1.5. Вказівки з техніки безпеки

1.5.1 До роботи з приладом допускається персонал, що вивчив наявні методичні рекомендації, правила експлуатації електроустановок і правила роботи з хімічними розчинами.

1.5.2 Прилад і мішалка в процесі експлуатації повинні бути надійно заземлені.

1.5.3 Під час профілактичних робіт і ремонту прилад повинен бути відключений від мережі живлення.

1.6. Підготовка до роботи

1.6.1. Загальні вказівки

Вибір вимірювальних електродів залежить від виду вимірюваного іону, меж і температури вимірювання. Вимірювальні електроди підключаються до гнізда «ИЗМ (Вим)» приладу безпосередньо або за допомогою перехідного штекера, що входить в комплект ЗІП.

Як електрод порівняння використовується допоміжний електрод ЕВЛ-1МЗ, який підключається до гнізда «ВСП.». Автоматичний термокомпенсатор підключається до роз'єму «ТЕРМОКОМПЕНСА­ТОР».

При використанні електродів, чутливих до іонів калію або хлору, на допоміжний електрод встановлюється спеціальний електролітичний ключ 8, який заповнюється розчином згідно вказівкам паспортів на електроди.

1.6.2. Підготовка приладу до роботи

Перевіряється і при необхідності встановлюється механічний нуль показуючого приладу. Перемикачі приладу встановлюються в положення « t°» и «1…19», після чого прилад включається в мережу і прогрівається упродовж 30 хвилин.

Залежно від виду вимірювань вибираються необхідні електроди і приналежності, збирається підставка згідно рис.1.4.

Підготовку електродів проводять відповідно до вказівок, викладених в паспортах на електроди.

1.7. Порядок роботи іономіра

1.7.1. Загальні вказівки

1.7.1.1. При експлуатації приладу для його калібрування застосовують контрольні розчини.

При вимірюванні рН, як контрольні, використовуються «стандартні буферні розчини» (надалі всі розчини названі контрольними).

УВАГА!!! Необхідно врахувати, що при тривалому зберіганні або багатократному використанні контрольні розчини псуються і необхідно прагнути працювати зі свіжовиготовленими розчинами.

1.7.1.2 Перед зануренням в розчин електроди необхідно промивати дистильованою водою, залишки води видалити фільтрувальним папером.

1.7.1.3 Температурна компенсація використовується при вимірюванні рХ електродними системами з нормованими значеннями координат ізопотенціальної точки Е_и, рХ_и.

Ручна термокомпенсація використовується при постійній температурі розчинів, автоматична — при температурі, що змінюється.

УВАГА!!! При налаштуванні і в процесі вимірювання слід використовувати один і той же вид термокомпенсації.

1.7.1.4 У всіх випадках, коли вимірювання безпосередньо не проводиться, повинна бути натиснута кнопка « °», при цьому перемикач «ТЕРМОКОМПЕНСАТОР» 15 (рис.1.3) повинен знаходитися в положенні «РУЧН.» або в положенні «АВТ.» при підключеному автоматичному термокомпенсаторі.

1.7.1.5 Відлік показників слід проводити після встановлення стрілки-покажчика, час якого залежить від буферної ємкості розчинів. Зазвичай, час установлення покажчика не перевищує 3хв, проте в деяких розчинах він може досягати 10хв.

УВАГА!!!При використанні автоматичного термокомпенсатору відлік проводити не раніше ніж через 3 хв.

1.7.1.6 Температурна компенсація поширюється на всі діапазони вимірювання рХ.

Для встановлення температури розчину при ручній термокомпенсації необхідно:

а) перемикач «ТЕРМОКОМПЕНСАТОР» встановити в положення «РУЧН.»;

б) натиснути кнопку одного з діапазонів вимірювання, окрім «-1 …19»;

в) натиснути кнопку «t°» і ручкою «ТЕМПЕРАТУРА РАСТВОРА» встановити стрілку-покажчик показуючого приладу навпроти значення за шкалою 0...100, відповідно, до зміненої температури розчину.