• - потім 0 і 1000 Мом.

УВАГА!!! Різниця показників поділена на 2, не повинна перевищувати 0,25 від основної похибки.

1.9.4.5.Визначення додаткової похибки від зміни опору в ланцюзі допоміжного електроду

Змінюючи напругу, що подається з потенціометра постійного струму, встановлюють стрілку-покажчик показуючого приладу послідовно на початок і кінець шкали діапазону «—1.4», відзначаючи при цьому відповідні значення вхідної напруги по потенціометру (спочатку при значенні величини опору в ланцюзі допоміжного електроду, рівному 10 кОм, а потім 0 і 20 кОм). УВАГА!!! Різниця показників, поділена на 2, не повинна перевищувати 0,25 від основної похибки.

1.9.4.6.Визначення часу встановлення показників проводять на діапазоні «—l…19» (одновалентні катіони).

Подаючи від імітатора електродної системи ( МОм) напругу на вхід перетворювача, встановлюють стрілку-покажчик показуючого приладу на початкову відмітку шкали з точністю, що забезпечується імітатором.

Встановлюють на потенціометрі постійного струму напругу, відповідну відмітці 9рХ при 20°С.

Швидко перемикають джерело вхідної напруги, включаючи замість імітатора потенціометр, і включають одночасно секундомір.

Зупиняють секундомір в ту мить, коли відмінність показників перетворювача від сталого значення складе не більше 1 % від довжини шкали, і знімають відлік по секундоміру.

Перевіряють час встановлення показників в напрямку від середини шкали до початку шляхом перемикання джерел в зворотному порядку.

Аналогічні перевірки проводять при опорах в ланцюзі вимірювального електроду 0 і 1000 Мом.

1.9.4.7.Визначення напруги на гніздах «20mV» и «2V ».

Змінюючи напругу, що подається на вхід приладу з потенціометра постійного струму, встановлюють стрілку-покажчик показуючого приладу на кінцеву відмітку шкали діапазону «—1...4».

Напругу на гніздах «20mV» вимірюють потенціометром постійного струму.

Змінюючи напругу, що подається на вхід приладу з потенціометра постійного струму, встановлюють стрілку –покажчик показуючого приладу на кінцеву відмітку шкали 14 діапазону від мінус 1 до 19рХ. Напруга на гніздах «2V» вимірюється за допомогою потенціометра постійного струму, при цьому виміряна напруга повинна дорівнювати 2000±50 мВ. У разі перевірки роздільника ДН-1 величина напруги повинна відповідати паспортному значенню (2667±70 мВ).

1.9.4.8.Визначення стабільності показників перетворювача проводять шляхом запису вихідної напруги на гніздах «20mV».

Запис проводиться одноточечковими самописними потенціометрами типу КСП4 або іншими потенціометрами з аналогічними характеристиками.

Верхня межа вимірювання потенціометра повинна бути не більше 20 мВ. Швидкість руху діаграмної стрічки — не менше 240 мм/год.

Запис проводиться упродовж 4 годин на діапазоні «9….14» в режимі вимірювання рХ (одновалентні катіони).

Стабільність джерела напруги, що подається на вхід перетворювача, повинна бути не гірше ніж 0,1 мВ за 8 годин. Стабільність визначають як максимальний зсув лінії запису від первинного положення.

1.9.4.9. Визначення основної похибки іономіру при вимірюванні рН.

Готують зразкові буферні розчини другого розряду відповідно до ГОСТ 8.135—74.

Готують іономір до роботи відповідно до розділу 7 і налаштовують його по буферних розчинах 1,68 рН і 9,22 рН у відповідності с п. 8.3.1.

Вимірюють рН інших буферних розчинів, що мають температуру 20±2°С, зміряну з точністю °С.

Різниця показань приладу і значень рН буферних розчинів при температурі вимірювання (додаток 2) не повинна перевищувати ±0,05 рН.