1.3. Комплект постачання

У комплект постачання іономіру ЕВ-74 входять: перетворювач ЕВ-74,комплект ЗІП,паспорт.

1.4. Конструкція та принцип роботи

1.4.1. Загальні відомості

Для вимірювання активності одно - і двовалентних іонів в розчинах використовується електродна система з іоноселективними вимірювальними електродами, і перетворювач. Електрорушійна сила електродної системи е.р.с.) залежить від активності відповідних іонів в розчині і визначається рівняннями (1.2) або (1.3).

Значення рХ контрольованого розчину визначається вимірюванням е.р.с. електродної системи за допомогою перетворювача, шкала якого проградуйована в одиницях рХ.

Градуювальні значення е.р.с. можуть бути обчислені за допомогою рівнянь (1.1) і (1.2).

4.2. Принцип дії і схема перетворювача іономіру

Робота іономіру заснована на перетворенні е.р.с. електродної системи в постійний струм, пропорційний вимірюваній величині. Перетворення е.р.с. електродної системи в постійний струм здійснюється високоомним перетворювачем автокомпенсаційного типу.

Електрорушійна сила Ех електродної системи (рис.1.1) порівнюється з падінням напруги на опорі R, через який протікає струм - підсилювача. Падіння напруги на опорі R протилеж-но за знаком електрорушійній силі Е_х і на вхід підсилювача подається напруга

, (1.4)

Рис. 1.1. Елементарна схема рХ-метру 1 — вимірювальний електрод;2-допоміжний електрод;3-контрольований розчин;4— підсилювач

При достатньо великому коефіцієнті посилення напруга . мало відрізняється від е. р. с. електродної системи Ех і завдяки цьому струм, що протікає через електроди в процесі вимірювання, дуже малий, а струм , що протікає через опір, пропорційний е.р.с. електродної системи (тобто рХ контрольованого розчину).

1.4.3. Конструкція іономіру ев-74

Іономір складається з перетворювача і підставки, призначеної для кріплення електродів і установки посудин з контрольованим розчином.

Перетворювач

Загальний вид перетворювача і елементи його конструкції наведені на рис.1.2 та 1.3.

Рис. 1.2. Перетворювач (фронтальний вигляд):

1 - показуючий прилад; 2 - кнопки вибору роду роботи; 3 - вимикач мережі; 4 - віконце індикації включення; 5 - кнопки вибору діапазону вимірювання; 6 - ручки оперативного управління приладом; 7 - осі змінних резисторів заводського налаштування і регулювання приладу; 8 - коректор нуля; 9 - передня панель

На фронтальный панелі розташовуються органи оперативного керування і показуючий прилад 1. Органи заводського налаштування і регулювання 7 розташовані під фронтальною панеллю.

На шкалі показуючого приладу є наступні оцифрування:

« -14 … 19» - для вимірювання у широкому діапазоні ;

«0…5» - для вимірювання на вузьких діапазонах (показання приладу підсумовуються із значенням, відповідним початку діапазону.

Для зручності діапазон « -1...4 » має додаткове оцифрування. Для установки температури вимірюваного розчину є оцифрування «0…100».

До органів оперативного управління відносяться:

• тумблер «СЕТЬ (мережа)», ручки змінних резисторів «КАЛИБРОВКА (Калібрування)», «КРУТИЗНА», «рХ_і» і «ТЕМПЕРАТУРА РАСТВОРА (температура розчину)»;

• 5 кнопок - вибору роду роботи : «АНІОНИ / КАТІОНИ (+/-)», « », «mV», «рХ» і « t°»;

• 5 кнопок вибору діапазону вимірювання:

« -l…19», « -1…4», «4…9», «9…14», «14…19»;

• коректор показуючого приладу (Рис. 1.2).

Рис.1.3. Перетворювач з розгорнутим шасі

1- блок вимірювання; 2 - трансформатор; 3 - блок стабілізації; 4 - блок перетворювача; 5- блок генератора керувальних імпульсів; 6 - блок підсилювача; 7 - шасі; 8 - невикидний гвинт; 9 - роз'єм; 10 - затиск заземлення; 11 - мережевий шнур; 12 - утримувач запобіжника; 13 - перемичка; 14 - гніздо для підключення автоматичного термокомпенсатору; 15 - перемикач роду термокомпенсації; 16 - гніздо для підключення допоміжного електроду „ВСП"; 17 - гніздо для підключення вимірювального електроду „ВИМ (ИЗМ)"; 18 -задня планка

Кнопка «АНІОНИ/КАТІОНИ (+/—) дозволяє проводити вимірювання активності аніонів або позитивних потенціалів у віджатому і катіонів або негативних потенціалів в натиснутому положеннях, кнопка « » — вимірювання активності одновалентних або двовалентних іонів, відповідно, у віджатому або натиснутому положеннях; кнопки із залежною фіксацією «mV», «рХ» и «t°» дозволяють включити прилад в режим мілівольтметра («mV»), іономіра («рХ», або установки температури розчину при ручній термокомпенсації («t°»).

При настройці ручками, виведеними на передню панель, слід враховувати, що в приладі застосовані потенціометри з високою роздільною здатністю, які мають зони плавного і грубого регулювання.

Резистори «КАЛИБРОВКА», «КРУТИЗНА» и «рХ_і» служать для оперативного налаштування приладу на встановлену електродну систему.

Органи заводського налаштування закриті опломбованою планкою і призначені:

- для додаткового підстроювання початку шкал при вимірюванні катіонів;

- теж при вимірюванні аніонів;

- для балансування температурного мосту;

- для основної настройки початку шкал при вимірюванні рХ;

- для калібрування ручного термокомпенсатору при вимірюванні двовалентних іонів;

- для настройки початку шкал при вимірюванні е.р.с. (мВ);

- для регулювання розмаху (крутизни) при вимірюванні е.р.с. (мВ);

R1 - для установки струму в ланцюзі регулювання рХ_і.

Осі вказаних потенціометрів фіксуються цанговими затискачами.

До органів заводського налаштування відносяться також резистори, розташовані на платі вимірювального блоку:

R48 - для підстроювання показуючого приладу на діапазоні «-1… 19»;

R35 - для калібрування ручного термокомпенсатору при вимірюванні одновалентних іонів.

Елементи зовнішніх з'єднань розташовані на задній планці 18 (Рис. 1.3).

УВАГА!!! Перемичка 13, що замикає клеми показуючого приладу в робочому стані, повинна бути знятою.

Розташування окремих вузлів приладу на шасі показане на рис.1.3.

Штатив

Підставка-штатив (рис.1.4) складається з основи, на якій закріплюється труба. На трубі закріплюються два кронштейни 8 і 9, які можуть регулюватися по висоті.

а) б) в)

Рис. 1.4. Підставка в зборі (робоче положення):

а) вимірювання в хімічному стакані; б) вимірювання у термостійкій чарунці; в) мікровимірювання:

1 - підставка; 2 - стіл поворотний; 3 - хімічний стакан з розчином; 4 - утримувач; 5 - електроди; 6 - термометр; 7 - автоматичний термокомпенса-тор; 8 - кронштейн; 9 - кронштейн; 10 - затискний гвинт; 11 - термостатична комірка; 12 - утримувач; 13 - упор; 14 - кришка; 15 - електролітичний ключ

На кронштейні 8 закріплюються утримувачі електродів 4 або 12, останні служать кришкою термостатованої комірки. Кронштейн 9 може повертатися навколо вертикальної осі.

На нім закріплюються столик або упор термостатованї комірки.

Для того, щоб замінити розчин, необхідно підняти стаканчик і відвести столик убік.

Термостатована комірка виконана у вигляді двох циліндрових стаканів, порожнина між якими за допомогою двох штуцерів з'єднується гумовими шлангами з лабораторним термостатом. У комірку ставиться посудина з розчином, який слід проконтролювати. При вимірюваннях комірка розміщається на упор 13, що щільно притискує її до кришки.

Примітка. Термостатована комірка може використовуватись тільки за наявності лабораторного термостата.

У комплект постачання також входить магнітна мішалка.